Як подолати дурні думки
Як перестати нав'язуватись до людей? Як можна прийняти себе, почати нормально харчуватись, спати та не картати себе за кожну помилку?
Як перестати нав'язуватись до людей? Як можна прийняти себе, почати нормально харчуватись, спати та не картати себе за кожну помилку?
Відповіді
26Іро, в мене є сумніви, що Ви нав’язуєтесь до людей. Людина, яка є нав’язливою, написала би про себе не два речення. Та, можливо, навіть не помітила б своєї нав’язливості.
Скорше за все, Ви дуже вимогливо ставитись до себе та вважаєте свою поведінку нав’язливою там, де інші так не відчувають спілкування з Вами.
Вимогливість до себе формується в дитинстві. Там, де дорослий, який виховував дитину, був дуже вимогливим до дитини/до себе. Коли діти виростають, вони починають ставитись до себе так само вимогливо, як їх близькі.
Але може бути ще одна причина такої вимогливості - депресія. Вона сильно впливає на уявлення людини про себе. На ознаки депресії вказують Ваші проблеми зі сном та харчуванням, картання себе. Це привід звернутись до лікаря або/та до психолога за консультацією.
Мені здається, що Вам дуже потрібна така допомога, але сором та відчуття своєї нав’язливості можуть її блокувати. Чудово, що Ви написали сюди та отримали так багато відгуків та підтримки!
Доброго дня, Ірино!
Дякую, що поділилися своїми переживаннями.
У своєму зверненні ви порушуєте кілька важливих тем: стосунки з іншими людьми, ставлення до себе, труднощі зі сном та харчуванням, а також переживання через власні помилки. Такі питання часто потребують часу, уваги та поступового дослідження.
Можливо, для початку варто поспостерігати за собою і звернути увагу на те, в яких ситуаціях з'являється відчуття, що ви нав'язуєтеся людям, які думки виникають у цей момент та як ви реагуєте на себе після цього.
Так само можна дослідити, що відбувається, коли ви припускаєтеся помилки: які очікування маєте від себе, що говорите собі в такі моменти та наскільки ці вимоги є для вас посильними.
Щодо сну та харчування, іноді корисно починати не з глобальних змін, а з невеликих кроків: звертати увагу на власні потреби, режим дня та сигнали організму.
Спробуйте поставити собі запитання: "Що зараз зі мною відбувається і як я можу себе підтримати?" або "Що я можу зробити для себе сьогодні?"
Пам'ятайте: ваша цінність не залежить від чужої уваги, кількості помилок чи досягнень. Ви важливі та гідні любові й прийняття вже зараз -просто тому, що ви є. ❤️
Бажаю вам терпіння до себе на цьому шляху та поступового знаходження відповідей на ті запитання, які зараз вас турбують.
Вітаю, Іра. Запит, який Ви описали, звичайно це шлях. І для створення нової версії себе потрібен час. Дозвольте собі дати цей час.
Пропоную Вам, прописати від руки макимально у дрібницях, яку себе Ви би хотіли бачити, як внутрішньо, так і зовнішньо. Для натхнення використовуйте приклади знайомих, зірок, якими Ви захоплюєтесь. Зконструюйте свій образ таким, про який Ви мрієте. Не соромтесь, не занижуйте. Дайте собі повну волю.
Коли цей образ буде готовий, написаний, почніть перечитувати кожного дня, наприклад, тиждень (можна і більше), поки Ви досконало не вивчите всі дрібниці, які прописали. Перечитуючи, намайтесь, відчувати свій стан в цьому образі. Якщо відчуваєте в чомусь дискомфорт, перепишіть. Ви маєте дійти до такого образу і відчуття стану в ньому, в якому Ви будуте відчувати себе на 100%. А далі, коли цей образ буде відшліфований Вами досконало, кожного разу, коли Ви будете відчувати дискомфорт у віднодносинах з іншими або з собою, ставте собі питання: якою би була поведінка саме зараз тієї дівчини з образу? І намагайтесь саме так і вчиняти. Шліфуйте свій нинішній образ під той, до якого прагнете. І з часом у Вас все вийде! Дайте собі час.
Доброго дня ! Це Бажено дослідування робити в діалогу, ви молодець , що на ці питання для себе хотіли би знайти відповіді! Запрошую до себе, буде цікаво, працюю і дослід з творчістю та професійним азартом!
Вітаю! Так,це можливо. Більше того я думаю, що, це єдиний шлях до відновлення внутрішнього ресурсу.
Коли ми постійно себе караємо, організм перебуває у хронічному стресі. У такому стані психіці не до здорового сну чи правильногохарчування — вона працює в режимі «виживання.
Прийняти себе — це не про опускання рук, а про визнання своєї природи, де є місце і помилкам, і втомі. На консультації ми розберемо, як
- Скласти зброю у війні з собою та трансформувати внутрішнього критика у внутрішню підтримку.
- Налагодити базову турботу про тіло (сон, їжа) не через примус («треба»), а через самоповагу («я цього варта».!
Чекаю на зустрічі, де ми почнемо цей шлях разом.
Пані Ірина! Я з одного боку підтримую думки моїх колег, що всі ці питання запити на терапію. Але в умовах цього формати спробую відповісти практично.
Подолати дурні думки.
