Злата сумую за дідусем
Привіт я Злата мені 11 в мене помер дідусь коли я була маленька приблизно мені було 5-6 звісно я мало чого памʼятає але знаю який він був хорошим моєму двоюрідному брату пощастило більше він багато чого памʼятає я знайшла відео з мого дня народження і там він посміхається щасливий дивиться на мене я так хочу побачити його хоч раз і нічого не кажу батькам майже кожен вечір коли батьки пішли спати в мене починається істерика він дарив моїм батькам браслет іменний і мені можливо батьки вже не памятають я готова на все щоб тільки потримати той браслет памʼятаю він пах табаком яблуками в нього був найсмачніший яблучний сік я так за ним сумую
Відповіді
1Вітаємо, Злато! Дякуємо, що поділилися з нами своєю історією. Ваші спогади про дідуся звучать неймовірно ніжно. Те, як дбайливо ви зберігаєте ці дрібниці у своїй пам'яті, свідчить про вашу велику любов і чуйне серце.
Ви дуже смілива людина, адже відкрито розповіли про свій сум та про те, як вам бракує рідної людини. 🫂
Правила нашого форуму не дозволяють нам консультувати неповнолітніх осіб, тому ця гілка буде закрита.
Проте нам дуже важливо, щоб ви не залишалися наодинці зі своїми переживаннями. Хочемо підтримати вас ресурсами, де фахівці можут вас вислухати та підтримати.
Це також анонімно та безоплатно:
Teenergizer — консультації від молодіжного руху. Ви можете записатися на безоплатну онлайн-зустріч із психологом чи консультантом. 👉 teenergizer.org/consultations
«Не дрібниці» — безпечний підлітковий простір. Тут консультують психологи, які допоможуть розібратися з важкими почуттями та болем втрати. 👉 notrivia.com.ua
ПОРУЧ — терапевтичні онлайн-групи, де можна отримати підтримку від фахівців та однолітків, які Вас зрозуміють. 👉 poruch.me/teenagers
Бережіть себе та те світло, яке ви несете у пам'ять про дідуся!