12 трендів психічного здоровʼя 2026: що прогнозують наші психологи

2025-й навчив нас цінувати миті тут і зараз, досліджувати свої межі та знаходити опори навіть у повній невідомості. А ще, приніс нові стандарти психологічної допомоги, онлайн-втому і дебати щодо ШІ vs. психотерапії.

Ми запитали наших психологів та психотерапевтів qui.help: куди все рухається далі? Що чекає на наше психічне здоров’я у 2026 році? Як буде розвиватися психотерапія?

Упевнені, деякі з цих прогнозів знайомі вже і вам. А деякі дадуть трошки більше опори на найближчий рік.

1. Нові формати психотерапії, повернення до офлайн, чіткі ролі й очікування

Тренди прогнозує: Катя Скурат, лікарка-психотерапевтка

1. Текстове консультування як доступна альтернатива

До України поступово починає доходити цікавість до текстових форматів психологічного консультування. Те, що раніше здавалося «Нечувано!», тепер пробирається в зону бюджетних опцій.

2. ШІ — не психотерапевт, але повсякденний інструмент

ШІ з маргінальної забавки перетворюється на робочий інструмент, при чому в руках обох (і клієнта, і терапевта, і, можливо, супервізора).

Він все ще зовсім не психотерапевт, але вже корисний щоденник, довідник підходів, асистент для нотаток тощо. Втім думаю, що клієнти і в 2026 продовжать частіше за терапевтів користуватися цим інструментом.

3. Психоосвіта підвищує попит на короткі формати психологічної допомоги

Психоосвіта суспільства дає плоди. Все більше людей знає, в загальних фарбах, що «добре» та «погано» в психотерапії.

Що, разом з обставинами повномасштабного вторгнення, мені здається, буде стимулювати попит на точкові, протокольовані, короткострокові формати психологічної допомоги.

4. Офлайн повертається через онлайн-втому

Середовище кардинально не змінюється, а онлайн-втома наростає. Тож, думаю, тенденція на пошук офлайн зустрічей, створення комʼюніті збережеться, а може і посилиться.

5. Ясність ролей і меж як новий стандарт психотерапії

Поступово зростає запит на ясність ролей. Хто переді мною — психотерапевт, консультант, супутник, експерт з психічного здоров’ю? Що саме я тут отримую і за що плачу?

Розмитість, яка ще вчора сходила з рук нефахівцям без освіти та кваліфікації і маскувалася «гнучкістю» починає викликати все більше питань, бо обізнаність вища. Нове законодавство дає назви, ґрунт для розмежування та опори. Все ще не ідеально, але ясності стає все більше.

У 2026 чіткі межі та зрозумілі очікування стають так званим базовим мінімумом, замість розкішного максимуму.

2. Психологічна імунізація бізнесу буде стратегією компаній

Тренд прогнозує: Наталія Віндерських, психолог

Мати у компанії корпоративного психолога, договір з психологічним центром або спеціалізованою платформою вже давно стало нормою для великої кількості компаній як в Україні, так і за кордоном.

«Психологічна підтримка на роботі — це вже базова частина соціального пакета, така ж очікувана, як медичне страхування, покриття спортзалу чи корпоративні курси англійської.

Але у 2026 році цей тренд в Україні рухатиметься ще далі – тема ментального здоров’я перетвориться з «приємного бонусу» на стратегічний напрямок у багатьох компаніях», – Наталія Віндерських, психолог

Чому бізнес раптом стає таким турботливим? Все просто: для нього це питання грошей.

Пропустити розвиток психологічних проблем чи психічного розладу у співробітника означає для роботодавця потенційні збитки. Наприклад, якщо людина буде продовжувати ходити на роботу, але через симптоми депресії чи тривожних розладів продуктивність її праці буде нижчою. Або ж треба буде шукати співробітника на заміну.

