Як з цим справитися?
Мені комфортно з другом, але іноді ми жартуємо про стосунки. Я не впевнена, чи є між нами симпатія, і зараз навіть не можу це перевірити через відстань. Мене турбує, що такі стосунки довго не триватимуть, а мені хочеться, щоб людина була поряд.
Я намагаюся зрозуміти, як я справді уявляю собі стосунки та майбутнього партнера, але відчуваю, що ще не готова до серйозних стосунків. Через це мені складно серйозно ставитися до цієї людини, але одночасно я хочу відчувати його поруч.
Я не знаю, чи можна перевірити свої почуття, чи просто пережити цей момент. Бо парою ми точно не будемо, і я не впевнена, чи варто говорити про симпатію.
Відповіді
30В тому що ти пишеш я чую багато чесності. Ти не тікаєш у фантазію, але й не відмовляєшся від почуттів.
Я би звернув увагу на те , що ти хочеш, щоб він був поруч - це потреба в близькості. І водночас ти не готова до серйозних стосунків - це потреба в безпеці й автономії.
Я тут не бачу суперечності. Це на мене є два живих полюси.
Замість вирішення “чи це любов” або “чи варто говорити” я би запропонував запити себе:
Що я зараз проживаю поруч із цією людиною?
Чого я насправді боюся - втратити його чи втратити свободу?
Почуття можна не перевіряти - їх можна проживати. Рішення народжується не з контролю, а з ясності контакту з собою.
А в процесі терапії це саме терапевт може допомогти проживанню.
Доброго дня, Юлія. Відповідь на ваше питання "Як з цим справитися?" залежить від того, чого ви насправді хочете:
мати людину поряд у якості партнера?
зрозуміти, що ви відчуваєте саме до того друга, з яким вам комфортно?
Ви пишите, що парою з цим другом точно не будете, навіть не впевнені, чи відчуваєте симпатію до нього. Тоді яку свою потребу ви закриваєте поруч з ним?
Як саме ви хочете перевірити свої почуття до друга?
Можна зробити письмову практику: виділити собі 15-20 хвилин та записати відповіді на ці питання. Це дозволить прояснити ваші очікування.
Також цікаво буде поспілкуватися з вами про те, як ви собі уявляєте стосунки з майбутнім партнером та дослідити, для чого вам ці стосунки саме зараз.
Якщо вам відгукується, напишіть мені, спробуємо розібратися разом.
Вітаю, розумію, Вас цікавить стосунок і Ви би хоті по досліджувати себе , що відбувається з Вами , знайти свої справжні мотиви до близькості , глибше зрозуміти себе і свої несвідомі бажання, це можна по досліджувати у терапії, через стосунок який відбувається між терапевтом і Вами. Адже в безпечному середовищі це можна зробити і подивитись на себе зі сторони , подивитись які Ви є в цьому стосунку.
Спробуй тимчасово зняти з себе вимогу все зрозуміти й визначити прямо зараз. Ти не зобов’язана вже сьогодні вирішити, хто він для тебе і куди це веде. Дозволь цим стосункам бути в тому форматі, в якому вони є на цей момент, без тиску, без прогнозів. Іноді найздоровіша позиція: Я подивлюся, що я відчуваю, коли просто залишаюся в контакті. Коли зникає примус до визначеності, з’являється більше ясності.
Доброго дня, Юлія! Бачу, що вам хочеться близькості, щоб хтось був поряд. І в той же час ви пишете , що не готові до серйозних стосунків. Ваші переживання мені зрозумілі. Можна просто спілкуватись з людиною і ви при цьому вже не будете самотніми, а серйозні стосунки відразу не бувають. Розширюйте поле спілкування,знайомтесь з іншими людьми, це може допомогти вам краще зрозуміти, чого насправді ви хочете у відносинах.
Якщо потрібна допомога, звертайтесь особисто до мене.
Вітаю, Юлія! Із того, що ви пишете, дуже відчувається амбівалентність: вам добре з цією людиною, ви хочете його поруч, але водночас ніби заздалегідь обмежуєте можливість стосунків.
Можливо, справа не в тому, чи є симпатія. А в тому, що є потреба в близькості — і паралельно страх, що це може не тривати або закінчитися болем.
Фраза «ми точно не будемо парою» звучить як певна внутрішня гарантія безпеки. Чи може це бути способом не дуже ризикувати і контролювати очікування?
Ви пишете, що не готові до серйозних стосунків. Спробуйте чесно відповісти собі: що для вас означає «готова»? Відсутність страху? Повна впевненість? Чи здатність бути в контакті з невизначеністю?
І ще одне важливе питання:
що з вами станеться, якщо ви дозволите собі хотіти більшого?
Можливо, зараз не потрібно нічого вирішувати і нічого перевіряти. Можна просто визнати:
«Мені добре з ним. Я не знаю, що це і куди це веде». І подивитися, чи ви можете побути в цьому без поспішних висновків.
Іноді складно не тому, що «не можна», а тому що страшно втратити. І це дуже людське.
Вітаю Вас, Юлія! Чи можете все ж-таки написати, яке саме питання Ви наразі хотили б вирішити, що для Вас головне зараз? Які для Вас сігнали будуть, що Ви будете вже готові для серьйозних стосунків? Що Ви будете відчувати чи що усвідомите, і тоді Ви зрозумієте, що Ви готові до них? Що таке для Вас - серьйозні стосунки? Що зупиняє Вас, що не кажете про те, що людина Вам симпатична?)
