Я боюсь втратити близького друга
Ми дружимо вже декілька років, але певний час мали щось більше. Зараз знову друзі, в мої почуття до нього, сильніші, ніж коли-небудь. Я закохалась одразу, боялась його втратити і нічого ніколи не говорила. Постійні думки про нього, панічні атаки на цьому фоні та бачу за собою депресивні стани. Я закрилась в собі, сиджу постійно вдома і не знаю де себе подіти. Не хочеться ні їсти, ні пити, ні спілкуватись ні з ким, лиш з ним. Бачимось рідко, хотілось би частіше, але це просто не можливо
Відповіді
3Те, що ви описуєте: панічні атаки, замкненість у собі, втрата апетиту, небажання спілкуватись - це вже серйозні сигнали того, що вам зараз дуже погано. Це вже не просто переживання через хлопця, це стан, який занадто негативно впливає на ваше здоров'я та на якість життя.
Те, що відбувається, психологи часто називають емоційною залежністю. Ви так боїтесь його втратити, що вже втрачаєте себе. Ізолюєтесь від інших людей, перестали їсти та нормально спати , і все це заради збереження стосунків, яких насправді не існує і в яких ви не можете навіть говорити про свої почуття. Це занадто велика ціна.
Ви боїтесь втратити друга, але справжньої рівноцінної дружби зараз між вами немає. Дружба це легкість та взаємність. Те, що є у вас зараз, більше схоже на самопожертву з вашого боку, яка вже призвела до наслідків.
Панічні атаки і депресивні стани це вже сигнал психіки про потребу у допомозі. З цим станом варто працювати з фахівцем. Або ж шукати доступну інформацію в мережі та літературі. На тему як вийти із залежних стосунків.
Бережіть себе.
Вітаю! Якщо Ви хочете спілкуватися лише з другом, то це ознака емоційної залежності. Подбайте про себе: почніть спілкуватися з іншими, виходьте на вулицю хоч на кілька хвилин. Збільшення активності у Вашому житті допоможе мислити більш продуктивно. Зникнення апетиту - це вже фізіологічні зміни, Ваш організм потребує підтримки. Можливо, в більш стабільному стані Ви знайдете відповіді на свої питання стосовно Ваших стосунків з другом.
Доброго дня. Стосунки, особливо якщо є кохання часто сприймаються так, що людина стає моєю власністю і я хочу поглинути її повністю. Називаємо - це залежністю. Залежність від чого б то не було, завжди про закриття дефіциту.
Ваш вік досить юний, я так розумію це вперше такі сильні почуття, з якими самостійно важко впоратись.
Сподіваюсь у вас є близка подруга, або рідні з ким ви можете говорити і хто вас підтримує та просто вислухає, побуде поруч.
Якщо не має можливості звернутись до спеціаліста, щоб розібратись з дефіцитом, то почитайте самі все що знайдете по теорії прив'язаності Боулбі. Це дасть вам розуміння, що відбувається з вами і звідки ноги ростуть, і переключе вас на себе, а не на коханого і те, що ви не разом.
Ви зараз з ним мало спілкуєтесь. Беріть зошит та починайте писати йому листи. Не для відправити, а для перекласти на папір все те, що хочете йому сказати.
І якщо депресивний стан буде загострюватись зверніться хоча б до невропатолога, щоб отримати медичну підтримку. Це не є панацеєю у вашому випадку, але покраще ваш стан на деякий час.
І якби там не склалось далі ви здатні кохати, ви відчуваєте, ви жива. Біль з часом вчухне, обставини зміняться, і залишиться досвід, який вам дасть розуміння яка ви і як ви можете відчувати.
Дозвольте, на відстані подумки обійняти вас, і побажати вам душевного спокою та внутрішньої сили справитись.