Біль від не розуміння
Доброго дня,таке питання.Зустрічаюся з дівчиною два роки,наче все добре, недавно натрапив на альбом де безліч фотографій її колишнього чоловіка.Запитав її про це вона злиться каже що це частина її життя.З однієї сторони я розумію,але вона розказувала скільки болю він її причинив і тут зберігає його фото.І я ще б зрозумів якби там було більшість спільних,а там де вони більшість удвох.Можливо я здаюсь дитиною,але мені боляче я цього не розумію,пробував говорити,обяснити ніякого розуміння і діалогу,просто перервала з одного альбому у інший.Незнаю дуже важко морально,якщо хтось може допомогти підказати щось дуже буду вдячний
Ответы
16Те що ви відчуваєте в цій ситуації, а точніше яким ви себе почуваєтесь, "який я в цій ситуації"- це все те, що ви не відпустили в минулому, а зараз це почуття і відчуття програється в новій ситуації. Змінились тільки декорації але те що всередині вас, воно подорожує з вами протягом життя.
Важко коротко описати, тому чекаю вас на терапії
Віталій, як же відчувається ваш біль …
Пам’ятаю, 19 років тому з тим самим зіткнулася зі своїм чоловіком.
І тоді здавалися ці фото загрозою НАМ і виявом неповаги до мене.
А ще я казала, що він навіть свій вибір не поважає 🙈.
У нього були холодні очі, і він дивився на мене, немов я дурна та істеричка.
Відповів неприємно:
«Чому це все має бути про тебе? Ми разом рік! У мене до тебе ж було 30 років життя! Ці фото не про конкретну людину, а про мене в той час. Ніби зараз ти є, і я маю стерти шматок власної біографії, незалежно від того, був він щасливим чи ні».
Найбільше ранило не наявність фото, а небажання почути мій біль, поговорити. Це нестерпне відчуття самотності в нашій парі…
Я була із дірою в грудях. Почала погано спати і перерила усю квартиру — я мов шукала докази, що він не мене хотів, а просто я підвернулася йому зручно і я лише заміна.
А прагла я лише, щоб він усе викинув, спалив, втопив, щоб обіймав мене і сто разів казав, що лише я маю значення…
Усе має рік потому або кілька років потому. У моєму випадку — кілька років.
Усе було не про нього. Насправді я до смерті боялася, що я недостатня, що я в чомусь гірша, менш смілива, або вона була крутіша в сексі, а ще я така блондинка, прозора, а вона була яскрава, завжди червоні губи на фото, завжди широка посмішка…
І то було про мій брак, про моє відчуття меншовартості.
І зовсім не таке мали тоді значення мій чоловік із тими фото.
Мій чоловік був моїм дзеркалом. На той момент — дуже болісним відображенням. Та історія вказала мені на мої комплекси і страхи.
Зараз по-іншому)))
На мене дивляться усі саме так, як я дивлюсь на себе. Із захватом.
Зазирни в себе там стільки краси і сили і цінності твоєї…
Доброго дня.
Те, що ви відчуваєте біль і розгубленість у цій ситуації - цілком зрозуміло. Коли ми бачимо щось, що для нас виглядає як зв’язок партнера з минулим, це може торкатися дуже чутливих місць: почуття значущості, безпеки у стосунках, страху бути «другим». Тому ваші емоції тут природні.
Водночас для різних людей збереження фотографій чи спогадів про колишні стосунки може мати різний сенс. Для когось це справді просто частина життя, історія, яка була і сформувала людину. Для когось це спосіб зберігати повагу до власних виборів у минулому. А для деяких людей навіть сам факт того, що певний зв’язок колись існував, може давати відчуття цілісності або безпеки. І це не завжди означає, що почуття до колишнього партнера залишилися.
Іноді те, що для однієї людини виглядає як «дивно» або «боляче», для іншої може бути просто спокійним прийняттям власної історії.