Deloitte ще у 2022 році випустила дослідження, де порахувала: кожен долар, вкладений у ментальне здоров’я працівників, повертається компанії п’ятикратно. Тому, умовно кажучи, бізнесу дешевше навчити менеджера розпізнавати ознаки стресу та запобігати вигоранню, ніж наймати нового фахівця на місце того, хто вже вигорів.

Тому у тренді бізнесу, особливо середнього і великого — психологічна імунізація колективів. Це про те, як навчити команду тримати удар до того, як станеться криза.

У великих українських компаніях все частіше з’являтиметься роль Well-Being Officer. Це топменеджер, який інтегрує стійкість у бізнес-процеси. Ймовірно, що у 2026-му mental health метрики також стануть частиною річних KPI керівників.

3. Ветеранська реінтеграція як спільна відповідальність

Тренд прогнозує: Анастасія Глазовська, психолог

В Україні у 2026 році однією із важливих тем буде реінтеграція ветеранів. Дослідження Міжнародної організації з міграції (МОМ, грудень 2025), «Tailoring Community-Based MHPSS for Veterans», підкреслює, що психологічний стан ветерана нерозривно пов’язаний із кліматом у сім’ї.

Родини стикаються з емоційним дистресом, зміною ролей та труднощами в комунікації.

Тому, з однієї сторони, буде все більше проєктів, направлених на психологічну підтримку ветеранів та їх сімей.

За прогнозами, до 2026 року кількість ветеранів та їхніх сімей сягне 5–6 млн осіб, що робить кожного п’ятого працівника потенційним носієм такого досвіду. Дослідження European Business Association (EBA) у листопаді 2025 року, проведене з DataDriven Research & Consulting серед 26 компаній, показує активне наймання ветеранів: 77% бізнесів мають 1–5% ветеранів у штаті.

«А з іншої сторони, на відміну від разової допомоги ветеранам, необхідне впровадження системної інклюзивності. Де не лише ветерани адаптуються до цивільного життя, а й суспільство, робочі колективи та менеджери навчатимуться взаємодіяти з людьми, які мають бойовий досвід.

Навчати психологічної грамотності, як базової навички: мати знання та розуміння ПТСР, знати як уникнути ретравматизації та використовувати лідерські компетенції військових. Це включає тренінги для менеджерів з психологічної підтримки, визнання травм як частини резильʼєнтності та створення гнучких робочих середовищ», — Анастасія Глазовська, психолог

Такий підхід формуватиме нову корпоративну культуру, де інклюзивність стане конкурентною перевагою, а ветеранська реінтеграція — частиною національної стабільності.

4. Психотерапія змінюється: нові підходи, формати роботи, фокус уваги, ефективні методи

Тренди прогнозує: Ганна Думанська, психолог

Ми бачимо, що тренд на турботу про ментальне здоров’я стрімко зростає під впливом глобальної травматизації (пандемії, війни, міграції) та розвитку технологій.

Як же змінюється психотерапія?

• Психотерапевти все активніше інтегрують у роботу досягнення нейронаук, розуміючи, як функціонує мозок, і як ці знання можна застосовувати в терапевтичному процесі. Сучасна психотерапія розглядає людину цілісно, визнаючи нерозривний зв’язок мозку, нервової системи та тіла.
• На тлі перенасичення онлайн-формату очікується зростання кількості офлайн-запитів та розвиток гібридної роботи: онлайн + офлайн.
• Діяльність агрегаторів з їхніми специфічними умовами вже впливає на багато очевидних і прихованих змінних у психотерапії — від вартості сесій до питань етики.
• Хоча класична довготривала психотерапія залишиться актуальною, перспективними напрямами стають співпраця з великими компаніями, групова та арт-терапія.
• Популярності набуває самостійна робота: воркбуки, короткі інтенсиви, мобільні застосунки для психологічної підтримки, які вже створюються та тестуються.
• Зростає попит на КПТ, майндфулнес та тілесну терапію, адже багатьом людям в Україні потрібна допомога з ПТСР. Фокус зміщується на швидке відновлення ресурсів, роботу з тривогою та вигоранням, а також на поєднання різних методів.

