Психотерапія депресії: методи, чого очікувати, як відбувається

Депресія — це психічний розлад, що характеризується стійким зниженням настрою, втратою інтересу чи задоволення від діяльності, а також низкою фізичних і когнітивних симптомів.

Вона суттєво впливає на якість життя, працездатність та соціальні стосунки. Але важливо знати: ви можете успішно вилікуватись від депресії.

Якщо ви розглядаєте психотерапію, але відчуваєте страх, сумніви чи не розумієте, як це працює, це абсолютно нормально. Ви вже робите сміливий крок.

Цей матеріал допоможе вам зрозуміти, що на вас чекає.

Як психотерапія допомагає при депресії

Міжнародні клінічні керівництва (зокрема, керівництво mhGAP ВООЗ) та провідні фахівці світу єдині в думці: психотерапія є ключем до сталого одужання.

Вона допомагає не просто прибрати симптоми, а й:

• Знайти справжні причини депресії.
• Сформувати стійкі внутрішні опори та навички.
• Запобігти поверненню депресії в майбутньому.

3 ключові способи, як психотерапія допоможе саме вам

Психотерапія — це спільна робота з фахівцем, яка допоможе подивитися на себе і свої проблеми під іншим кутом. Вона відіграє вирішальну роль у поверненні до повноцінного життя.

1. Керувати негативними думками та змінити сприйняття

Під час депресії часто спрацьовує модель мислення, яку називають «когнітивною тріадою Бека» (на честь Аарона Бека, засновника КПТ).

Ця тріада є основою для відчуття нікчемності та безнадії, оскільки вона систематично спотворює сприйняття у трьох сферах:

• Негативне сприйняття себе. «Я нездатний/а, нікчемний/а». Людина бачить себе як недосконалу, нездатну, нікчемну або неадекватну. Всі помилки гіперболізуються, а успіхи ігноруються.
• Негативне сприйняття світу/досвіду. «Світ жорстокий, вимогливий та повний перешкод». Вона фільтрує реальність, помічаючи лише докази того, що життя важке або несправедливе.
• Негативне сприйняття майбутнього, а саме безнадія. «Нічого не зміниться, я завжди буду страждати». Людина бачить своє майбутнє похмурим.

Психотерапія допомагає навчитися керувати негативними думками та формувати реалістичні думки.

2. Повернути радість життя та інтерес до активностей

Коли діяльність не приносить задоволення, ми починаємо її уникати, що лише посилює депресію. Одним із завдань терапії є розірвання кола бездіяльності.

Психотерапія допомагає поступово відновити важливі активності та соціальні контакти, які знову почнуть приносити задоволення.

3. Ви отримаєте інструменти для вирішення проблем та подолання стресу

Психотерапевт надасть конкретні інструменти та стратегії для ефективного подолання стресу і життєвих труднощів. Це допоможе почуватися сильнішим та контролювати ситуацію.

6 методів психотерапії, що довели ефективність при депресії

Згідно з міжнародними клінічними керівництвами та даними клінічної психології, найбільш доведену ефективність у лікуванні депресії мають наступні методи.

Вибір конкретного підходу залежить від тяжкості депресії, наявності супутніх розладів, а також ваших особистих уподобань.

1. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є найбільш дослідженим та рекомендованим методом для лікування легкої та помірної депресії, а також у комбінації з медикаментами при тяжкій депресії.

КПТ ґрунтується на моделі, що наші думки, почуття та поведінка взаємопов’язані. У депресивному стані ця система є дисфункціональною.

Робота спрямована на виявлення та зміну негативних, автоматичних думок та деструктивної поведінки, наприклад, соціальної ізоляції.

Поведінкова активація допомагає поступово відновити діяльність, що приносить задоволення.

2. Міжособистісна терапія

Міжособистісна терапія (МПТ) — це короткостроковий, структурований підхід, ефективність якого доведена при лікуванні депресії, особливо коли розлад настрою тісно пов’язаний із соціальними факторами.

МПТ базується на ідеї, що депресія часто виникає або посилюється через труднощі у поточних міжособистісних стосунках або при значних змінах життєвих ролей.

Це можуть бути такі події, як розлучення, переїзд, народження дитини, вихід на пенсію, втрата близької людини.

Робота в МПТ зосереджена на вирішенні однієї з чотирьох ключових проблемних сфер, які можуть бути тригерами або причинами депресії:

• Втрата. Допомога в опрацюванні процесу горювання після втрати близької людини.
• Міжособистісні конфлікти. Робота над незадоволеними очікуваннями та комунікаційними труднощами у стосунках.
• Зміна життєвих ролей. Адаптація до великих життєвих змін, наприклад, зміни статусу, професії, народження дитини.
• Міжособистісний дефіцит. Допомога у формуванні та підтримці значущих стосунків, якщо в минулому їхній розвиток був обмежений.

Кінцева мета МПТ полягає не лише в тому, щоб полегшити депресивні симптоми, але й покращити навички спілкування та вирішення проблем у стосунках, забезпечуючи клієнта інструментами для підтримки психічного здоров'я в майбутньому.