Мені здається важливим тут не стільки сам факт фотографій, скільки те, що між вами поки що не вийшло про це поговорити так, щоб ви обидва були почуті. Бо у близьких стосунках зазвичай важливо не те, щоб партнери однаково думали про минуле, а щоб вони могли пояснити одне одному, що для кожного з них це означає.
І ще одна річ. Інколи ми ставимо питання партнеру, сподіваючись отримати конкретну відповідь, яка нас заспокоїть. Але людина може почути у цьому не цікавість, а звинувачення або тиск — і тоді вона починає захищатися, злитися або закриватися.
Можливо, тут має сенс повернутися до цієї розмови не з позиції «я не розумію, навіщо це», а з позиції «мені було боляче це побачити, і мені важливо зрозуміти, що це означає для тебе». І подивитися, чи зможе вона розповісти про це більше.
Іноді в таких ситуаціях відповідь виявляється значно простішою, ніж нам уявляється. Але щоб її почути, обом людям потрібно трохи більше спокою і готовності почути партнера.
Можливо, ці спогади для неї ніякі не приємні
Є така особливість травмованості - від неї не можливо відчипитися, є потреба проживати знову і знову
Це не мазохізм
І це не про задоволення
Травмована психіка застрягає в тому проживанні
Якщо ваш біль про ревність - то тут для неї, скоріш за все, нема приводу
Якщо чується, що вона досі не зцілилася, то можна порадити їй піти до психолога, щоби їй стало легше
Або вам вдвох піти на парну терапію
Доброго дня, Віталію! Ваша реакція на поведінку дівчини, яку ви описуєте, є нормальною. І це свідчить про те, що ваші почуття і потреба в безпеці в стосунках зараз не знаходять відгуку. Злість дівчини у відповідь на ваші запитання може свідчити про те, що ця тема для неї ще не закрита, і вона поки не готова до відкритого діалогу. Якщо цікаво розібратись з цим і знайти спосіб полегшити ваш стан та налагодити стосунки, звертайтесь. В безпечному терапевтичному просторі ми зможемо разом дослідити як конструктивно донести до дівчини ваші переживання, щоб вона почула не звинувачення, а ваш біль і тривогу, де проходить межа між повагою до минулого і безпекою вашого спільного теперішнього та як повернути вам відчуття впевненості у ваших стосунках.
Вітаю, запрошую на консультацію.
Дякую, що написали і поділилися цим. Я бачу, що вам зараз дуже боляче, і це потребує великої сміливості — вперше звернутися по допомогу та сказати про свої почуття.
Розрив із коханою людиною може переживатися як справжня втрата, тому туга, самотність, сльози, відсутність апетиту чи відчуття «кому в горлі» — це природна реакція на такий біль. Ви не самі з цим, і ваші емоції мають право бути.
Те, що ви пишете, що навіть не бачите свого завтра, звучить так, ніби зараз дуже важко витримувати цю хвилю почуттів. І водночас ви вже зробили важливий крок — звернулися та шукаєте підтримку.
Хочеться Вас підтримати, Юрій, Ви не здаєтесь дитиною.
Швидше це про ваш біль і потребу відчувати себе важливим у цих стосунках.
Для когось фото з минулого -це просто частина життя, а когось це може ранити. Тут важливіше інше: чи є у ваших стосунках місце для спокійного діалогу про почуття.
Розуміння цінностей партнера та своїх власних?
Зазвичай якісь стреси та неприємності відчиняють нам двері для нових можливостей та зростання!
Тому нехай ваше питання вирішиться найкращим чином для вас, а якщо потрібна підтримка в подорожі «самодослідження»-запрошую)
Вітаю!
Розумію вас як чоловік. Коли бачиш багато фото колишнього партнера людини, з якою зараз будуєш стосунки, може з’являтися біль, ревнощі і відчуття, ніби минуле досі займає важливе місце.
У цьому немає нічого «дитячого».
При цьому для неї ці фотографії можуть означати інше. Для когось це справді просто частина минулого життя, яку людина не хоче стирати. Це не завжди означає, що почуття до колишнього залишилися. Але проблема тут не стільки у фото, скільки в тому, що вам не вдалося спокійно поговорити і почути одне одного.