5. ШІ як допоміжний інструмент, але не психотерапевт

Тренд прогнозує: Андрій Сердобольський, сертифікований EAGT психотерапевт, клінічний психолог

Штучний інтелект уже присутній у полі психотерапії, незалежно від того, як ми до цього ставимося. Не як заміна терапії, а як інструмент, до якого клієнти звертаються між сесіями, щоб сформулювати думки, знизити напругу або просто не залишатися наодинці з переживаннями.

У моїй власній практиці це поки проявляється опосередковано. Клієнти приносять на сесії тексти, сформульовані за допомогою ШІ, або кажуть, що їм було легше спочатку написати, а вже потім говорити вживу. Я розглядаю це не як проблему, а як певний сигнал, що людині потрібен безпечний проміжний простір.

«Однак, важливо чітко розрізняти межі. ШІ може допомогти з вербалізацією, структуруванням досвіду, зниженням тривоги, але він не здатний замінити терапевтичний контакт. У нього немає тілесної присутності, здатності працювати з афектом у моменті, відповідальності за процес і наслідки», — Андрій Сердобольський, сертифікований EAGT психотерапевт, клінічний психолог

Я бачу ризик у підміні контакту. Легко сплутати відгук алгоритму з почуттям «мене почули». У довгостроковій перспективі це може ускладнювати побудову реальних стосунків і підсилювати уникання живої взаємодії.

Водночас ШІ може виконувати підтримувальну функцію, як інструмент між сесіями або на етапі, коли людина ще не готова до терапії. У цьому сенсі він радше знижує поріг входу, ніж конкурує з психотерапією.

«На мою думку, у найближчі роки ключовим стане питання етики та меж. Не «чи використовувати ШІ», а «як і для чого». Психотерапія майбутнього буде не технологічнішою, а чіткішою у своїй ідентичності: живий контакт, відповідальність і робота з досвідом, який неможливо автоматизувати.

ШІ залишиться інструментом, а терапія — стосунками», — Андрій Сердобольський, сертифікований EAGT психотерапевт, клінічний психолог

6. Психотерапія стає наукою з окремими спеціалізаціями

Тренд прогнозує: Наталія Венглінська, травмотерапевт, психолог ЕА

На мою думку, для сучасного етапу розвитку психології та психотерапії характерні процеси інституалізації. Ці сфери поступово утверджуються як автономна галузь наукового знання і професійної практики, структурно співмірної з медициною.

Рівень спеціалізації психологічних і психотерапевтичних напрямів, з моїх спостережень, зазнає активної диференціації. Це історично відповідає розвитку дисциплін у суміжних науках.

Це помітно у формуванні та розширенні окремих спеціалізацій: сімейна психотерапія, дитяча та підліткова психології, травмотерапія, адиктологічна психотерапія та інших.

«Поряд з цією диференціацією все більше чую/бачу зростання мультимодального підходу серед своїх колег. Це, в свою чергу, передбачає інтеграцію різних теоретичних моделей і методів, а не жорстку зосередженість на єдиному методологічному підході», — Наталія Венглінська, травмотерапевт, психолог ЕА

Така тенденція висвітлює проблему визначення меж професійної компетентності та стандартів підготовки спеціалістів. Вона ставить питання про обсяг, структуру та глибину опанування психотерапевтичними методологіями, необхідних для набуття конкретної професійної спеціалізації (клінічна, сексологія, коучінг тощо).

Сукупно всі ці тенденції зумовлюють, навіть вимагають, необхідність посилення наукової складової психології та психотерапії. Зокрема розвитку емпіричних досліджень, теоретичної інтеграції та стандартизації методологічних підходів. Вони забезпечують наукову валідність і професійну відповідальність психотерапевтичної практики.

7. Кінець гонки за кращою версією себе

Тренд прогнозує: Олеся Линдова, психолог, психотерапевт, коуч

Я впевнена, що один із ключових трендів психічного здоров’я 2026 року вже почався, і він буде лише посилюватися. І це право просто жити замість культу самопокращення.

