Запитай психолога 🙋‍♀️

Останнім часом відчуваю дуже сильну тривогу, проходжу не легкий період в житті.

Я навчаюсь на 4 курсі,скоро в мене держіспит від нього буде залежати те чи зможу я захистити свій диплом, тривожусь, що не наберу прохідний бал, хоча і розумію що пробний тест я пройшла на прохідний і загалом я готуюсь до нього.

Але тут зʼявляється ще одна причина моєї тривожності,в мене залишилось 2 міс. для написання диплому,але в мене немає часу для цього, варіант щоб хтось його написав замість мене я розглядаю,але швидше за все вже надто пізно(щоб шукати викладача з університету,який зможе його написати,оскільки ні в кого вже немає місця). Зараз це мене тривожить найбільше,заспокійливі не дуже допомагають.я розумію що при бажані можливо я і зможу написати його за 1-1,5 міс., але це буде час тотального стресу і виснаження (паралельно я працюю,навчаюсь,проходжу курси і намагаюсь вивчати англ)

Ще мене тривожить те,що до кінця літа мені потрібно буде виїхати з гуртожитку, проте на теперішній роботі моя зп не дозволятиме мені орендувати житло самостійно,найближчий часом мені прийдеться змінювати роботу,що складно на нашому ринку праці, необхідно досить багато часу,щоб знайти хорошу роботу

На фоні цих тривог, зими без світла(здебільшого),опалення і гарячої води я схудла на 7 кг і в мене жахливо почало випадати волосся,я була в лікаря,пʼю вітаміни,але це довгий процес і волосся далі продовжує випадати, буквально боюсь полисіти

І це все ще не всі причини моїх тривог, мій батько помер 1,5 роки тому від нещасного випадку, мені все ще складно прийняти цей факт. Мій дядько недавно загинув на війні, це теж було дуже не просто.

хочу ще поділитись тим,що часто мене заганяє в апатію(не впевнена що це саме апатія,можливо мені просто дуже сумно)я довгий час була успішною в одному виді спорту,але через травму не можу більше займатись,пройшло вже 5 років як я не займаюсь цим,але досі думаю на скільки іншим(кращим)могло скластись моє життя, якби не ця травма, ніби моє тіло підвело мене..

Допоможіть,будь ласка)

👋👋ттттьььььььььььььь

Доброго вечора. Допоможіть будь ласка мені зрозуміти дівчину. Я зустрічаюся з дівчиною почти рік. Але коли ми з нею моя мать завжди подзвонить та каже давай додому (типу з предлогом у тебе дома діти). Але дівчина це розуміє як я поняв як контроль матері. У дівчини за цього почалися проблеми на роботі, ми були на консультації у енерготерапевта він сказав що мать тяне нашу енергію пари. Дівчина сказала щоб я брав деякі питання по биту, щоб їй було менше забот. На днях були разом з нею, вона переписувалася з кимсь. Потім вона сказала що приїхав знайомий і вона їде до нього на зустріч. Я приревнував. А вона восприняла це як я промовчав на те що вона казала. На даний час дівчина не хоче спілкуватися, на всі повідомлення мовчить, бачитися теж не хоче.

я тут понял, что я нахожусь на Украине, и думаю, а что если пойти к психиатру чтобы тот, выдал мне справку о том, что у меня гендерная дисфория? это повлияет как-то на выезд из Украины?

будут ли какие-то проблемы юридические?

(сорян если я ошибся по вопросу юридически)

и это, психиатр после выдачи мне такой справки, он будет звонить в военкомат и говорить что:

«там человек хочет или планирует начать гормональную терапию, его зовут то-то, вот, поставьте его на учёт» ?

прост я чёт оч боюсь что после выдачи такой справки на Украине, меня не выпустят от сюда.

а будут говорить что-то вроде:

«ну, у тебя же гендерная дисфория, ты планируешь проходить гормоны, так будь добр, пройди это на Украине»

или такого не будет?

ведь я после получения такой справки хочу уехать в другую страну и там начать проходить гормон. терапию по этой справки.

(я это хочу для того, чтобы скоротать время на получение справки в другой стране)

что думаете?

что скажете?

Мне 27 девушке - 22. Встречаюсь сней почти 3 года, год до этого её добивался. Сегодня узнал ,что полтора месяца назад она изменила мне с моим товарищем ,когда гостила у моей сестры. (по ее словам половой акт длился несколько минут и она его сама прервала). Говорит, что у нее нет чувств ко мне как к партнеру. У меня они к ней есть. Говорит, что очень сожалеет и не может себя простить за это. Я дорожу этим человеком и мы вчера договорились попробовать восстановить чувства, но я просто не знаю. От одной только мысли о картине, что она была с другим я хочу на стенку лезть. Просто у нее было море шансов не делать этого и признаться что чувства остыли, но она решила ,что раз у нас трудности в отношениях то она подумала что уже все кончено и переспала с другим. Я не знаю как мне быть

Я зустрічалася з хлопцем. Ми жили разом декілька місяців. Я вперше когось підпустила до себе ближче ніж думала, з ним вперше зрозуміла що таке кохання. Він поїхав в Італію вчитися, а я їду до батьків в іншу країну на 3 місяці. Казалочь б, це хороший варіант зустрічатися кожен місяць в якомусь місті, побачити одне одного. Ми провели гарно час перед його відʼїздом, але через пару днів як він поїхав я почала відчувати холод та ігнорування моїх повідомлень. Все ж таки коли я вирішила за це поговорити, він сказав що не розуміє що відчуває і йому треба розібратися в своїх почуттях. Я сказала, що ми можемо це разом проходити і потрібно тільки його бажання на що мені відповів що не хоче мене мучити і сувати мене в свої проблеми. Пару днів тому ми закінчили стосунки чисто через те що він не хоче нас обох мучити. Що це може значить? Як би я не старалася пояснити що ми повинні триматися одне за одного та вкладатися, він каже що нічого з цього не вийде

Я дуже втомилася морально мені сниться померший батько хоть і пройшло не мало часу 5 місяців він мені сниться. Я не можу ніяк повірити в те що він помер мені дуже важко мами також немає померла ще коли мені був рік. Також не розумію чому я дуже вразлива до дій людей. В мене є хлопець але я дуже тревожна людина не дзвонить не пише я вже накручую себе в тому що я йому не цікава був в мережі не відповів? Також думаю що я йому набридла мені дуже важко в стосунках я хочу просто щоб він був поруч підтримував мене, він підтримував але тоді коли я з ним не жила та ми були просто друзями але зарас як все обернулось(, я допомогаю всім з психічним здоровʼям підтримую даю ласку але в обмін нічого не отримую в важку ситуацію я не бачу тої підтримки якої мені дійсно хотілось би. Також почалось вигорання чи я не знаю що це я встаю в ранці і мені нічого не хочеться робити я не відчуваю що я жива я відчуваю що просто існую.

Після фактичного розлучення почав відчувати дуже сильну провину . Але по факту немає за що. Був в стосунках 7 років 3.5 роки шлюбу, є донька, причіпна розлучення вона сказала що вата більшого це все затягнулося на пів року після чого я подав в суд на розлучення, 2 дні як розлучився.

Я не знаю как справиться с долгами и не играть в казино

В мене складається відчуття на работе що меня не існує. Починаю відчувати себе пустим місцем. Ведь коли в тебе ювілей, а навіть з днем народженням ніхто не вітає. То не знаєш проблема в тобі чи в колективі. Через це вновь починаю відчувати вигорання