Про феномен посттравматичного зростання без романтизації болю

Цю розмову про посттравматичне зростання хочеться почати з вдячності — вдячності за цікавість до цієї теми та за відкритість до складних розмов про людський досвід.

Можливо, ви самі зараз проходите шлях відновлення після непростих подій. А можливо, ви є свідком того, як хтось поруч поступово вчиться жити далі після втрат, потрясінь чи травматичних обставин.

У сучасному світі, а особливо в умовах війни, тема психологічної травми стала частиною нашої щоденної реальності. Ми переживаємо втрати, небезпеку, вимушені зміни життя, руйнування звичних опор.

Проте поряд із цим досвідом не тільки дослідники та психологи, але і багато хто з нас помічає ще один феномен — інколи після травматичних подій люди не лише відновлюються, а й переживають глибокі внутрішні зміни. Вони немов стають глибшими, усвідомленішими, мудрішими…

Ці зміни отримали назву посттравматичного зростання. І важливо одразу сказати: мова йде не про те, що травма є «корисною» або «потрібною». Мова йде про здатність людини трансформувати досвід болю і втрати у нове розуміння себе, життя та стосунків.

Що таке посттравматичне зростання?

Посттравматичне зростання — це процес і результат внутрішніх трансформацій, які можуть виникати внаслідок пережитої травми.

Це зміни у світогляді, системі цінностей, ставленні до себе, інших людей та до самого життя.

Важливо розуміти: травматичною подією може бути дуже широкий спектр досвіду.

Це можуть бути:

• Війна
• Вимушене переміщення
• Насильство
• Важкі хвороби
• Аварії та катастрофи
• Стихійні лиха
• Втрати близьких людей
• Глибокі життєві кризи

Концепція посттравматичного зростання почала активно розвиватися у 1990-х роках завдяки дослідженням американських психологів Річарда Тедескі та Лоуренса Калхуна.

Вони звернули увагу на те, що частина людей після пережитих травматичних подій описує не лише страждання та симптоми, але й глибокі позитивні зміни у своєму житті.

Як може проявлятися посттравматичне зростання

Дослідники описують кілька сфер, у яких найчастіше відбуваються зміни.

1. Поглиблення стосунків з іншими людьми. Після пережитої травми люди часто починають по-іншому цінувати підтримку, близькість і довіру. З’являється більше чутливості до переживань інших людей, більше емпатії.
2. Нове ставлення до життя. Багато людей починають інакше бачити цінність життя. Те, що раніше здавалося буденним або неважливим, набуває нового значення.
3. Відкриття внутрішньої сили. Людина може усвідомити, що здатна витримувати значно більше, ніж думала раніше.
4. Переосмислення пріоритетів. Після травматичних подій люди нерідко переглядають свої життєві цілі, професійні шляхи, стосунки.
5. Пошук сенсу. Деякі люди починають ставити глибші питання про життя, справедливість, духовність, призначення.

Ці зміни не відбуваються миттєво. Вони є результатом довгого внутрішнього діалогу.

Чим посттравматичне зростання не є

Дуже важливо говорити про це чесно: посттравматичне зростання не означає, що травма була потрібною або корисною. Це також не означає, що людина повинна «знайти щось хороше» у своєму болю.

Посттравматичне зростання не є:

• Запереченням болю
• Вимогою бути сильним
• Примусом «швидко відновитися»
• Змаганням, хто краще впорався з травмою

Іноді люди можуть відчувати додатковий тиск від фраз на кшталт: «ця подія зробила тебе сильнішим», «ти круто справляєшся», «тобі вже нічого не страшно».

Насправді травматичний досвід може бути руйнівним, виснажливим і довготривалим. Посттравматичне зростання — це можливість, але не обов’язок. Це шлях яким можуть іти не всі…

Посттравматичне зростання не скасовує болю і симптомів травми

Навіть якщо людина переживає внутрішні зміни, це не означає, що зникають симптоми травми.

Люди можуть одночасно:

• Відчувати тривогу
• Мати флешбеки або спогади
• Переживати втрати
• Відчувати сум і виснаження

І водночас поступово помічати нові зміни у своєму житті.

Більше того, посттравматичне зростання часто виникає саме в процесі боротьби з наслідками травми. Це не стан «після», коли все вже добре. Це складний шлях, у якому поруч існують і біль, і хвилини щастя; боротьба між тим щоб робити як раніше і розуміння необхідності змін.

Чому у деяких людей відбуваються зміни після травматичного досвіду

Дослідники припускають, що посттравматичне зростання виникає не через саму травму, а через психологічну роботу, яку людина змушена здійснювати після неї.

Травматична подія часто руйнує звичну картину світу. Те, що здавалося стабільним і зрозумілим, раптом перестає працювати.

Людина починає ставити нові питання:

• Чому це сталося
• Як тепер жити
• Що насправді важливо
• На що я можу спиратися

У цьому процесі переосмислення може відбуватися глибока внутрішня трансформація.

Також важливу роль відіграють:

• Підтримка інших людей
• Безпечний простір для переживання емоцій
• Можливість говорити про досвід
• Час для відновлення

Як тут може допомогти психотерапія

Психотерапія не створює посттравматичне зростання штучно.

Але вона може створити умови, у яких цей процес стає можливим, адже у терапевтичному просторі людина може:

• Безпечно говорити про свій досвід
• Поступово проживати складні емоції
• Знаходити нові способи розуміти себе
• Відновлювати контакт із тілом і почуттями
• Будувати нові внутрішні опори

Іноді найважливішим стає навіть не пошук сенсу, а повернення до себе — до власних потреб, меж, бажань, мрій і права жити далі.

Психотерапія допомагає людині не залишатися наодинці з пережитим.

Запрошую у психотерапію

Говорячи про посттравматичне зростання, важливо пам’ятати: це не історія про героїзм і не про обов’язкове перетворення болю на щось світле.

Це історія про людську здатність продовжувати жити навіть тоді, коли досвід здається надто важким.

Найкращими прикладами посттравматичного зростання часто є не відомі історії, а герої повсякденного життя — люди, які після пережитого продовжують будувати життя, знаходити нові сенси, підтримувати інших.

Іноді зростання виглядає дуже тихо: як здатність довіряти комусь після зради,
як бажання жити далі після втрати партнера, як нове розуміння себе після депресії.

«Якщо ви проходите складний життєвий період або пережили травматичний досвід і відчуваєте, що вам потрібна підтримка, важливо знати, що ви не повинні проходити цей шлях наодинці.

Психологічна допомога може стати простором, де поступово з’являється можливість відновлення, опори та нового руху вперед», — Яна Амінєва, психолог, кризовий психолог.