Добрий день, Валя!
Я дуже співчуваю Вам, ситуація непроста, і рішення, яке Ви зараз приймете, матиме далекосяжні наслідки. Фактично зараз перевіряється, наскільки Ви вірите в життя, Вищі сили, наскільки відкриті до того хорошого, що чекає на Вас у майбутньому.
Якщо піддаватися страху, то це означає посилювати негатив у своєму житті. Адже відомо, що там, де наша увага, то і розвивається. Можливо, Ви зможете подумати й про те, яку радість принесе Вам ця дитина і що для Вашої доньки краще не бути єдиною дитиною в родині.
Звичайно, треба раціонально все обміркувати, знайти способи соціальної підтримки та коло друзів, матеріальні джерела існування. Але рішення можна приймати тільки серцем, оно все знає і не помиляється. Для Вас зараз відкривається дуже важливий шлях: почати більше довіряти собі, відчувати внутрішню опору та менше зважати на поради й вплив оточення.
Як терапевту мені часом доводиться говорити людям неприємні речі. Але краще знати правду, ніж закривати на неї очі. З мого досвіду роботи з клієнтами, зазвичай жінки, які зробили аборт, потім ніколи цього собі не можуть пробачити. І чоловіки, до речі, які допустили це, теж. Навіть якщо вони собі в цьому не зізнаються, біль залишається потім на все життя.
Якщо Ви відчуваєте гнів і образу на батька цієї дитини, то це цілком природно, але це не повинно заважати прийняттю рішення. Колись зверніться до психотерапевта й обговоріть, як навчитися краще обирати чоловіків, на яких можна покластися.
Розповім Вам одну невигадану історію, щоб Ваша ситуація не здавалася такою безнадійною. Я в Німеччині вже 4 роки веду групу психологічної підтримки українських біженців. Одна з учасниць Вашого віку приїхала сюди з трьома дітьми, наймолодший з яких був ще немовлям. Вона пережила важке розлучення, під час якого чоловік знущався з неї та погрожував їй. Поступово вона впоралася з усім, зміцніла, знайшла нові стосунки, почала займатися творчою професією, про яку давно мріяла, і живе повноцінним цікавим життям.