Вітаю!
Моя проблема в стосунках полягає в наступному - я став підозрювати, що моя дівчина (їй 20) ставиться й очікує від мене в стосунках ролі «батька», а не хлопця й майбутнього чоловіка. Ми разом вже майже 3 роки, мабуть підійшли до кризи про яку кажуть «любов живе 3 роки» й я став бачити досить дивну картину. Ми наразі мешкаємо закордоном близько півроку. І тут працюю лише я, вона навчається онлайн. Питання житла, покупок продуктів та кількох інших побутових моментів вирішую лише я. Коли я наважився запитати у неї стосовно її бажання в найближчому майбутньому почати хоча б підпрацьовувати, аби фінансово було трохи легше й була можливість відкладати кошти - вона відповіла щось на кшталт «ти що, хочеш щоб я втомлювалась і завжди була зла?». Річ в тім , що вона й так 75% часу сумна, роздратована й незадоволена чимось. В цілому, вона вважає, що чоловіки й жінки не рівні, в стосунках вони не «рівні партнери», а більш схильна до патріархальної системи. Але я хочу бачити біля себе дівчину, самостійну, яка знає чого хоче від життя, вміє заробляти й влаштовувати своє життя сама хоча б трохи. Підкажіть, чи можна якось виявити те, що я перетворююсь з хлопця в якусь пародію «батька», що мусить вирішувати майже всі її проблеми по життю. Бо ще перед її приїздом до мене закордон вона мені сказала таке «ти мусиш облаштувати для мене всі умови, аби я могла займатись своїми справами точнісінько як вдома». Але, добрий день, я сам тут відносно нещодавно і вже винен забезпечувати її комфорт на 110%. Як на мене, нормально, коли дівчина розуміє, що доведеться десь попрацювати, десь в чомусь себе обмежити трохи й потерпіти, якщо що. Але ні, коли я сказав що вона вже доросла людина , а не дитина, для якої треба облаштувати кімнатку й таке інше - то була дуже сильна сварка((
Я вже дуже сумніваюсь, чи потрібні мені такі стосунки. Дайте пораду, будь ласка, як виявити, що вона насправді думає і кого в мені бачить?
Дякую 🙏🏻
Відповіді
24Алексе, хочу звернути вашу увагу на дуже важливу деталь. Ви питаєте, як виявити, що вона насправді думає і кого у вас бачить. Але якщо подивитися на ваші 3 роки разом, на її слова про «облаштувати умови на 110%» та реакцію на розмову про роботу — ви вже маєте всі відповіді. Вона транслює свою позицію максимально відкрито й прямо.
Схоже, що зараз вам по-людськи не вистачає не інформації про неї, а впевненості у власному праві приймати рішення на основі того, що ви вже бачите.
Спробуйте запитати себе: «Якщо я отримаю ще одне підтвердження її дитячої позиції — що це змінить для мене? Чому мені досі важко опиратися на власні висновки й зробити вибір?» Можливо, вам треба поспілкуватися з психологом, щоб зрозуміти щось важливе не тільки про дівчину, а й про себе? І тут відповідь знаєте тільки ви.
Ви розповідаєте історію, де пара молодих людей переїхала в іншу країну та почала відчувати незадоволення, у тому числі від стосунків.
Один партрнер 75% свого часу є сумним, роздратованним, чимось незадоволеним. І я думаю, що може відбуватися з ним, щому він так себе почуває? Втрата звичного способу життя, оточення, батьків, друзів завжди викликає сум, горювання; а невизначенність майбутнього - страх, сильну тривогу, які проявляються як роздратування та незадоволення. Тут можуть бути серьозні порушення у функціонуванні, режимі сна, харчування; та необхідність звернутись до спеціаліста.
Також я думаю про іншого партнера. Як йому важко витримувати незадоволення та роздратованість свого партнера. Яка відповідальність лежить на ньому, щоб забезпечити житлом, продуктами себе і дівчину, вирішувати інші питання. Плюс він так само переживає втрату та тривогу за майбутнє. Як він потребує підтримки і визнання, яку велику роботу він робить для них двох.
Питання як «виявити наміри», окреслити «ролі партнерів» у стосунках, виглядає як бажання врегулювати стосунки через правила. Але цей спосіб не допоможе кожному з партнерів почуватися краще і тому напруга в стосунках залишиться.
І ще я побачила, що важко наважитись на розмову з дівчиною, бо такі розмови переходять в сварку, напевно, тому й хочеться обходити їх та «виявляти наміри», а не говорити відкрито. Розмова потрібна: про цінності кожного, про то, якими кожен бачить бажані стосунки, майбутне. Але потрібно підібрати правильні слова, такі, які не будуть ображати, а будуть спрямовані на те, щоб розв’язати питання.
Доброго дня, Алексе!
Схоже, що зараз ви намагаєтеся зрозуміти не тільки свою дівчину, а й те, чи відповідають ці стосунки вашим цінностям та уявленням про спільне майбутнє.