Люди втомилися жити в постійному режимі «міняйся», «працюй над собою», «будь кращим».

Ми досі живемо в доволі нарцисичному світі, де більшість меседжів зводиться до одного: якщо у тебе щось не виходить, значить ти недостатньо стараєшся. Соцмережі щодня підсилюють цю ідею. З усіх боків сиплються поради, як правильно жити, рости, відновлюватися, бути дисциплінованим і усвідомленим.

Ці меседжі часто суперечать одне одному: один каже «тисни на себе», інший — «відпусти». Але відповідальність за те, що ти заплутався і виснажився, все одно перекладається на тебе.

«У результаті зростає тривожність, падає самооцінка і формується відчуття, що з тобою щось не так за замовчуванням. Тому я бачу чіткий рух у бік іншого запиту – права просто жити.

Без постійного самовиправлення, без гонки за ідеальністю, з більшим контактом з людьми і меншим життям через екран. Не щоб стати кращими версіями себе, а щоб нарешті відчути себе живими», — Олеся Линдова, психолог, психотерапевт, коуч

8. Психічний простір українців стає більш зрілим і свідомим

Тренд прогнозує: Марія Мартін, клінічна психологиня, психодинамічно-орієнтована

На цей момент, людина яка має ідентичність українки/українця, переживає тривалу втрату базової безпеки, але можемо дозволити собі зазирнути з такого світла в нашу реальність.

Психічний простір розширюється з новим досвідом переживання, враховуючи, що в українців купа різноманітних викликів: від адаптації в війську, витримці під час обстрілів, підтримці життя в умовах випробувань тощо.

«Враховуючи, що в такому середовищі ми живемо не перший рік, у нас зʼявилися нові методи як з тим всім бути. Це про межі — «українське — це моє». Гуртуючись, ми вивчаємо наші колядки, пісні, готуємо наші страви, робимо мікс і створюємо сучасну Україну сьогодні, пестимо себе нашою мовою», — Марія Мартін, клінічна психологиня, психодинамічно-орієнтована

Ми навчились визнавати складне та незручне, свою історію і так само бачити власну історію — йдучи в кабінет психотерапевта, є більше підстав зараз хотіти присвоїти, осмислити та йти далі вільно без набутого та неосмисленого.

Наразі, ми можемо бачити також більше опрацювання травми в актах мистецтва. Це свідчить про загальну тенденцію змоги проживати травму, перетворити її на власний досвід.

Психічний простір українців зараз зазнає атак, але і стає більш зрілим та свідомим, що в психоаналітичному полі гарно досліджується та розкривається.

«Тому у 2026 році нас очікує продовження шляху в умовах війни, плекати своє, зміцнювати внутрішні опори та робити їх сейсмостійкими до змін. Психічний простір українців народжується, зміцнюється в умовах складних та болісних, але вперше — точно з правом на подальший розвиток і буття», — Марія Мартін, клінічна психологиня, психодинамічно-орієнтована

9. Турбота фахівців про себе стає професійною необхідністю на тлі викликів

Тренд прогнозує: Олена Лукаш, психотерапевт

Роки війни, розвиток технологій, популяризація і доступність психології, а також культура швидкого споживання впливають не тільки на запити і формат психотерапії, а також на стан самих помагаючих фахівців.

Які прогнозуємо їхні виклики?

1. Перевтома та вигорання

Хронічна небезпека, як постійний фон життя, разом з неякісним сном і емоційним перенавантаженням призводять до перевтоми і вигорання.

Ось тут в рази зростає необхідність мати «острівці безпеки»:

• Поїздка
• Участь у проєктах з ресурсування/відновлення
• Обов’язкова особиста підтримуюча психотерапія
• Інтервізії
• Групи професійної підтримки
• Супервізії.

Тобто турбота про себе має стати професійною необхідністю.

2. «Конкуренція» з ШІ

Де є доступ до «допомоги» щохвилини замість години на тиждень через рефлексію і усвідомлення. Костилі замість критичного мислення. Готові рішення без напруження і свідомого аналізу. Дитяча позиція замість зростання і укріплення дорослої частини.

