Спроби суїциду
Моїй дитині 14 років . Кілька місяців тому вона почала різати себе . Практично все знімала і ділилась с подругою . Пише що не хоче жити . Сім'я у нас повна . Вона часто сама або з молочшою сестрою але спільну мову вони не знаходять. Ми постійно на роботі. Що можно зробити ?
Відповіді
4Ситуація, яку ви описуєте, свідчить про глибокий психологічний біль дитини, який вона наразі не може висловити інакше, ніж через фізичні ушкодження та розмови про небажання жити. Самопошкодження - це відчайдушна спроба впоратися з емоційною напругою, яку дитина відчуває наодинці з собою. Те, що вона ділиться цим із подругою, підкреслює її гостру потребу бути поміченою та почутою, оскільки вдома через вашу постійну зайнятість вона може відчувати ізоляцію.
Вам важливо якомога швидше звернутися до психотерапевта, щоб створити для доньки безпечний простір, де вона зможе відкрито говорити про свої почуття без страху осуду чи покарання. Фахівець допоможе оцінити суїцидальні ризики, виявити причини такого стану (від депресії до кризи самоідентифікації) та навчить дитину здоровим способам саморегуляції замість селфхарму. Також робота з терапевтом дозволить вам як батькам знайти нові точки дотику з донькою, зміцнити ваш емоційний зв'язок і допомогти їй знову знайти сенс у житті, попри вашу завантаженість на роботі.
Я щиро співчуваю вашій тривозі за дитину і розумію, як важко поєднувати роботу з такими складними викликами в родині. І я готова стати для вашої доньки тим безпечним дорослим, з яким вона зможе розділити свій біль, а для вас - опорою у вибудові нових, підтримуючих стосунків у сім’ї. Разом ми зможемо знайти вихід із цієї кризи, повернути дитині бажання жити та зміцнити ваш емоційний зв'язок. Запрошую вас на першу зустріч, щоб почати цей шлях до відновлення.
Те, що Ви описуєте, — це серйозний сигнал про внутрішній біль дитини. Самопошкодження у 14 років — це про те, що вона не справляється з емоціями і не знає, як інакше їх витримати. І те, що вона пише, що не хоче жити, потрібно сприймати буквально — це привід звернутися до фахівця якнайшвидше.
Дуже важливо зараз не лякати, не карати і не соромити. Їй потрібне відчуття: «Мене бачать і приймають». Спробуйте більше особистого часу проводити лише з нею — просто слухати. Менше «чому ти так робиш», більше «мені важливо зрозуміти, що ти відчуваєш».
Але паралельно з теплом вдома обов’язково потрібна очна робота з підлітковим психологом або психотерапевтом. Іноді — консультація психіатра, щоб оцінити рівень ризику.
Це не про «погану сім’ю». Це про дитину, яка зараз не справляється. І з цим можна працювати. Ви не запізнилися, якщо почати діяти зараз.
Тетяно, те, що відбувається з вашою донькою — серйозний сигнал про її сильний внутрішній біль ❤️🩹
Самопошкодження і фрази «не хочу жити» — це не про маніпуляцію, а про те, що дитина не справляється з почуттями.
Ви вже зробили важливий крок — звернули увагу і шукаєте допомогу.
У таких ситуаціях важливо діяти комплексно:
— знизити рівень напруги у дитини
— відновити емоційний контакт
— навчити її безпечних способів проживати сильні почуття
Я працюю з підлітками та сім’ями у кризових станах. У роботі обов’язково використовуємо антисуїцидальний контракт як частину безпечної терапії.
Запрошую вас на консультацію — разом розберемо ситуацію і вибудуємо чіткий план підтримки для доньки 💚
Напишіть мені в приватні повідомлення — підберемо найближчий час.
Поки чекаємо на відповіді психологів, маємо для вас кілька корисних статей від спеціалістів по вашій темі:
Самопошкодження та селфхарм у підлітків: що робити батькам
Аутоагресія у підлітка. Що робити батькам?
Коли підлітку потрібен психолог?
Дякуємо за сміливість звернутися! ❤️