Доброго дня. Стосунки, особливо якщо є кохання часто сприймаються так, що людина стає моєю власністю і я хочу поглинути її повністю. Називаємо - це залежністю. Залежність від чого б то не було, завжди про закриття дефіциту.
Ваш вік досить юний, я так розумію це вперше такі сильні почуття, з якими самостійно важко впоратись.
Сподіваюсь у вас є близка подруга, або рідні з ким ви можете говорити і хто вас підтримує та просто вислухає, побуде поруч.
Якщо не має можливості звернутись до спеціаліста, щоб розібратись з дефіцитом, то почитайте самі все що знайдете по теорії прив'язаності Боулбі. Це дасть вам розуміння, що відбувається з вами і звідки ноги ростуть, і переключе вас на себе, а не на коханого і те, що ви не разом.
Ви зараз з ним мало спілкуєтесь. Беріть зошит та починайте писати йому листи. Не для відправити, а для перекласти на папір все те, що хочете йому сказати.
І якщо депресивний стан буде загострюватись зверніться хоча б до невропатолога, щоб отримати медичну підтримку. Це не є панацеєю у вашому випадку, але покраще ваш стан на деякий час.
І якби там не склалось далі ви здатні кохати, ви відчуваєте, ви жива. Біль з часом вчухне, обставини зміняться, і залишиться досвід, який вам дасть розуміння яка ви і як ви можете відчувати.
Дозвольте, на відстані подумки обійняти вас, і побажати вам душевного спокою та внутрішньої сили справитись.