«У такому випадку розвиток глибоких, довірливих стосунків, підтримка у самостійному зростанні клієнта можуть «перемогти» ШІ як інструмент», — Олена Лукаш, психотерапевт

3. Активний розвиток цифрової терапії (і хаотичності з нею)

Все більший перехід в онлайн формат всіх видів психотерапії (індивідуальної, парної, сімейної, групової). А згідно з цим, перегляд етичних норм, меж відповідальності, професійних кордонів, адаптація інструментів роботи.

Зростання попиту на психологічну допомогу значно збільшили кількість різноманітних платформ, застосунків, груп, сторінок в соціальних мережах.

Там, разом із доступністю розвивається хаотичність: декілька напрямків або терапевтів одночасно, фрагментарність/відірваність процесів. І вимогливість клієнтів щодо пошуку психотерапевтів: «начинка» послуг, що входить в послугу; ціновий діапазон від безкоштовності до невідповідності цін на ринку, інструменти роботи/напрямки психотерапії, досвід і «популярність» фахівця.

«Для фахівців ключовим стає не лише компетентність та метод, а здатність витримувати невизначеність, ясні професійні межі та цінність живого контакту», — Олена Лукаш, психотерапевт

10. Життя у цифровому світі збільшуватиме ризик самотності, тривожності й депресії

Тренд прогнозує: Юлія Зальотіна, психолог-консультант

Швидко та несподівано для самих себе ми всі опинилися у цифровому світі. В якому технології, соціальні структури та цінності змінюються одночасно та безперервно, зі швидкістю, яка перевищує можливості людського мозку для переробки та адаптації.

По-перше, змінюються соціальні структури (релігія, школа, робота тощо). Раніше вони об’єднували людей, давали фундаментальні поняття, загальні цінності, спільне проведення часу. Зараз кожен може вибирати свою інтернет-спільноту, спілкуватися з людьми з іншої частини світу та називати їх друзями.

«Виникає ілюзія єдності та підтримки, хоча насправді кожен живе у власній реальності, переносячи на віртуальних друзів свої почуття та очікування.

Через це людина втрачає відчуття соціальної приналежності, стабільності, навичок соціального спілкування. Це сприятиме зростанню відчуття самотності, тривожних розладів та депресивних станів», — Юлія Зальотіна, психолог-консультант

По-друге, розвиток ШІ, якому можна делегувати все, на що раніше приходилось витрачати мозкову діяльність (когнітивні функції, обсяг робочої пам’яті мозку, концентрацію та зосередженість на процесах, навіть прийняття рішень) робить людину менш активною і самостійною у мисленні.

Наслідки ті ж самі: розгубленість, самотність, неможливість відчувати власні бажання та емоції. І ось маємо — вигоряння, тривожність та депресію.

Додаючи до вищезазначених факторів те, що майже 4 роки ми живемо у хронічному стані тривоги та невизначеності, психологічна підтримка українців, насамперед дітей та підлітків, повинна бути спрямована на:

• Стабілізацію емоційного стану,
• Навчанню самостійних навичок справлятися з тривогою та іншими важкими почуттями,
• Організацію живих зустрічей та тренінгів для опанування навичок соціального спілкування, відчуття спільноти та єдності.

Та, на превеликий жаль, все про що йде мова, не стільки сприятиме розвитку психологічної освіченості, самопізнанню та вдосконаленню особистості, скільки повертатиме людину з мінусового стану до точки «0».

11. Тривожність, депресія та емоційне вигорання — ключові запити у 2026 році. Та деякі нові!

Тренд прогнозує: Марина Голубоцька, клінічний психолог

У 2026 році, опираючись на власну практику та слідкуючи за міжнародними дослідженнями, ключовими запитами до психотерапевтів залишатимуться тривожність, депресія та емоційне вигорання. Це підтверджують опитування ВООЗ, APA та європейських психологічних асоціацій.