Якщо можливо такі речі обговорювати без образ і захисту, було би гуд)
Іноді потрібно просто знайти правильний спосіб сказати не «чому ти їх зберігаєш», а «мені боляче і я хочу зрозуміти, яке місце минуле займає у твоєму житті зараз».
Якщо ви відчуваєте, що розмова постійно заходить у глухий кут і напруга тільки росте, запрошую до себе на консультацію де можна зрозуміти, що саме стоїть за вашими переживаннями і як будувати діалог у парі так, щоб вас почули) 😊
Скільки часу ви разом?
Який у вас контекст відносин?
Ви знайшли фотоальбом в телефоні/компʼютері/паперовий?
Це може сприйматися іншою стороною як контроль і порушення меж, і не мати нічого спільного с вашими теперішніми стосунками. Тобто ви - разом і це відповідь. Інша справа, в розмові можна зазначати, що мені важливо знати, що саме «я тобі важливий. І мені важливо це відчувати».
Минуле дійсно - це частина життя, і його добре б поважати, якщо воно не привноситься в теперешнє у вигляді порівняння, знецінення що зараз і т.п.
Чому втикають ревнощі і чинять біль, можна дослідити в терапії.
Доброго дня. Ваші почуття цілком зрозумілі — у такій ситуації багато людей відчули б біль і розгубленість. Минуле партнера справді є частиною його життя, але важливо, щоб у стосунках був простір для спокійного діалогу і взаємного розуміння. Іноді такі ситуації потребують глибшої розмови про межі, почуття та безпеку у стосунках. Якщо відчуєте потребу — можна разом розібрати цю ситуацію і знайти спосіб говорити про це так, щоб вас почули. А поки що спробуйте подивитись на це під іншим кутом: Ваша дівчина обрала ВАС а не його. Ви для неї кращий! А ті фото - можливо просто "шрам", який нагадує про минулі рани. Своєрідні "червоні прапорці", потреба в яких зникне по мірі укріплення стосунків з Вами. Але це не відміняє діалог.
Віталій, я співчуваю вашому болю. Мені це звучить, як про самоцінність. Запрошую Вас до себе в терапію, поговорити про ваші переживання.
Ви свої почуття описуєте як біль, а саме: біль від нерозуміння. Під цією боллю, скоріш за все криється агресія, злість, яку ви в собі перекриваєте. Тут важливо побачити і зрозуміти ціль до якої ви тягнетесь.
Пропоную визначитись з цим разом. Запрошую на консультацію.
Те, що вам боляче — зрозуміло. Коли ми бачимо щось, що нагадує партнеру про минулі стосунки, це може викликати ревнощі, сум або відчуття, ніби там ще є місце для іншої людини. Ваші почуття не роблять вас «дитиною».
Водночас для неї ці фото можуть бути просто частиною її історії. Іноді люди зберігають такі речі не через почуття до колишнього, а тому що це частина їхнього життя, який вони не хочуть стирати (залишається цінність, бо погане швидко забувається).
Спробуйте говорити не про фото, а про свої почуття. Наприклад: «Мені було боляче й тривожно, коли я це побачив. Мені важливо зрозуміти, яке місце я займаю в твоєму житті». Це звучить м’якше, ніж вимога щось прибрати.
І ще хочу звернути вашу увагу, що ваш партнер все-таки обирає бути з вами зараз, а не з іншою людиною, і це дійсно може бути цінною частиною ваших відносин.
Ваші почуття цілком зрозумілі. Але важливо пам’ятати, що минулі стосунки це частина життя людини, навіть якщо вони були складними або болісними. Те, що вона зберігає фотографії, не обов’язково означає, що вона досі має почуття до колишнього.
Та все ж таки у стосунках важливо, щоб було місце для діалогу. Якщо вам боляче, про це варто говорити не з позиції звинувачення, а з позиції своїх почуттів, важливо спробувати почути одне одного. Якщо ж діалогу зовсім не виходить, то це теж привід замислитись, наскільки у ваших стосунках є простір для взаємного розуміння.