3. Терапія, сфокусована на співчутті (Compassion-Focused Therapy, CFT)

Терапія, сфокусована на співчутті (CFT) — це сучасний, доказовий підхід, який особливо корисний для тих, чия депресія супроводжується високим рівнем самокритики, сорому і низькою самооцінкою.

Ці фактори часто є потужними внутрішніми рушіями, які утримують людину в стані хронічної депресії.

Ключова мета CFT полягає у використанні практик для розвитку внутрішнього співчуття до себе, що включає три компоненти:

• чутливість до страждання,
• розуміння його причин,
• бажання його полегшити.

Зосереджуючись на активації заспокійливої системи мозку, CFT допомагає розірвати порочне коло сорому та самозвинувачень, яке часто підтримує хронічну депресію.

Замість того щоб карати себе за помилки чи недоліки, клієнт навчається ставитися до свого болю з добротою та розумінням, що є фундаментальною умовою для стійкого одужання та емоційної регуляції.

4. Схема-терапія

Схема-терапія — це інтегративний підхід, що вважається ефективним для лікування хронічної, резистентної депресії та випадків, коли депресія має коріння, пов’язане з ранніми травмами та глибинними проблемами особистості.

На відміну від методів, що фокусуються виключно на поточному стані, схема-терапія має на меті виявлення та корекцію ранніх дезадаптивних схем.

Схеми — це глибинні, стійкі переконання про себе та світ, які формуються у дитинстві та юності внаслідок постійного незадоволення ключових емоційних потреб.

Наприклад, пережитий дефіцит безпеки чи любові може сформувати схеми «Я не вартий любові» або «Я завжди буду невдахою».

Терапія допомагає клієнту усвідомити, як ці дитячі схеми активуються у дорослому віці та керують його депресивними станами, деструктивною поведінкою та вибором партнерів.

Корекція цих патернів дозволяє не лише зняти симптоми депресії, але й досягти стійких змін у самосприйнятті та якості життя.

5. Психодинамічна терапія

Психодинамічна терапія має доведену ефективність у лікуванні депресії, особливо коли метою є робота з глибинними, неусвідомленими причинами розладу.

З точки зору психодинаміки, депресія розглядається як наслідок внутрішніх неусвідомлюваних конфліктів, що часто походять із ранніх дитячих стосунків та травм.

Наприклад, неусвідомлений гнів, що не був виражений, може бути спрямований всередину, перетворюючись на самозвинувачення та депресивну тугу.

Терапія допомагає клієнту побачити ці конфлікти та захисні механізми, які були корисними в дитинстві, але стали дезадаптивними у дорослому віці.

Саме дослідження та усвідомлення цих конфліктів у безпечному терапевтичному просторі веде до глибокої перебудови особистості. Це змінює внутрішню структуру психіки, що забезпечує довгострокову ремісію та стійкість до майбутніх життєвих криз.

6. Гештальт-терапія

Гештальт-терапія ефективно використовується при роботі з депресією, особливо у випадках, коли депресія має глибоке екзистенційне або емоційне коріння та пов’язана з відчуттям втрати сенсу, апатії або незавершених емоційних ситуацій.

Основний фокус гештальт-терапії зосереджений на усвідомленні переживань «тут і зараз».

Терапевт допомагає клієнту повернутися до своїх безпосередніх почуттів, думок і тілесних відчуттів у теперішній момент, а не уникати їх, живучи у минулому чи майбутньому.

Депресія часто виникає там, де людина втрачає здатність до контакту із собою та світом.

Робота спрямована на інтеграцію роз’єднаних частин особистості, наприклад, конфлікт між «хочу» і «треба», між критиком і жертвою, та повернення здатності до усвідомленого вибору та відповідальності.

Відновлюючи цілісність, клієнт знаходить внутрішні ресурси, щоб повноцінно проживати життя і справлятися зі своїми емоціями, а не придушувати їх, що веде до депресивного стану.

Що відбувається на перших сеансах

Перші зустрічі — це час знайомства, оцінки та створення плану.

Терапевт створює безпечний простір. Клієнт детально розповідає про свої симптоми, історію та очікування. Терапевт оцінює тяжкість стану і, за необхідності, визначає ризик самоушкодження.

Клієнт отримує зрозумілу інформацію про те, що таке депресія і як саме обраний метод терапії може допомогти.

Розуміння свого стану — це вже частина лікування.

Клієнт з психотерапевтом разом формулює, яких саме конкретних змін він прагне досягти.

Як виглядає процес лікування далі

Після встановлення довіри, діагностики та планування починається активна фаза лікування, яка зазвичай проходить у форматі щотижневих сеансів.

Ця фаза є динамічною і сфокусована на закріпленні нових навичок та змін у житті клієнта.

Ключовим елементом активної роботи є домашні завдання.

Важливо розуміти, що успіх терапії залежить від роботи поза кабінетом. Ці завдання — не формальність, а практичні інструменти, які дають відчуття контролю над своїм станом.

Залежно від обраного методу, це можуть бути невеликі, але важливі кроки:

• Ведення щоденника думок для їхньої ідентифікації та оскарження.
• Застосування нової поведінки, як-от планування активності чи вправи на релаксацію.
• Практика усвідомлення «тут і зараз» чи розвиток співчуття до себе (CFT).

