Аутоагресія у підлітка. Що робити батькам?

Аутоагресія або ж самопошкодження, іншими словами, — це не спосіб маніпуляції і не «погана поведінка», а сигнал про сильний внутрішній біль, з яким підліток не справляється самостійно.

Як діяти батькам у даній ситуації, я як психолог, дам кілька порад.

Що робити батькам з аутоагресією у підлітка?

1. Зберігайте спокій

Тримайте себе в руках, зберігайте спокій і холодний розум. Дайте зрозуміти своєму підлітку, що ви поруч, ви чуєте, розумієте, підліток цінний і важливий для вас.

2. Встановіть контакт і щирий діалог, на скільки це можливо

Не ігноруйте, і не ходіть довкола.

Можна сказати: Я помітила/ помітив, що тобі важко, що тебе щось турбує, щось болить. Я не засуджую, я хочу зрозуміти, підтримати, допомогти. Поділися зі мною, я на твоєму боці, я готовий / готова розділити твій біль. 

3. Не знецінюйте стан, дії, почуття та проблеми підлітка

Саме сьогодні, на його життєвому етапі, це може бути найбільшою проблемою, і він хоче бути зрозумілим і почутим.

Тож не варто говорити: «У всіх проблеми», «Переростеш», «Ти маєш бути сильним», «Терпи, мовчи» тощо.

«Підліток має усвідомлювати, що його біль — це не тільки його біль, це проблема, з якою він може звернутися до батьків, і буде почутим, а не знеціненим. Для підлітка його біль реальний, важливий, а можливо дорослому здаватиметься навпаки», — Тетяна Ларіна, психолог.

4. Сфокусуйтеся на причинах, а не на заборонах

Аутоагресія має безліч глибоких причин, назву кілька з них.

• Це може бути через сильні емоції, такі як гнів, сором, провина.
• Також це може бути пов’язано з тривогою та депресією, булінгом.
• Однією з причин є втрата, розрив стосунків, відчуття самотності та непотрібності.

Забороняти! — так не працює. Варто зрозуміти причину, вияснити, що ж стало тригером, відправною точкою того, що ваш підліток почав шкодити сам собі.

5. Встановіть контакт

М’який, ненав’язливий контакт – нехай стане вашим обов’язковим ритуалом у стосунках з вашим підлітком.

Надзвичайно просто спитати: «Як ти сьогодні? Якщо хочеш поговорити, я поруч, звертайся». Дайте підлітку відчуття опори, своїми словами і діями.

Якщо обіцяли щось зробити, в чомусь допомогти, то обов’язково виконайте обіцянку. Для підлітка важливо розуміти, що він може на вас покластися, що ви дотримаєте слова.

6. Не засуджуйте і не контролюйте

Якщо ви не хочете зайвого напруження у стосунках, нових викликів недовіри, то не ставте ультиматуми, не контролюйте і не перевіряйте.

Можна просто проговорити, що ви довіряєте, що ви можете покластися на свою дитину і т.д.

7. Знайдіть компроміс у способах зниження напруги

Психолог може допомогти підібрати безпечні способи зниження напруги, але ви можете почати з простого:

• Фізична активність
• Письмо, музика, малювання
• Дихальні вправи
• Тепла розмова

Коли звернутися за професійною допомогою?

Аутоагресія — завжди привід для консультації психолога або психотерапевта, а також психіатра.

Варто звернутися за допомогою, якщо:

• Самопошкодження мають систематичний пошкоджувальний характер
• Час від часу виникають розмови про смерть
• Підліток різко ізолюється
• Ви бачите зміни в апетиті, поведінці та сні свого підлітка.

У кризовій ситуації варто звертатись до спеціалістів, екстрених служб, ліній психологічної допомоги.

Що робити з відчуттям провини

Хочу щиро підтримати в такій ситуації батьків. Зазвичай батьки відчувають свою провину в подібних ситуаціях. Важливо знати, що ви не прогавили, ви помітили, зреагували, зробили все, що потрібно.

В даній ситуації найважливіше, це бути уважним до своєї дитини, без нав’язувань, примусу, критики. Прикласти всі сили, щоб побудувати здорові стосунки зі своєю дитиною, добрі, люблячі, розуміючі, фундаментом яких є довіра і щирість.

