Синдром спорожнілого гнізда. І що батькам робити далі у житті?

У нашому житті, якщо нам пощастить, є один складний біль.

Коли діти виростають і йдуть із дому, починається новий етап не лише в їхньому житті. Він починається й у вас.

Тиша, яка раніше здавалась розкішшю, раптом починає звучати трохи інакше. Там, де ще вчора був постійний рух, голоси, питання, сміх — сьогодні може відчуватись порожнеча.

Для багатьох батьків цей момент є достатньо болючим. Але це нормально. Хоча і відчувається, що «щось пішло не так» у вашому житті, або що ви втратили сенс.

Так, це такий перехід у нову фазу вашого життя.

Етап трансформації, коли важливо дозволити собі прожити сум, знайти в тому сумі значення, і поступово знайти нові форми та сенси — для себе, для стосунків із дорослими дітьми, для свого життя.

Цей стан називають «синдром спорожнілого гнізда». І попри романтичність метафори — він може бути глибоким, складним і дуже болючим досвідом.

І сьогодні важливо не лише говорити про те, що це існує, але й давати розуміння, що робити далі, як з цим бути і як переводити цей етап у нові сенси.

Що таке синдром спорожнілого гнізда і як він проявляється

Синдром спорожнілого гнізда — це емоційна реакція батьків на момент, коли діти виростають і починають жити самостійно.

Він не є офіційним діагнозом, але описаний у міжнародній психотерапевтичній літературі як поширений психологічний феномен.

Матері можуть переживати цей перехід як один із найбільш змістових кризових моментів середини життя.

Прояви можуть бути дуже різними:

• Туга, смуток, апатія.
• Відчуття втрати ролі або «нікому не потрібності».
• Зниження життєвої енергії.
• Труднощі із мотивацією.
• Збільшення тривожності.
• Гнів або роздратованість без очевидних причин.
• Загострення старих невирішених внутрішніх тем.

Частина людей може відчувати навіть фізіологічні симптоми: безсоння, напруження, поколювання в тілі, відчуття «розтрощеності».

Різкі зміни у життєвих ролях та звичних патернах можуть впливати на емоційний стан так само сильно, як і події втрати.

Чому батьки переживають сум і втрату сенсу, коли діти йдуть

Тому що батьківство — це завжди більше, ніж функція.

Більшість батьків роками живуть у певному ритмі: турбота, планування, відповідальність, присутність, контроль, підтримка, участь. День за днем у психіці формується відчуття, що це і є головний вектор і головний сенс.

І тому, коли діти виходять у своє доросле життя, втрачається не тільки «роль» як зовнішня функція. Втрачається частина внутрішньої структури.

Коли батьки визначають виховання як одне з головних джерел сенсу в житті та коли це джерело різко зникає зі щоденного простору, мозок і психіка можуть багато місяців намагатися адаптуватись до нової реальності.

Ще одна важлива причина — зміна прив’язаності

У батьківському досвіді прив’язаність формується на десятиліття вперед, але природа прив’язаності з часом трансформується: від фізичної, емоційної, тотальної до більш дорослої, автономної, дистанційної.

Це болісно, але цілком природно.

Як змінюється ідентичність після того, як діти виросли

Це одна із найглибших тем.

Коли діти йдуть, у багатьох починається внутрішня трансформація ідентичності:

• «Хто я тепер?»
• «Чим я наповнюю своє життя?»
• «Як я хочу жити наступні 10–20 років?»
• «Які сенси для мене актуальні зараз, на цьому етапі?»

Це етап реінтеграції свого Я, він про тотальне переосмислення.

Дослідження Harvard Study of Adult Development, одного з найдовших досліджень у світі, почате в 1938 році в Гарвардському університеті, показує, що задоволення життям і внутрішній добробут у другій половині життя значно пов’язані зі здатністю розвивати якість відносин та соціальну включеність.

Це фактори добробуту, здоров’я та тривалості життя. Тобто, цей етап може бути щасливим та цікавим, якщо дозволити собі вийти з ідеї: «Моє життя присвячено лише дітям».

Що допомагає поступово прийняти новий етап життя

Прийняти, що сум — нормальна реакція.

Це не ознака слабкості, неправильності чи відсутності сенсу. Це природна реакція психіки на зміну глибинної життєвої структури.

Дати нове значення контакту з дітьми

Доросле батьківство — не про контроль і не про постійну участь.

Це про партнерство, дозрівання, підтримку. Стосунки можуть стати глибшими, якщо дати їм нові форми.

Дозволити собі повернутися до себе

Багато батьків вперше за десятиліття раптом можуть запитувати себе: «А що хочу Я?»

Це запитання — не егоїстичне. Воно необхідне для відновлення.

Поступово відкривати простір нового

• Навчання.
• Нові інтереси.
• Творчість.
• Нові фізичні ритуали (спорт, танці, йога).
• Цікавість до соціальних зв’язків.
• Волонтерство.
• Нові маршрути, міста, форми присутності.

Все це про пошук нового сенсу та способу контакту у вашому дорослому, автономному житті.

Як психотерапія допомагає віднайти опору і новий сенс

Вона допомагає:

• Дослідити, що саме було втрачено.
• Не соромитись своєї вразливості.
• Повернути внутрішню суб’єктність.
• Підтримати перехід до нової ідентичності.
• Не застрягти в боротьбі з собою.

Синдром спорожнілого гнізда часто підіймає не тільки поточну втрату, але й старі питання:

• Де у моєму житті було «мене» мало?
• Де я не дозволяла собі бути окремою?
• Де я не вмію просити про допомогу чи підтримку?

Психотерапія допомагає пройти це через повернення зв’язку з власними потребами. І поступово — через це відновлення — і народжується новий сенс.

Запрошую на консультацію

Висновок: це точно не кінець історії, а початок нового розділу.

«Йти у цей перехід нелегко. Але синдром спорожнілого гнізда не говорить про те, що життя закінчилось.

Він говорить про те, що одна форма завершилась — і тепер вам належить створити наступну. Це час, у якому можна дозволити собі вибирати не “правильні ролі батьків”, а те, що живить принаймні вас та наповнює силою і радістю», — Молчанова Юлія, психологиня.

Це такий час, у якому можна знову вчитись любити життя — не тільки через дітей, а й через власні бажання, інтереси, цілі.

Кожен великий перехід у житті — це не лише про втрату, а і про можливість створити нові сенси. І в цьому вам допоможе психолог.

Разом ми пройдемо цей час з мінімумом втрат, з максимумом надбань. Звертайтесь, будь ласка!