Терапія — це процес, що потребує постійного налаштування. Під час психотерапії регулярно відстежується настрій, рівень енергії та якість життя, використовуючи різні шкали чи щоденники.

Це дозволяє коригувати план лікування, фокусуючись на стратегіях, які виявилися найбільш ефективними.

На завершальній фазі терапії основна увага зміщується на утримання досягнутих результатів. Чіткий план дій допомагає в тому випадку, якщо симптоми депресії почнуть повертатися.

Цей план включає:

• Розпізнавання ранніх попереджувальних знаків, наприклад, порушення сну, зростання самокритики.
• Конкретні стратегії копінгу: набір перевірених методів, які допомогли раніше.
• Чіткі критерії для повторного звернення до психотерапевта чи психіатра, якщо саморегуляція не допомагає.

Цей етап забезпечує самостійність і знижує ймовірність рецидиву в майбутньому.

Про психіатрію та медикаментозну підтримку

Важливо розуміти, що психотерапія та медикаментозна терапія — це два різні, але часто взаємодоповнюючі шляхи лікування депресії.

Психіатр — це лікар, який має медичну освіту та спеціалізується на діагностиці, лікуванні та профілактиці психічних розладів.

На відміну від психотерапевта, психіатр має право призначати антидепресанти, нормотиміки, анксіолітики.

Психіатр проводить медичну та психіатричну оцінки, щоб виключити фізичні причини депресії, наприклад, проблеми зі щитоподібною залозою. Він визначає доцільність медикаментозного лікування.

Антидепресанти використовуються для корекції порушень хімічного балансу мозку та нейромедіаторів, таких як серотонін, норадреналін, дофамін, які можуть бути пов’язані з депресією.

Зменшуючи тяжкість симптомів, медикаменти допомагають пацієнту отримати достатньо енергії та стабільності, щоб ефективно працювати під час сеансів психотерапії.

Для багатьох пацієнтів, особливо з помірною та важкою депресією, комбінація психотерапії та антидепресантів є найбільш ефективною стратегією.

Медикаменти створюють стабілізуючу основу, допомагаючи змінити хімію, а психотерапія забезпечує глибинні зміни, допомагає змінити мислення та поведінку.

Коли звернення до психіатра необхідне

Консультація психіатра є обов’язковою, якщо:

1. Депресія є важкою і значно порушує здатність до функціонування.
2. Присутні суїцидальні думки або високий ризик самоушкодження.
3. Наявні психотичні симптоми, такі як галюцинації, марення.
4. Психотерапія протягом 6–8 тижнів не дає жодного помітного ефекту.

Чого очікувати від психотерапії при депресії: про результати та терміни

Головна мета психотерапії при депресії — це не просто тимчасове поліпшення настрою, а досягнення стійкої ремісії та відновлення повноцінного життя.

Очікувати варто наступного:

• Значне зменшення або повне зникнення ключових симптомів депресії (туги, ангедонії, порушень сну та апетиту).
• Розвиток здатності керувати негативними автоматичними думками.
• Зменшення самокритики.
• Відновлення здатності брати участь у діяльності, яка приносить задоволення та відчуття компетентності.
• Поліпшення якості стосунків, підвищення продуктивності на роботі/навчанні та відновлення соціальної активності.
• Набуття конкретних інструментів для управління стресом та емоціями в майбутньому, що знижує ризик рецидиву.

Тривалість терапії значно варіюється залежно від тяжкості депресії, наявності супутніх розладів та обраного методу.

Для лікування легкої або помірної депресії знадобиться 12–20 тижнів, а при хронічній або резистентній депресії — від 6 місяців до 1 року і більше.

Часто клієнти відчувають полегшення одразу після перших сеансів завдяки фактору підтримки та надії. Однак, стійке поліпшення симптомів зазвичай помітно через 4–6 тижнів активної роботи.

Важливо розуміти, що на шляху будуть «відкати» та періоди застою. Це нормальна частина процесу одужання. Головний показник успіху — загальна позитивна динаміка.

Терапія завершується, коли симптоми депресії зникли, а ви маєте чіткий план, як підтримувати свій стан і запобігати рецидиву.

Запрошую на консультацію

«Пам’ятайте, депресія — це захворювання, яке піддається лікуванню. Ви не самотні у цьому досвіді, і звернення за допомогою — це прояв вашої внутрішньої сили та турботи про себе.

Депресія — це не частина вашої особистості, це тимчасовий стан, з якого ви можете вийти. Навіть якщо зараз здається, що всі ваші думки просякнуті безнадією та самокритикою, пам’ятайте: це лише симптоми, а не ваша сутність», — Захарова Наталія, психологиня.

Я психотерапевтка, маю клінічну спеціалізацію, працюю в гештальт-методі, інтегруючи інтервенції на основі КПТ.

Такий підхід дозволяє не лише відновити контакт із собою та світом, але й навчитися управляти негативними думками та розірвати коло бездіяльності.

Запрошую вас на першу діагностичну сесію.