Доброго дня, Юлія!
Те, що з вами відбувається цілком природно. Вам добре з цією людиною, є тепло і контакт, але водночас ви відчуваєте, що не готові до стосунків. Це дві різні потреби, які зараз живуть поруч: потреба у близькості і потреба у свободі від зобов’язань.
Важливо зрозуміти, що є ваша тривога тут і вона не тільки про нього. Коли ви думаєте “мені хочеться, щоб людина була поруч”, це може бути більше про потребу в опорі, стабільності, відчутті присутності. А реальність зараз існуюча- це відстань і невизначеність. Тому виникає внутрішня напруга: є тепло між вами, але немає умов для реальних стосунків.
Не всі почуття необхідно перевіряти або переводити у форму “пари”. Іноді симпатія- це не запрошення у стосунки, а досвід живого контакту з кимось, бути не сама. І це вже має цінність саме по собі.
Те, що ви відчуваєте свою неготовність до серйозних стосунків - це здорова чесність. Небезпечно було б навпаки: намагатися зробити з цього щось більше лише тому, що є тепло, або почати чекати від нього тієї присутності, яку зараз неможливо отримати.
Вам не обов’язково зараз визначати, що це і чи є тут симпатія, і не обов’язково говорити про це. Головне питання тут не “що між вами”, а “що потрібно вам зараз”. Якщо відповідь -це просто контакт, легкість і відчуття зв’язку без зобов’язань, тоді можна дозволити цьому залишатися таким, яким воно є.
Іноді такі зв’язки не про майбутні стосунки, а про досвід того, що близькість взагалі можлива. І це теж важлива частина життя, яку не потрібно поспішати оформлювати або вирішувати.
З поваго, Вікторія Лісовська.
Доброго дня, Юлія!
Дякую, що поділилися роздумами!
Було би добре, якщо би Ви сформулювали питання, яке хвилює. Тоді можна якнайкраще Вас зорієнтувати.
Спробуйте відчути, яку внутрішню потребу Ви, насправді, прагнете закрити, коли хочете, щоб ця людина була поряд? Далі подумайте, яким ще чином можна закрити цю потребу.
В залежності від Ваших відповідей, можна зрозуміти, як далі розглядати це питання.
Наскільки ви все тут чітко описали, ви вже відповіли на своє питання достатньо зрозуміло.
Доброго дня, Юлія
Стосунки на відстані - це ще інший досвід стосунків. Чесно запитати у себе: "А чого я хочу?"
Можемо детально розібратися. Звертайтесь
Вітаю. Я бачу тут не плутанину почуттів, а конфлікт потреб.
З одного боку — потреба в близькості, теплі, присутності іншої людини. З іншого — усвідомлення, що зараз немає ресурсу або готовності до повноцінних стосунків.
У такому стані сумніви — це норма, а не ознака «неправильних» почуттів. Почуття не завжди можна чітко перевірити, особливо на відстані. Іноді важливіше не «зрозуміти точно», а дозволити собі деякий час не знати.
Якщо ви вже розумієте, що парою ви не будете і не готові до стосунків, то говорити про симпатію не є обов’язковим. Важливо не поспішати з проясненням, якщо всередині немає ясності — це може лише посилити напругу.
Корисне запитання для себе в цій ситуації:
Мені важлива саме ця людина чи відчуття, що хтось поруч?
І ще одне: бажання близькості не зобов’язує до стосунків. А неготовність до стосунків не означає емоційну холодність. Іноді це просто спосіб подбати про себе в період внутрішніх змін.
Вітаю, Юлія. Почуття, які ви описуєте, вони природні. Зараз ви переживаєте внутрішній конфлікт: з ним комфортно спілкуватися - це з одного боку, а з іншого - не бачу стосунків з ним.
Знайдіть затишне місце, де Вам не будуть заважати і зробіть таку практику.
Поставте два стула. Один стул - це стосунки. Посидьте мовча, відчуйте і назвіть почуття, які з'являються, спостерігайте за реакцією тіла. Другий стул - спілкування з другом на відстанні. Зробіть те саме, що і на першому стулі.
Не поспішайте, глибоко дихайте і спостерігайте за відгуком тіла і почуттями, які з'являються. Потім напишіть собі листа: Навіщо мені близкість з цим чоловіком. Довго не думайте, рука сама буде писати.
Бажаю рішення цього питання.
Вітаю, Юлія.
Ви звернулися з питанням, щоб вам допомогли зрозуміти ваші почуття. Це добре, що ви відчули потребу в роботі над собою і зі своїми переживаннями. Це, справді, не легко - зрозуміти себе, над цим потрібно працювати, але це питання, які вирішуються, і це тішить.
Якщо немає симпатії то для чого цей чоловік Вам? Що саме хочеться у цих відносинах- не бути самою?
Спробуйте перевести фокус на себе, дарувати собі тепло, турботу, любов. Наповнюйте себе ресурсами, яскравими моментами, знайдіть хоббі, підіть в кіно , на танці, тощо.
І коли Ви будете в гармонії з собою Ви зрозумієте якого чоловіка хочете зустріти і він обов'язково з'явиться).
Бажаю гарного дня)