Нав'язливі думки щодо друзів
Я хочу поговорити про тривогу, яка виникає через знайомого, який був на війні. Ми не були близько знайомі, але я знаю, що він помер, і мене турбує, що від мене очікують піти на похорон або щось придумати. Це викликає сильний внутрішній тиск, страх оцінки та тривогу, і я не можу спокійно прийняти рішення. Також я переживаю, що його знайомі можуть почати на мене тиснути чи обговорювати моє рішення, і це ще більше посилює мою тривогу.
Відповіді
8Якщо ви не були близько знайомі, то чому і хто тоді на вас тисне? Чи все-ж-таки ця людина для вас не чужа? Якщо так, і ви не хочете з якоїсь причини йти на похорон, то нормально, що буде виникати відчуття провини, яку ви успішно проєцюєте на інших. Розберіться, чому ви не хочете піти попрощатися з цією людиною, можливо , похорон є останньою можливістю сказати або зрозуміти щось важливе.
Доброго ранку.У такій ситуації ваша реакція зрозуміла. Коли стається смерть людини, особливо пов’язана з війною, у суспільстві часто виникає відчуття, що існує «правильний» спосіб поводитися. Через це може з’являтися сильний внутрішній тиск і страх оцінки з боку інших.
Важливо пам’ятати: похорон — це не обов’язок для всіх знайомих. Зазвичай люди приходять туди, якщо були близькі або відчувають внутрішню потребу попрощатися. Якщо такого зв’язку не було, природно сумніватися, чи потрібно це робити.
Тривога у вашому випадку, схоже, посилюється не стільки самою подією, скільки думками про можливу оцінку інших: що подумають, чи будуть обговорювати ваше рішення, чи виникне тиск. Наш мозок у стані тривоги часто починає прогнозувати найгірші соціальні сценарії, навіть якщо насправді вони можуть і не відбутися.
Спробуйте поставити собі просте запитання: «Що б я зробила, якби не боялася оцінки інших?» Відповідь на нього часто допомагає зрозуміти власне рішення.
Також важливо пам’ятати, що ви маєте право обирати, як проявляти співчуття. Іноді це може бути просто внутрішня повага до людини або слова співчуття, і цього достатньо. Не всі форми підтримки мають виглядати однаково.
Якщо тривожні думки продовжують сильно турбувати, корисно звернути увагу саме на роботу з ними: помічати, коли з’являються припущення про оцінку інших, і м’яко повертати себе до реальності та власних відчуттів.
Схоже, що ви відчуваєте сильний внутрішній тиск і тривогу через можливі очікування інших. У такій ситуації важливо пам’ятати: ви маєте право прийняти рішення, яке буде тільки вашим. Іноді допомагає тихо вшанувати людину по-своєму, не обов’язково через похорон.
Вітаю, Юліє.
Задайте собі питання:
Від кого з ваших знайомих ви найбільше очікуєте засудження через відмову піти на поховання?
Кого саме ця людина вам нагадує?
Що, як вам здається, вона від вас очікує?
Бо це може бути вашою проекцією на якусь важливу людину у вашому житті, від якої ви боялися засудження.
Ви також можете перевірити цю проекцію та напряму сказати цієї людині, наприклад: " Я не хочу йти на похорон, бо мені це дуже важко"
Бо розумом ми розуміємо, що вже є дорослими та не повинні ні перед ким виправдовуватися. Але почуття - це те, що усвідомити складніше.
Якщо є бажання попрацювати з тим, щоб не перейматися через думки інших людей про ваші вчинки, запрошую на психологічну консультацію.
Вітаю. Ви маєте право піклуватись про себе, і маєте право відмовляти.
Юлия здравствуйте)
Главное для нашего мозга -это определенность.И внутри ситуации произошел конфликт интересов.Кас в любом конфликте две стороны ,но Вы можете явиться участницей любого сценария. Обратись к себе и честно ответь лично для себя. А я в свою очередь готова сопровождать Вас в построении тактики и стратегии дальнейших разрешений имеющихся проблем)
Доброго дня Юлія. Кожен по-своєму переживає втрату, і ви маєте право обирати те, що відповідає вашому стану. Зараз схоже, що найбільше напруження викликає страх оцінки з боку інших. І хочу нагадати що важливо не те, що “правильно” в очах інших, а те, що для вас буде правильно для Вас
Схоже у вас є тривога відносно того,що скажуть про вас і ваші вчинки інші люди. Як вважаєте чому це для вас важливо? Коли ще в житті ви почувались так само тривожно?