Дослідження після пандемії та тривалих криз показують стабільне зростання хронічного стресу й зниження емоційної регуляції, особливо серед молоді та працездатного населення.

«В Україні та інших країнах, що пережили воєнні або гуманітарні кризи, одним із провідних запитів стане робота з наслідками психологічної травми та тривалої небезпеки, ПТСР. Наукові публікації в The Lancet Psychiatry та Journal of Traumatic Stress прогнозують зростання звернень, пов’язаних з комплексною травмою та порушенням відчуття безпеки», — Марина Голубоцька, клінічний психолог

Які ще запити будуть поширеними?

• Також важливе місце займатимуть запити щодо міжособистісних стосунків, сімейних конфліктів і самотності, що підтверджується соціологічними опитуваннями OECD.

• Окремим напрямом стане робота з професійним вигоранням, про яке у 2024–2025 роках повідомляли понад 50% опитаних працівників у дослідженнях Gallup.

• Зростатимуть запити на пошук сенсу, ідентичності та життєвих орієнтирів, що пов’язано з нестабільністю світу та змінами соціальних ролей. Дослідження APA вказують, що клієнти дедалі частіше звертаються не з діагнозом, а з відчуттям «не справляюся з життям».

• У 2026 році психотерапевти частіше працюватимуть із наслідками надмірного використання цифрових технологій і постійної інформаційної напруги.

• Окремий пласт запитів стосуватиметься переживань, пов’язаних із використанням ШІ та онлайн-самодопомоги, і потреби «перевірити» ці поради з фахівцем.

• Згідно з міжнародними оглядами, зросте кількість звернень через внутрішню стигму та страх звертатися по психологічну допомогу.

У сукупності дослідження та опитування свідчать, що у 2026 році психотерапія дедалі більше фокусуватиметься на адаптації, стійкості та відновленні якості життя, а не лише на лікуванні симптомів.

12. Більше уваги до психічного здоров’я дітей + Зростання попиту на превентивні інтервенції

Тренд прогнозує: Ольга Заячук, психолог

Як психолог я бачу, що увага до психічного здоров’я дітей та підлітків помітно зростає, і це закономірна відповідь на виклики сучасного світу.

Діти дедалі раніше стикаються зі стресом, тривогою, інформаційним тиском і високими очікуваннями, не маючи достатніх навичок саморегуляції. Саме тому запит на превентивні та ранні інтервенції стає ключовим трендом у роботі з молоддю.

«Батьки й самі підлітки все більше усвідомлюють: чекати, поки «накриє», занадто дорого емоційно. Психологічна підтримка стає не екстреною допомогою, а частиною турботи про себе. Тому ранні інтервенції сьогодні це про навички: як помічати свій стан, як справлятися з тривогою, як не застрягати в самокритиці», — Ольга Заячук, психолог

У роботі я бачу, що навіть кілька зустрічей на старті допомагають підлітку краще зрозуміти себе й не доводити стан до виснаження.

Фокус зміщується з «виправлення проблеми» на розвиток психологічної гнучкості та стійкості. Це знижує ризики тривалих тривожних і депресивних станів, а також імпульсивної чи ризикованої поведінки.

У підсумку психічне здоров’я підлітків перестає бути темою «коли вже погано» і стає усвідомленим вибором підтримувати себе в процесі життя.

Бонусний тренд від qui.help

Один із важливих трендів, який ми бачимо і в qui.help, — це дедалі більша готовність людей звертатися по психологічну допомогу, не чекаючи повного колапсу. Ми це бачили і в нашому дослідженні психічного здоровʼя українців 2025.

І все частіше цю допомогу хочеться отримувати не зі штучних порад і чеклістів, а в реальному контакті з професійним фахівцем.

Якщо ви зараз в пошуках свого фахівця, є висока ймовірність знайти спеціаліста на сайті qui.help. Для себе, пари, сімʼї, дитини. Онлайн та очно.

Нехай ваш 2026-й рік буде про підтримку й турботу до себе — такі, які потрібні саме вам ❤️