Як з цим справитися?
Мені комфортно з другом, але іноді ми жартуємо про стосунки. Я не впевнена, чи є між нами симпатія, і зараз навіть не можу це перевірити через відстань. Мене турбує, що такі стосунки довго не триватимуть, а мені хочеться, щоб людина була поряд.
Я намагаюся зрозуміти, як я справді уявляю собі стосунки та майбутнього партнера, але відчуваю, що ще не готова до серйозних стосунків. Через це мені складно серйозно ставитися до цієї людини, але одночасно я хочу відчувати його поруч.
Я не знаю, чи можна перевірити свої почуття, чи просто пережити цей момент. Бо парою ми точно не будемо, і я не впевнена, чи варто говорити про симпатію.
Відповіді
30Доброго ранку, Юлія!
Схоже, що Ви стикнулися з внутрішнім конфліктом між частиною, яка хоче близькості, і частиною, яка стримує та боїться, що буде боляче або «це ненадовго».
Почуття не потрібно перевіряти, важливо дозволити собі їх усвідомити й прожити. Коли внутрішній конфлікт стане зрозумілим і трансформованим, рішення про цю людину з’явиться природно.
Якщо б ми наприклад працювали з Вами, ми б досліджували не логіку, а стан: як виглядає ваша тривога? Де вона в тілі? Який образ має та частина, що не готова до стосунків? тощо.
З чим Ви хочете справитися? Ви самі кажете, що парою ви не будете. " Та сама людина " з'явиться у Вашому житті раптово і миттєво, але Ви точно це відчуєте. То ж живіть своє життя і не намагайтеся зрозуміти почуття. )
Вітаю, Юлія!
Те, що з вами відбувається, дуже живе й природне. Схоже на те ніби поруч дві потреби: хочеться близькості й тепла, і водночас є відчуття, що до серйозних стосунків ви не готові. Це про важливий внутрішній процес.
Спробуйте трохи сповільнитися й чесно запитати себе:
Я хочу саме цю людину чи мені важливо, щоб просто хтось був поруч?
Що я відчуваю, коли думаю про нього: тепло, напругу, страх втрати, шось інше?
Почуття не перевіряються розумом, вони проявляються через проживання. Можливо, саме зараз і одразу вам не потрібно нічого вирішувати, а достатньо побути в цьому стані й поспостерігати за собою. І ясність з’явиться поступово.
Просто хочете тепла і близькості — але без зобов’язань, бо поки не готові до серйозних стосунків.
З другом комфортно, легко, є контакт. Але відстань не дає зрозуміти, чи це справжня симпатія, чи просто приємне відчуття «хтось поруч». І ще є страх: якщо почати щось серйозне — раптом це швидко закінчиться.
Якщо всередині плутанина і ви не розумієте, чого хочете, то на консультації можна зрозуміти вашу готовність до стосунків, страхи й реальні потреби, щоб рішення було спокійним, а не з тривоги. Запрошую до себе на консультацію.
Вітаю! Юліє, я бачу природній внутрішній сумнів.
Спробуйте не поспішати з рішенням, а зверніть увагу на себе: після спілкування більше спокою чи тривоги, ви хочете його чи просто близькості? Іноді достатньо дати почуттяям час і бути чесною з собою.
Вітаю. Ви хочете близкості, але є страх. Ви хочете щоб людина була поруч, але на безпечний відстані для вас.
Зрозуміти, чого саме ви боїтесь, якщо були б стосунки більш ніж дружба і подивитись і цей страх.
Потім все ж таки розібратись, якого саме чоловіка ви хочете бачити поряд з собою. Що для вас важливо у партнері?
Це те, що ви можете зробити самостійно для розуміння ситуації в якій опинились.
А далі у роботі з психотерапевтом працюватинад розумінням вашого типу прив'язаності.
Бажаю вам розуміння та вирішення.
Добрий ранок!
Ви переконані в тому, що парою не будете. Чи не є це переконання уявленням про майбутнього партнера, тобто Ви його уявляєте не таким як Ваш друг?
Можливо, це так саме на зараз. Почуття дружби з часом можуть змінюватися на симпатію з плином часу і продовженням стосунків. Інколи навіть відстань стає такою перевіркою. Дайте просто собі час.
Доброго ранку.
Так буває в деяких випадках.
Треба розібратися в якому ви зараз місці стосунків з вашим другом .
Потім вам буде зрозуміліше як діяти далі .
Запрошую на консультацію.
Вітаю!
Дружні стосунки передбачають безпечну дистанцію. Тож, зʼявляється питання: «Що саме вас лякає щоб зблизитися?». Можливо, лякає відповідальність або розчарування. Може, відмова чи страх який стосується інтимності та сексу.
Ваші слова «парою ми точно не будемо» як страх втратити, тому Ви, щоб не було боляче потім, виключаєте стосунки наперед.
Можливо, Ви вже мали негативний досвід стосунків і переносите його на можливі нові стосунки. Може, негативний досвід в батьківській сімʼї..
Сприйміть, будь ласка, мої гіпотези, як фантазії, лише Ви знаєте відповіді на свої запитання. Спробуйте відповісти собі чесно: «Чого найбільше я боюся у стосунках»
якщо Ви потребуєте підтримки у цьому процесі та в безпеці подосліджувати свої почуття та знайти відповіді, запрошую на консультацію)
Добрий вечір, Юлія.
У вашому повідомленні мені бачиться багато сумнівів, і дуже хочеться поставити вам чимало уточнюючих запитань. Але я постараюся відповісти так, як зрозуміла ваше повідомлення.
