Згадую себе у дитинстві) Коли збиралися гості в нашій маленькій квартирі, дітей відправляли гратися, а я тихенько сидів у куточку (непомітно) і слухав історії дорослих, їх думки, спори, жарти. Ще батькова рідня співала, і це теж впліталося в мою фігуру)
Так я почав слухати людей. Уважно, даючи можливість виговоритись, поділитись своїми почуттями, думками, емоціями. Часто в мене питали поради. Це додавало мені розміру — я ставав важливішим в моменті. Але з часом я відчув втому, коли мені насипали тяжких фактів з життя, додаючи так само важкуватих почуттів, политих сльозами. І це про будь-які переживання людей, умовно негативні, так і умовно позитивні.
Я з подивом помітив, що тяжко-складно буває пережити велику радість, дивування, цікавість, щедрість і щирість. Тоді мені вже виповнилося 40 років, і я дозволив собі зайнятися психологією. Особисто сподобався метод Гештальт, який про переживання «Тут і Тепер» з безліччю варіантів проживання переживань людини. Саме це — уважне до себе ставлення я називаю — ЖИТТЯ.
Я закінчив навчання в Інституті Гештальту (Київ), сертифікувався і продовжую приватну практику.
Маю стабільну терапію у мого терапевта. Так, так… Я підтримуюся у терапевта з 2020 року. І кожну сесію мені є про що переживати — говорити, жити свої почуття, бажання, навіть якщо я не знаю на початку, про що буде моя сесія.
Я і про клієнта не знаю, який він прийшов до мене сьогодні, бо він змінився за тиждень. І мені цікаво, як змінився, що отримав в цьому, що втратив. Своєю цікавістю я показую клієнту приклад: цікавитись собою — ми тренуємося відчувати себе в моменті (свої бажання, свої потреби, свої стани). Тоді особистість залишається собою і ЖИВЕ СВОЄ ЖИТТЯ, навіть у тому ХАОСІ, яким є наш СВІТ.
Будьмо, шановні, у силі і живі!
