я сприймаю розмову до мене як атаку, мені здається, що всі до мене погано ставляться, я постійно зі сльозами на очах, мені хочеться комусь поскаржитись, як до мене чи несправедливо чи погано відносяться. І саме цікаве що я розумію, що все добре і це не є приводом для сльоз чи вияснення стосунків, а всередині завжди піднімаються якісь образи і навʼязливі думки, до всіх оточуючих