Ви з вашим другом іноді жартуєте про стосунки, і наче вам хочеться цих самих стосунків, але ви не впевнені, і перевірити, чи є між вами симпатія, через відстань не вийде. І знову ж таки, ви ніби хочете відчувати його поруч, але при цьому ви не готові, і вам складно. Як ніби одна ваша частина хоче близькості, щоб людина була поруч, а інша не впевнена і не готова до стосунків.
І виходить такий внутрішній конфлікт між потребою у контакті та потребою у безпеці. Важливо не змушувати себе справлятися з цим, а зрозуміти, що насправді для вас важливіше: бути у контакті чи у безпеці.
Коли я говорю про безпеку у стосунках, я маю на увазі: "я не хочу відкриватися туди, де не бачу стабільного майбутнього". Адже стосунки на відстані потребують більше сил і там більше невизначеності.
Я б запропонувала вам зробити невеличкий тест для саморефлексії:
Він переїжджає ближче і хоче з вами стосунків.
Він починає зустрічатися з іншою.
Що відчуваєте в кожній ситуації? Це допоможе зрозуміти, що для вас зараз важливіше — контакт чи безпека.
І ще одне: якщо у вас є симпатія до нього, можна дозволити собі її відчувати, не переводячи це відразу у формат стосунків. Можна спостерігати свої почуття, дати собі час і не поспішати з рішенням.
Пам’ятайте: сумніви і невизначеність — це нормальна частина процесу, і вони не означають, що щось “не так” з вами або з вашими почуттями.
Привіт, Юліє!Твій стан схожий на гойдалки між потребою в теплі та страхом вразливості.
Поки ви не поруч, ти можеш проявляти симпатію без реального ризику. Зміни почнуться, коли ти приймеш себе таку, як є зараз: розгублену дівчину, якій водночас і приємно, і страшно.
Тобі справді треба вирішувати ваше майбутнє прямо зараз? Можливо, варто просто дозволити цій людині бути у твоєму житті?
Запрошую тебе в терапію, щоб разом розібратися з цими суперечностями.
З Вашого повідомлення відчувається багато невизначеності та сумнівів. Коли є амбівалентність , хотіти близькості й водночас не відчувати готовності до стосунків — це справді може заплутувати, і такі почуття є нормальними.
Іноді в подібних ситуаціях допомагає не поспішати з рішеннями, а більше дослідити себе: що саме для вас означає бути поруч із цією людиною, які почуття виникають, коли ви уявляєте розвиток чи, навпаки, збереження всього як є.
Коли з’являється більше розуміння власних бажань і меж, тоді легше вирішити, чи хочеться говорити про симпатію, чи поки просто дозволити цим стосункам бути такими, якими вони є зараз.
Схоже, ви одночасно хочете близькості й боїтеся визначеності. Це дуже людська амбівалентність: нам може бути добре з людиною, але ми не обов’язково готові до формату «серйозних стосунків».
Можливо, зараз важливо не стільки перевіряти почуття чи щось вирішувати, скільки чесно зрозуміти для себе: вам хочеться саме цієї людини поруч чи більше самого відчуття близькості?
Іноді дозволити собі просто прожити цей етап без поспіху - вже достатньо.
Юліє, у вашому повідомленні багато чесності. Ви ніби одночасно хочете близькості — і боїтеся її. І це дуже зрозуміло.
Те, що вам комфортно з цією людиною — уже цінно. Жарти про стосунки часто з’являються там, де є певна симпатія або принаймні емоційна напруга. Але відстань і невизначеність можуть посилювати тривогу: «А раптом це затягнеться? А раптом я прив’яжусь? А раптом він не поруч тоді, коли мені потрібно?»
Ви дуже точно помічаєте свій внутрішній конфлікт:
з одного боку — хочеться відчувати людину поруч,
з іншого — є відчуття, що до серйозних стосунків ви не готові.
І це важливо не ігнорувати.
Іноді ми хочемо не конкретної людини, а стану — тепла, присутності, опори. І тоді виникає питання: це про нього чи про мою потребу не бути самій?
Перевірити почуття «логікою» майже неможливо. Вони стають зрозумілішими через досвід і чесність із собою. Можна поставити собі кілька запитань:
Якщо він почне стосунки з кимось іншим — що я відчую?
Чи я сумую саме за ним, чи за відчуттям близькості?
Якби відстані не було — я б хотіла спробувати?
Те, що ви не впевнені і не хочете зараз серйозності — це нормально у 23 роки. Не обов’язково або «будуємо майбутнє», або «нічого не відчуваємо». Іноді можна дозволити собі прожити момент без жорстких рішень.
Щодо говорити про симпатію — це залежить від того, що для вас безпечніше: ясність чи збереження стабільної дружби. Але говорити варто тоді, коли ви хоча б трохи розумієте себе, а не з тривоги.
Якщо відчуваєте, що тема близькості, готовності до стосунків і страху прив’язаності для вас глибша – запрошую на консультацію. Я психолог-сексолог, працюю зі стосунками і внутрішніми конфліктами, коли «і хочу, і боюсь». Іноді достатньо трохи структурувати думки, щоб стало спокійніше. 💛
Тільки новий реальний досвід, там де партнер знаходиться поруч, дасть трохи більше ясності про готовність до нових відносин.
Головне запитання самій собі чи не переношу я досвід своїх батьків або незавершені питання з минулого на свій новий досвід з партнером.
Одним словом, щоб більше зрозуміти щось про себе або спрогнозувати свої відносини потрібно досліджувати.
З радістю можу допомогти вам у цьому)
Можливо ваш психотерапевт Чернякін Олександр