Добрий день. У мене складна ситуація, і я хочу поділитися своїм досвідом, бо вже важко тримати це в собі.

Вчора стався скандал із п’яним батьком. У мене й раніше були сімейні конфлікти, напруга вдома й важкий досвід зі школи.

Я тікав від нього коли він гнався зі мною коли щось пішло не так босий і минуло років ще коли я вибіг із дороги я хотів угрожав подзвонити в поліцію відстав від мене після цього моя мама сварить Я починаю плакати порівнюючи із моїми сусідами що їм все гаразд А в мене ні.

Що сусіда можуть його забрати ТЦК і що через я буду винний.

Я давно закінчив школу, Через це я став дуже тривожним і настороженим до людей, жартів і критики.

Мені сьогодні мама говорила що:

“від чого в тебе страх у 18 років?”,

“ти нічого не вмієш”.

“які конфлікти”

Що вчора говорила: що я не розумію гумору, що я агресивний тому що я не любив п'яні жарти і ЩО МЕНЕ НЕ СЛУХАЛИ.

НАВІТЬ ТАТО НЕ СЛУХАВ І КАЗАВ МАМІ ЩОБ ВОНА ЗАКРИЛА ДВЕРІ КОЛИ ВЖЕ ПІЗНО 22:45. НО НАРЕШТІ ВІН ПІШОВ І Я БАГАТО РАЗІВ Просив ЩОБ ВІН ПІШОВ.

Я їм сказав коли це був вечер: за що мені таке прокляття.

Через це я починаю думати, ніби зі мною щось не так або ніби мене “прокляли”. Мені важко почуватися нормально серед людей, особливо коли мене не слухають або знецінюють мої переживання.

Навіть я боюся розмовляти через страх оцінки і СТРАХ НЕВІДОМОСТІ!

Я більше не хочу розмовляти з батьками тому що вони нічого нічого нічого не знають і що не хочу слухати.

Я не знаю як з ними говорити.

Не знаю як комунікувати з людьми.

Не знаю як реагувати на все

Не знаю як побудувати відносини.

Все це.

Несправедливо Я вже більше не хочу так жити.

Я не хотів нікому шкоди й не хочу конфліктів. Просто після всього пережитого мені дуже важко психологічно.

У когось був такий досвід?

Як справитись із усіма проблемами мого життя?