Визначте, що таке "дурними думками", спробуйте записти їх і подумайте, яка може бути їх причина (кожної окремо). Якщо причину можна прибрати - прибирайте, якщо ні - то спробуйте переформулювати думку таким чином, щоб змістити фокус уваги з недоліків на зону розвитку. Наприклад з "я лінива" на "схоже мені важливо розвивати в собі навичку, щось робити системно. То як це можна зробити?" це приклад.
Перестати нав'язуватися.
В момент коли виникає бажання "нав'язатися" - спитайте себе 2 питання - "Чого я хочу від цих людей?" і "Чи отримаю я це, якщо зараз нав'яжуся?"
Прийняти себе.
Один з доступних способів фіксувати всі найменші кроки уперед і позитивні зрушення - не даючи собі та іншим ці кроки знецінювати. Також було б добре заручитися підтримкою тих людей, які будуть зміцнювати самооцінку.
Харчування.
Як варіант звернути увану на книгу С'юзан Сімпсон та Евелін Сміт «Схема-терапія в лікування розладів харчової поведінки».
Сон.
Важливо розуміти про які саме проблеми йдеться. Якщо таке, що Ви не можете контролювати, то краще звернутися до лікаря. Якщо про порушення гігієни сну, то почніть з базової звички лягати та вставати в один і той самий час - нетреба одразу змінювати ритм і графік сну, просто дайте стабільність собі - це буде важливою підтримкою на початку шляху.
Не картати себе за кожну помилку.
Пофантазуйте як би найкраща мама або тато у світі підтримував би дитину яка у чомусь помилилась - і пишіть собі у щоденник ці слова кожен раз коли це стається.
Бажаю Вам успіху та більше любові до себе!
Пишіть якщо ще будуть питання.
Вітаю, Іра!
Це не дурні думки, це перш за все, Ваше ставлення до себе, котре сформувалося критикою оточення. Бо в дитинстві ми ставлення до себе розцінюємо як те, чого варті((
Одного розуміння мало, але дуже раджу книжку «Чемні дівчатка потрапляють у Рай, погані — куди забажають»
Щоб глибше усвідомитити причини та як з цим бути: будувати впевненість, цікавість до самої себе, будувати справжні теплі стосунки, з цим гарно справляється психотерапія. Я сама мала подібний досвід самотності та невпевненості, запрошую до себе на консультацією, якщо готові до змін)
Доброго дня
Працюю із такими питаннями. Запрошую на терапію.
Привіт. В сесії з клієнтами ми тренуємо увагу до себе. Коли твоя цінність буде достатньою, ти не будеш нав'язувати себе іншим людям, не буде потреби. Бо нав'язування, це така форма контактування.
Бажаю тобі уваги до себе!
Щоб менше мучити себе дурними думками і не нав’язуватися іншим: сядь, подумай і спробуй краще пізнати себе. Що ти любиш? Чого ти насправді хочеш? Навчися чути себе, а не лише свого внутрішнього критика.
Став маленькі реальні цілі (сон, харчування, рутина). Помилки - це не катастрофа, а досвід. Маленькими кроками приходять спокій, впевненість, повага до себе.
с прийнятям себе я працювала с терапевтом два роки, це не питання на раз. але б в чого б я почала, це побачити цю прекрасну вразливу частинку якій так потрібні люди і яка дуже боїться помилятись.
Вітаю, Іра!
" Перестати нав"язуватись до людей" - що саме маєте на увазі, коли кажете про це? Це про що саме для Вас? Чи просто хочете спілкуватися, є ця потреба чи це про щось інше?
В кожній людині є " внутрішній критик", який хоче надати оцінку і інші " внутрішні фігури". Це можете " побачити" в собї, працюючи разом з психологом.
Нормально харчуватися, спати - це про Ваші цілі і можна поставити собі за мету і через маленькі кроки досягти цієї мети.
Ваші запитання - це про те, що Ви усвідомляєте . І це дуже цінно! Залишається навчитися керувати тим, що Ви усвідомили.
Тут теж може допомогти психолог.
Добрый день, Ирина. Важно какую или какие потребности вы при этом, удовлетворяете. Вы хотите признания, принятия или же это страх одиночества? Прислушайтесь к себе.
Вітаю. У вашому питанні відчувається, ніби всередині зараз багато напруги до себе: і страх бути “зайвою” для інших, і самокритика, і складність просто нормально подбати про себе (поїсти, поспати, видихнути). Це правда може виснажувати, коли наче постійно треба себе контролювати й одночасно соромити за кожен крок. Мені здається, з цим важливо обходитися дуже бережно. Не “змусити себе стати нормальною”, а потроху розбиратися, звідки стільки провини, тривоги й потреби триматися за людей. У терапії можна спробувати подивитися на все це без осуду: на стосунки, самоцінність, харчування, сон і те, як вам поступово ставати до себе менш жорсткою. Якщо вам відгукується такий підхід - буду радий бути поруч у цій роботі.
Іра, вітаю. Прийняття себе не стається за один день. Цей процес починається з рішення ставитися до себе не як до ворога, а як до хорошого друга, якому зараз важко. Зараз важливо знизити вимоги до себе і не намагатися бути ідеальною. У 18 років абсолютно нормально помилятися, шукати себе, почуватися розгубленою. Важливо в такий період мати підтримку, яку може дати психотерапія. Психотерапевт допоможе навчитися помічати свої потреби та вибудовувати внутрішні опори. І тоді голос внутрішнього критика стане набагато тихішим.
Я працюю з такими запитами, і якщо є бажання, запрошую тебе на консультацію.