logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 21.02.2021
  • 01.01.1970
  • 2 хв
  • 28

Кожен на своєму місці.

Стосунки
Стосунки
Кожен на своєму місці. - ілюстрація

Кожен на своєму місці

 Ф. Дольто якось писала про непопулярну сторону ситуації, коли дитина звертається до своїх батьків по імені. Після веселого сміху та жартівливого характеру, це веде до стирання кордонів між дитиною і дорослим, до повного дизорієнтування дитини в родинній системі координат.

   Хто такі батьки? Чим небезпечна позиція зходження з батьківської ролі?

   « да хто ви такі, чого вказуєте мені як жити і що робити…?»- часто можна почути в підлітковому  бунті.

« хто їм дав право командувати моїм життям…?» -так само часто,можна почути в кабінеті коли нема можливості задати це питання напряму. Тоді воно в переносі адресується терапевту.

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

   І справді хто дав право цим дорослим щось радити, виказувати свою думку, потурати чи не погоджуватись з поведінкою та думками підлітка?

   Якщо ви знаходитесь в дорослій, батьківській позиції, розумієте та поважаєте дитину як суб’єкт, чітко усвідомлюєте свою роль та обов’язки, шануєте закон та підпорядковуєтесь йому самостійно,ви без ускладнень зможете з цієї точці пояснити свої дії та рішення.  Ви будете мамою чи татом з власним досвідом в чіткій  батьківській позиції яка даватиме право приймати участь в життєвому становленні власних дітей. З позиції того хто має досвід та може їм поділитись.

   Коли ж ви Федя чи Тамара, ви позасвідомо прирівняли себе до рівного своїй дитині та в цьому місці можете бути ким завгодно- другом, ворогом, тескою…але тільки не авторитетом. Ви не втримали закон, ви не рахуєтесь з ієрархією, не розумієте свого місця, автоматично,ви сприймаєтесь як той,хто і сам не знає як. Чим тоді ви можете допомогти підлітку???

   Закон для дітей надважливий для підлітків він життєво- необхідний.Саме закон структурує особистість рятуючи її від диструкційних процесів.

На шляху свого формування дитині  важливо мати взірець для ідентифікації того хто чітко розуміє та приймає своє означення та позицію.Якщо ж Ви і самі не справились з цією задачею вам буде не просто знайти опору для кордонів підліткової агресії.

Сподобалась стаття? 👉

Юлія Ємельянова
icon Автор:

Юлія Ємельянова ,

психолог

Ціна: від 900 грн

Стаж: 8 років

Я психоаналітик, психолог,сімейний консультант та Арт-терапевт. Маю 400 годин особистісного, тренінгового аналізу, регулярно супервізую свою практику, перебуваю в групі розвитку теорії та практики батьківсько-дитячих взаємин. Позиціонуючись як фахівець у галузі сімейної та дитячої психології. Вітаю ...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
Крапка
Крапка, 18 років • 29.10.2026 12:35
Розрив стосунків

Я зустрічалася з хлопцем один рік і останніх півроку для мене були дуже важкі мені не вистачало уваги від нього тепла та тактильності і в мене було відчуття ніби він до мене охолов я йому намагалась про це постійно казати спочатку нормально Потім я багато плакала тривожилась він спочатку мене підтримував потім він втомився від цього всього і просто сказав що мені немає чим займатись тому я накручую себе і тривожусь і що в нас все добре в стосунках, мене не влаштовував його холод і я зрозуміла що я не хочу жити з такою холодною людиною все життя і я вирішила з ним розійтися. пройшло вже два дні після розриву А мені дуже сильно боляче Я думаю що його образила бо він справді хороший хлопець і справді мене любив і я відчуваю що я зробила найбільшу помилку в своєму житті мені дуже важко зараз не думати про це. І думаю що можливо в нас і справді було все добре а просто в мене є якісь психологічні розлади😔

209 22
Олена
Олена, 31 років • 23.10.2026 13:53
Втрата, жаль

Уже майже рік мене зсередини з’їдає сильний жаль за першими місяцями життя моєї донечки. Після пологів у мене була депресія, і цей період став для мене дуже важким.

З пологового будинку в мене залишилося лише одне фото. За перші майже пів року життя донечки маю дуже мало фотографій та відео. Не фотографувала її в гарному одязі, часто одягала в шапочки та рукавички, не знімала важливі моменти, які вже ніколи не повторяться.

Тоді я навіть не задумувалася про це, а тепер не можу собі пробачити. Постійно порівнюю себе з іншими мамами, а їхні фото та відео викликають у мене сильний біль і тугу. Мені здається, що я власними руками втратила найцінніші спогади про свою дитину. Ці думки буквально з’їдають мене зсередини й не дають повноцінно радіти материнству та життю.

Уже 3 місяці приймаю антидепресанти, пів року проходжу КПТ, але жаль нікуди не зникає.

Скажіть, чи може це бути наслідком депресії або проявом іншого психологічного розладу? Чи це природний, але настільки сильний материнський жаль, який мучитиме мене все життя? Буду вдячна за відповідь.

422 22
Крапка
Крапка, 18 років • 21.10.2026 06:33
Втрата себе

Від коли я почала зустрічатися з хлопцем я почала жити тільки ним і все було добре поки він не почав щей жити своє життя, я зрозуміла що він ще має інші справи і почались нав'язливі думки що йому на мене все одно, що він мене не любить і це переросло в параною, постійно сльози і я зрозуміла що якось стала залежна від нього якщо він напише то все добре а якщо ні то в мене все погано. Він дуже хороший хлопець я не хочу його втрачати але я розумію що так більше не можна, я справді сама все псуюю своїми істериками і параноями, в мене є бажання щоб він завжди був біля мене і завжди думав про мене але це не нормально я розумію, в житті радість приносить тільки він і все, і тут я зрозуміла що він зовсім ні до чого а я просто втратила себе. Не знаю що робити тепер, мені якось його так бракує і все одно не можу відпустити його і почати жити своє життя(ми разом 1 рік) і я знаю що він мене любить але мені якось цього не достатньо.

282 17
Шукають психолога по темі
“”
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту