Віра у справедливий світ - фундаментальна помилка

Без цієї віри людині важко було б присвятити свою працю на досягнення довгострокової мети або навіть важко було б для соціальної поведінки у повсякденному житті

“Як відгукнеться, так і відгукнеться”, “Отримуєш тільки те, що належить”, “Що посієте, те й пожнете”.

Ми часто чуємо, що діти ниють своїм батькам з приводу того, що “Це не справедливо”, а у відповідь батьки їм: “Все життя несправедливе”.

Ви чуєте, що з роками люди дедалі рідше дивуються несправедливості життя. Ми все ще знаємо про це, але менше дивуємося.

Але, все ще, є серед нас люди, які вірять, що в житті має бути справедливість. Психологи називають це підлітковою “вірою у справедливий світ”.

Лернер і Міллер (1978) заявили:

“Індивіди потребують усвідомлення того, що вони живуть у світі, в якому люди зазвичай отримують те, що вони заслуговують”.

Проте це просте твердження має багато дивних ефектів. Ось один гнітючий з Хафер і Бег'ю (2005):

“Жінка була зґвалтована незнайомцем, який пробрався до її квартири, поки вона виносила сміття (...) Жертва зґвалтування розповіла, як кілька людей (у тому числі один близький друг) заявили, що вона сама частково винна, а саме в її "негативному відношенні", яке могло "залучити" інший "негатив"; або інша думка: вина у виборі району” (взято з “Після мовчання: зґвалтування та моя подорож назад”).

Очевидно, що це жахлива думка щодо того , хто був зґвалтований. Але люди все одно продовжують робити такі висновки в абсолютно різних ситуаціях. Вони вважають, що хворі люди притягують їхню хворобу, що бідні люди притягують ще більшу бідність і так далі.

Але чому? Що віра у справедливий світ дає людині?

“Віра в те, що світ дозволяє людині протистояти її фізичному та соціальному середовищу так, якби вона була стабільною та впорядкованою. Без цієї віри людині важко було б присвятити свою працю на досягнення довгострокової мети або навіть важко було б для соціальної поведінки у повсякденному житті” (Лернер і Міллер, 1978).

Звісно, нас дуже багато, хто вірить у гіпотезу справедливого світу, тому не все під одним гребінцем. Але це дослідження допоможе зрозуміти, чому все ж таки деякі люди продовжують приписувати провину там, де її, насправді, немає.