Знайти психолога

Запитай психолога 🙋‍♀️

Знайдено 114 запитань

Батько і я

Добрий день. Маю проблему з батьком. Мої батьки розлучились коли мені був 1 рік і я не памʼятала батька до 13 років, і саме тоді я подумала що варто звʼчзатись і мама організувала зустріч вона пройшла жахливо і після і до того мама ніколи не говорила про батькк у сімʼї ніби просто це ігнорували і все. Мені важко бо я відчуваю що втратила все і недолюблена ним. Я не маю ні одного спогада з ним і мені важко через те що хтось має а я ні і боляче і як з цим боротись?

Стосунки між хлопцем і дівчиною

Доброго дня, я дівчина мені 22 роки, зустрічалась з хлопцем майже 3 роки, робив пропозицію, але разом не жила він часто п'є, кожен день пиво, кожні вихідні алкоголь міцніше + баня там п'є і після бані хоче пити, + завжди зотів щоб я з ним теж пила алкоголь, коли трезвий нормальний стоє йому випити так він починає скандалити, принижувати мене, може казати тіпа йди роби що хочеш, потім зупиняти, я з ним розійшлась вже як рік назад, але дуже сильно його любила і ше люблю, то були моменти що ми мирились, але я дізнаватися шо коли він зі мною як мирився то до нього старша жінка ходила під 40 років він прикривав шо тіпа їсти готує бо він шо з голоду має померти? Тіпа якщо я зараз не готую, я кажу а це ти рахуєш нормальним маючи мене щоб приходила інша? А він знову був п'яний і сказав " ти радуйся шо ще так, бо може ще більше приходити до мене" і прикривав що в нього з нею нема та ти подивись на неї, до кого ти ревнуєш така сяка, хотя сам спав з нею і потім зі мною. Я кароче це все узнала і рішила його заблокувати і все на цьому. А ще з моменту як він зробив пропозицію і скільки ми були разом пройшов мвйже рік і то більше, хотів щоб я жила з ним, терпіла його алкоголь якщо хочу заміж і мовчала, а офіційно сім'ю то грошей не було на весілля навіть. Правильно я зробила що рішила припинити з ним все?

всем привет. у меня тяга к веществам. всё началось с детства/подростковом возрасте: 13-14 лет.

в таком возрасте, я искал всё, что могло указать на вещества. в то время, я не особо был знаком как другие ищут эти вещества. и вот, на протяжении 5-6 лет, меня преследует мысли о новом употребление. на данный момент мысли постоянные. но, бывает что могут исчезнуть на 2-3 дня, а после вернутся с толчком.

что делать с этим? как бороться?

денег сейчас как таковых нет.

но я буду рад – если мне хоть кто-то немного поможет.

Я не знаю як мені вчинити

Доброго дня, мене звати Роман мені 17 недавно почав відносини спочатку все здавалося кольорово все дуже подобалося а зараз боюся їх продовжувати здається що я ще не готовий що ще замалий а одночасно і боюся втратити її то а вдруг більше не знайду дівчину вдруг буде запізно хоча я з нею вроді і не бачу майбутнього я дуже боюся якихось змін у моєму житті як наприклад коли треба буде переселятися з батьківського дому тому я незнаю що мені краще зараз зробити чи розстатися з нею чи продовжувати але боюся зробити їй боляче чи може я з часом привикну до цих стосунків

Я в отношениях более холодна чем мой мч

Мне 24, я в отношениях уже год . До этого были отношения в которых я врала и врали мне, меня не ценили, а я наоборот делала все. Сейчас в отношениях новых уже год. В начале отношений были моменты моего вранья, из-за этого и недоверие со стороны парня. Начались ссоры, причина- мой холод и какое то безразличие , парень говорит что он видит что он у меня не в приоритете , и его значимость для меня отсутствует. Я сама за собой это замечаю . Когда он приезжает домой , мне лень готовить, иногда я забываю за элементарные вещи по типу сказать спасибо . Я каждый раз испытываю неловкость и стыд . Я думаю что всю свою заботу, и тд оставила в прошлых отношениях. Как вернуть себя ? Я не узнаю себя .

Не могу понять что происходит со мной

Мне 33 года,у меня трое детей,полтора года назад я разошлась с мужем и это для меня вроде радостно,но я осталась без фин поддержки,так как раньше деньги приносил муж и мне работат не разрешал.Мы живём на съемной квартире,я работаю онлайн но даже чтоб просто сесть и работать у меня нет сил.Мне хочется лежать все время,спать,не хочу ни куда ходить,ни кого кроме детей не хочу видеть.Постоянно мучает чувство вины что я не все могу дать детям.И в голове вроде понимаю что нужно больше времени уделять работе,но заставить себя не могу.Такое чувство что я все время жду чего то,что то изменится к лучшему но и тут понимаю что пока я не приложу усилий то ни чего не изменится.Я поправилась хорошо,не люблю свое тело в зеркале и не могу заставить себя заниматься или хотя бы не есть так много сладкого.Я не знаю что мне делать и как с этим справится.Как стать активной.Может можно начать пить какие то антидепрессанты?

Мені важко в мене дитина. В мене просто вже нема сил

Що мені робити? Мені 21 рік коли мені було 5 років мене покинула моя мама просто залишила мене. В мене найкращий в світі батько . Мене воспитувала моя бабуся . Коли мені було 16 років я завагітніла я думала в мене все буде добре але ні я жила з чоловіком якому було на мене було байдуже . + на мені була моя бабуся 72 роки в свої 78 вона померла в мене на руках . Вона була важко хвора і я за нею доглядала + моя маленька дитина була зімною все було на мені мій найкращий тато закордоном. А мій «чоловік» йому всерівно на мене і на дитину я воспитаю дитину сама мені дуже важко малому вже 4 роки мені дуже дуже важко я абсолютно сама в хаті

Постоянные слезы и навязчивые мысли

Я Аня, мой возраст 14 лет. Я могу начать плакать без причины, точнее причина есть, но она крошечная. Например: слушаю музыку, вслушиваюсь в слова, даже если песня не грустная, хочется плакать. Что то не получается, сразу плачу. Упала ручка или какой то другой предмет — плачу. Почему так? А еще бывает когда родители заботяться обо мне или же говорят всякие нежные слова или слова поддержки я тоже плачу. Вчера вечером например я искупалась, и легла в постель с мокрой головой, не высушив её, моя мама зашла в комнату, увидела что я так лежу с мокрой головой принесла одеяло мягкое, укутала мои волосы, поцеловала и пожелала спокойной ночи, я опять начала рыдать. Что может быть причиной?