Якщо підліток знає, що він буде почутим і прийнятим, він прийде з проблемою до вас, або ж попросить допомоги спеціаліста.

У вас є підтримка спеціаліста

Як правило підлітки практично не розкриваються перед батьками, як би ті не старались, тож треба звернутися до спеціаліста, який має досвід в таких питаннях, зможе встановити контакт і розібрати болі вашої дитини.

Аутоагресія — це біль, який живе всередині, і з яким підліток не справляється. Підліток не говорить про це, він може бути закритим, агресивним, зневіреним, він страждає, йому щось болить.

Що саме болить? З цим питанням, допоможе розібратися спеціаліст, який знає як якісно побудувати свої консультації, як м’яко і бережно заглянути в біль і розібрати його на мікроелементи, з великого і болючого розчинити на легкість і спокій.

Якщо ви, дорослі, не в змозі допомогти своєму підлітку самостійно, то проявом вашої турботи, любові і зони відповідальності буде звернутися до психолога чи психіатра.

Важливо знайти ту людину, якій підліток зможе довіритися, розкритися.

Чому важливо звернутися до психіатра

Психологи/психіатри – це лікарі людських душ. Звернення до психіатра — це медична підтримка, а не «страшний вирок».

Чим може допомогти психіатр:

• Оцінює психічний стан і ризики (депресія, тривожні розлади, суїцидальні думки)
• Допомагає зрозуміти, чи потрібна медикаментозна підтримка
• Знімає гострі симптоми, щоб дитина могла ефективно працювати в терапії
• Працює у зв’язці з психологом/психотерапевтом.

Іноді без стабілізації стану неможливо рухатися далі. Якщо підліток має нестабільний стан, то консультація психолога, якою б вона не була, втрачає цінність.

Як може допомогти підліткова психотерапія

У даній темі і з даною проблемою психологи і психіатри працюють в комфортному тандемі, вони доповнюють, підсилюють роботу один одного.

Це саме тема підліткової психотерапії, де підліток:

• Вчиться розпізнавати й називати емоції
• Знаходить безпечні способи справлятися з напругою
• Поступово зменшує аутоагресивні прояви
• Формує відчуття цінності та опори на себе
• Відновлює контакт із дорослими без страху та засуджень.

З вказаними вище питаннями, як би не хотіли дорослі, вони не компетентні впоратися самостійно. Тут чітко і зрозуміло, що потрібна професійна підтримка спеціалістів.

Терапія не має на меті зламати підлітка, терапія вчить витримувати стани, проживати життя, рости, розвиватися і бути щасливим у надскладний підлітковий період.

«Варто пам’ятати, що ми дорослі вже колись були підлітками, ми знаємо як це було нелегко, коли здається ніхто тебе не чує, не розуміє і не сприймає, коли твої проблеми здаються страшними і надскладними для вирішення. Все це ми вже прожили, колись давно, і маємо пам’ятати, як нам було нелегко. Тож тепер зі співчуттям і любов’ю маємо допомогти прожити цей період своїй дитині», — Тетяна Ларіна, психолог.

Якщо ви не компетентні, то знайдіть тих, хто має знання, навички, досвід і може допомогти вашій дитині.

Якщо вам потрібна консультація, звертайтеся за підтримкою

Зауважу, якщо ви читаєте цю статтю, то ви вже не ігноруєте проблему, яка з’явилася у вашій сім’ї. Ви вже шукаєте відповіді і прагнете розібратися в даній проблемі, ситуації. Вам важливо знати, що турбує, болить у вашої дитини, і ви в активному пошуку, щоб вирішити ці питання якнайшвидшим способом.

Це важливий крок. І я як психолог хочу вам подякувати. Ви свідомі батьки, які шукають відповіді на запитання, і ви обов’язково їх знайдете.

Аутоагресія — це про біль, який можна і потрібно лікувати з підтримкою, фахово і вчасно.

Якщо вам потрібна консультація, супровід для вашого підлітка, або підтримка для вас як для батьків, ви можете звернутися до мене як компетентного психолога і розібрати ваші болі, питання, проблеми.

Зауважу, що разом ми знайдемо шлях до вирішення ваших питань, розуміння і побудови стосунків на довірі, звертайтесь.