Те, що ви хочете бачити поруч самостійну, дорослу партнерку, яка готова брати участь у вирішенні спільних питань, є цілком природним. Водночас ваша дівчина може мати інше бачення ролей у стосунках. Тут важливо зрозуміти наскільки ваші цінності та очікування збігаються.
Замість припущень спробуйте відверто поговорити з нею про майбутнє. Наприклад, можна запитати:
• Якою ти бачиш роль чоловіка і жінки в сім'ї?
• Яких обов'язків ти очікуєш від чоловіка?
• За що готова відповідати ти?
• Як ти уявляєш наше життя через 3–5 років?
• Що для тебе означає бути партнером у стосунках?
Варто звернути увагу на готовність брати відповідальність за власне життя та вкладатися у стосунки. Адже партнерські стосунки передбачають взаємність, а не ситуацію, коли один постійно забезпечує, а інший лише очікує.
Також можете дати чесну відповідь собі на питання "Чи відповідають ці стосунки тому баченню партнерства, яке є важливим для мене?"
Бережіть себе і свої потреби. Бажаю вам чесності із собою, щирої розмови та ясності у прийнятті подальших рішень.
Вітаю! Алексе, пропоную Вам, будучи на одиниці у місці, де Ви відчуваєте себе максимально самим собою, задати собі питання:
Якби моя дівчина працювала і закривала 20%, 30%, 50% і т п спільних потреб, як би відчував себе я поруч з нею? Які при цьому відчував би почуття до неї?
Чому саме зараз, коли всі спільні потреби закриваю я, я до цього не готовий? Чи можу і що зробити я, щоб цей об'єм відповідальності був для мене комфортним?
Якщо уявити, що вам, як парі, немає необхідності будувати матерільну складову відносин (вона абсолютно якимось чином) забезпечена. Чи моя дівчина це та людина, з якою мені добре насправді?
Спробуйте дати собі відверті відповіді на ці питання. Можливо, тоді стане більше визначенності.
Я спеціалізуюсь і на парній терапії в тому числі. Тож за бажанням і можливістю, запрошую Вас на консультацію.
Як виявити? Чесно поговорити. А потім вирішуєте, що робити.
Алексе, вітаю, ви отримали свій важливий досвід. Хто був ініціатором її переїзду за кордон? Чи до переїзду обговорювались фінансові моменти? Продовжити відверто з нею говорити, що ви "не папік" і хочете поруч бачити самодостатню партнерку, що вам важко самостійно тягнути фінансове навантаження на вашу родину, сміливо поставити ультиматум. Гадаю ви не очікували що проживання з партнеркою буде саме таким але що вже є.
Буде не просто але рекомендую максимально екологічно вирішити ці протиріччя. Само не мине. Життя таке що добре коли обидва партнери можуть подбати про себе окремо. Шкода що ваша дівчина цього ще не розуміє.
Дякую, що поділилися ситуацією, Алекс. Спостерігайте за готовністю дівчини брати відповідальність, чітко формулюйте свої межі, ставте прямі запитання. Ваші відчуття втоми та перевантаження — важливий індикатор. Якщо вони постійні, це серйозний сигнал для оцінки майбутнього ваших стосунків.
Мені здається, ви зараз намагаєтесь знайти відповідь на питання: "Кого вона в мені бачить - хлопця чи батька?"
Але, можливо, більш важливе питання звучить інакше: :Чи підходять мені такі стосунки?"
З того, що ви описуєте, складається враження, що справа не лише в грошах чи побуті. Вам важливо бачити поруч дорослу людину, яка готова брати відповідальність за своє життя, долати труднощі разом із вами та бути партнером, а не лише отримувачем турботи.
І тут не так важливо, права ваша дівчина чи ні. Вона має право хотіти саме таких стосунків, де чоловік забезпечує, бере на себе більшість відповідальності та створює комфортні умови. Але й ви маєте повне право хотіти інших стосунків - більш рівноправних, де обидва вкладаються у спільне життя.
Мені здається, що ваше розчарування виникає не тому, що вона погана чи невдячна. А тому, що між вашими уявленнями про партнерство починає проявлятися серйозна різниця.
Можливо, зараз варто не стільки намагатися зрозуміти, кого вона бачить у вас, скільки чесно відповісти собі на інше питання: якщо вона справді хоче саме такого формату стосунків і не планує його змінювати, чи готові ви залишатися в цих стосунках надалі?
І ще одна думка. Коли людина постійно відчуває себе відповідальною за комфорт, добробут і спокій іншого дорослого, рано чи пізно вона починає виснажуватися. Тому мені здається важливим зараз звернути увагу не лише на потреби вашої дівчини, а й на власні. Чи є у цих стосунках місце для ваших бажань, труднощів і потреб? Чи можете ви бути не лише тим, хто підтримує, а й тим, кого підтримують?
Такі питання інколи дають набагато більше відповідей, ніж спроби зрозуміти, ким саме вас бачить партнер.
Вітаю 👋
Дякую 🙏 що поділилися своєю історією, маю досвід роботи більше 20-ти років із сімейними парами, тож запрошую до себе в терапію!
Вітаю вас, Алекс.
Так, як ви описуєте ваші стосунки. то дійсно є підстави вважати, що ваша дівчина демонструє поведінку, яка більше нагадує позицію дитини, яка очікує повної опіки, аніж дорослої, рівноправної партнерки. Це класичний приклад інфантильності та споживчого ставлення до стосунків.
Для того, щоб зрозуміти чи насправді це так, варто спробувати дати їй певну зону відповідальності, яку вона має закривати сама (наприклад, оплата дрібних рахунків, певні покупки чи самостійне вирішення її онлайн-питань), і дозволити їй стикнутися з наслідками власної бездіяльності в цих питаннях. Якщо вона готова дорослішати і вчитися партнерству, вона, можливо, через опір, все ж таки почне робити якісь кроки назустріч. Але якщо ж для неї важливо тільки споживання комфорту вашим коштом, то такі зміни викличуть у неї сильний опір і маніпуляції.
Але щоб прийняти рішення, наскільки вам потрібні такі стосунки і чи варто їх продовжувати, важливо зрозуміти чому ви опинились саме в таких стосунках і живете в них вже три роки. І це краще робити в сімейній терапії. Психолог допоможе вам обом зрозуміти свої потреби та очікування, а також знайти способи покращити спілкування та вирішення конфліктів. Ви також можете працювати з цією темою в індивідуальній терапії і розбиратись із своїми почуттями, потребами і очікуваннями.
Я працюю з темою стосунків і буду рада вам допомогти.
Доброго вечора, Алекс. Виявити, що думає і кого дівчина в вас бачить, ви можете через відкритий діалог. Спробуйте для себе визначити, що у вас у парі не контактує: турбота одне про одного, близькість, сумісність (на рівні цінностей) і чи є співпраця у відносинах, чи хочете ви як пара щось робити. Це можна визначати, проаналізувавши наприклад свої скарги та скарги дівчини, які вона предʼявляє. І тоді розмовляти і вирощувати те, що не контактує.
Вітаю, Алексе, я би дивилась на цю ситуацію не як на те що сталося раптом, а розглядала б шлях, як ви опинилися в стосунках де ролі розподілені саме так.
Адже на кожне «повинен» була свідома чи несвідома відповідь. І по якимсь причинам раніше ви погоджувались на цю роль. Я про це пишу не для того щоб звинуватити чи повісити всю відповідальність на вас. А тому що певна послідовність рішень привела до того, що зараз є «нормою» в вашій парі.
І усвідомивши як ви сюди потрапили можна шукати шляхи виходу, хоча б не продовжувати рухатися в тому напрямку який вас не влаштовує.
Оскільки в стосунках все залежить від обох, зміна в одному призводить до змін і в парі.
Те що ви шукаєте відповіді, для мене означає, що рішення про розставання ще не прийнято. А значить є цінність цих стосунків. Це вже не мало.
Так детально все пояснюйте. І навчається в невдоволена, не оплачує своїх рахунків... Але не говориш про свої почуття що відчуваєш? Чому собі не довіряєш? Говориш про дівчину без тепла, але ви вже три роки разом. Можеш пригадати на чому зійшлись як з'їхались почали жити разом... Коли і головне куди поділись почуття. ...
Добрий день. Мені здається, ви дуже точно відчуваєте важливу річ: питання тут не лише в грошах чи побуті, а в тому, які ролі ви обоє займаєте у стосунках. Якщо один партнер поступово стає тим, хто “має все забезпечити, витримати, організувати й не мати права втомлюватися”, то це справді може більше нагадувати батьківську позицію, ніж партнерську.
Але виявити це можна не через здогадки, а через спокійну розмову між двома дорослими про очікування. Важливо дивитися не тільки на слова, а й на готовність чути, домовлятися і брати свою частину відповідальності, але саме свою.
Якщо розмови щоразу переходять у сварки, образи або відчуття провини, я б дуже радив сімейну/парну терапію. Не для того, щоб когось звинуватити, а щоб у безпечному просторі для вас обох чесно побачити: чи ви справді хочете однієї моделі стосунків
Вітаю, Алексе
Щодо Вашого питання - "як виявити, що вона думає про мене". Єдиний спосіб дізнатись, що думає інша людина - це спитати в неї. А вірити її відповіді чи ні - то вже Ваша справа.
І ніхто не може вирішити за Вас - що Вам робити, залишатись в стосунках чи ні і так далі.
Ви не можете змінити іншу людину. Спробуйте зосередитись на собі. Чого Ви чекаєте від стосунків, в чому Ваше бажання? Чкщо є потреба розібратись в собі, пропрацювати ці моменти - звертайтесь до психолога)