Менопауза та психологічні зміни: що відбувається зі станом жінки

Для багатьох молодих жінок слова «клімакс» та «менопауза» звучать доволі страшно і асоціюються з початком кінця.

З точки зору медицини сам термін «менопауза» означає лише конкретну подію — останню в житті жінки менструацію.

Тоді як поняття «клімакс» є значно ширшим, тому що по суті він є доволі довгим періодом згасання репродуктивної функції, який в середньому триває 3–5 років.

Тобто клімакс — це шлях, а менопауза — крапка в кінці цього шляху.

За даними World Health Organization, до 80% жінок у період пременопаузи та менопаузи відзначають помітні зміни в емоційному стані, тоді як 20% жінок, котрим пощастило більше, взагалі можуть їх не відчувати.

При цьому соціологічні дослідження українських жінок віком 40–60 років показали, що 100% жінок у віці 46–60 років, а також 45,5 % жінок 40–45 років, відчували зниження якості життя під час пременопаузи.

Існує також дослідження, у якому вивчали інтенсивність симптомів менопаузи (включно із психологічними).

Було виявлено, що українські жінки мали значно виражені скарги на психологічні, соматичні та вазомоторні симптоми порівняно з жінками з інших країн (наприклад, Польщі, Чехії та Словаччини).

Це свідчить про особливості переживання менопаузи саме серед українського населення, що може бути пов’язано з соціальними, економічними та медичними факторами.

Середній вік менопаузи може коливатися від 45 до 55 років залежно від способу життя, харчування, рівня фізичної активності та соціально-економічного статусу.

Проте останніми роками спостерігається зниження порогового віку менопаузи.

Менопауза може наступати раніше при наявності в анамнезі жінки паління, хронічного стресу, низького індексу маси тіла та наявності деяких хронічних захворювань.

Наприклад, жінки-курці в середньому вступають у менопаузу на 1–2 роки раніше за некурців.

Що відбувається з психікою жінки під час менопаузи

Менопауза — це не лише фізіологічний етап у житті жінки, а й період глибоких психологічних змін.

Багато жінок помічають, що стають більш дратівливими, тривожними, емоційно вразливими або, навпаки, апатичними.

З’являється відчуття втрати себе, сумніви у власній привабливості та цінності, зниження впевненості й енергії.

Часто ці зміни лякають не тільки саму жінку, але й оточуючих, а сама жінка не завжди розуміє, що з нею відбувається.

Менопауза супроводжується поступовим зниженням рівня естрогену та прогестерону — гормонів, які відіграють важливу роль не лише в репродуктивній системі, а й у регуляції роботи нервової системи.

Ці гормональні зміни впливають на нейромедіатори, зокрема серотонін, дофамін і норадреналін, які відповідають за настрій, відчуття задоволення, стабільність емоцій і рівень тривоги.

У результаті психіка жінки стає більш чутливою до стресу.

Те, що раніше переносилося відносно легко, тепер може викликати сильну емоційну реакцію.

Посилюється емоційна лабільність — здатність швидко переходити від одного стану до іншого.

Це є наслідком змін у біохімії мозку та зниження адаптаційних ресурсів організму.

Важливо знати: такі переживання є поширеними й мають як біологічні, так і психологічні причини. Менопауза — це не хвороба, а перехідний етап, який потребує уважного ставлення до себе та, за потреби, професійної підтримки.

Як гормональні зміни впливають на емоції та настрій

Гормон естроген бере участь у регуляції серотонінової системи, яка безпосередньо пов’язана з відчуттям емоційної стабільності. Коли рівень естрогену знижується, мозок отримує менше «підтримки» у вигляді стабільної нейрохімічної регуляції.

Це може проявлятися як:

• зниження здатності «утримувати» рівний настрій;
• підвищена чутливість до негативних стимулів;
• складність у відновленні після емоційних потрясінь.

Дратівливість у менопаузі часто має багатофакторну природу.

З одного боку, це прямий вплив гормональних коливань на нервову систему. З іншого, накопичений життєвий стрес.

Саме в цьому віці жінки часто одночасно переживають кілька непростих подій: дорослішання та відокремлення дітей, зміни у стосунках, догляд за старшими батьками, професійні кризи.

Тривога може посилюватися через тілесні симптоми менопаузи: прискорене серцебиття, порушення сну. Організм подає сигнали, які психіка може інтерпретувати як загрозу, навіть якщо реальної небезпеки немає.

Це створює замкнене коло: тілесні симптоми підсилюють тривогу, а тривога, у свою чергу, загострює тілесні відчуття.

Процес переходу під час менопаузи також зачіпає глибинні аспекти жіночої ідентичності.

У нашій культурі, де цінність жінки нерідко пов’язується з молодістю, привабливістю та репродуктивною функцією, цей період може сприйматися як «втрата».

З’являються сумніви: «Я вже не та», «Моя цінність зменшилась», «Я стала менш бажаною».

«Ці думки не виникають у вакуумі — вони формуються під впливом соціальних наративів.

Важливо відокремлювати біологічні зміни від власної цінності як особистості. Зниження впевненості в цей період — поширене явище, яке не означає реального зменшення можливостей чи значущості жінки», — Мірошніченко Людмила, психологиня.

Багато жінок описують менопаузу як стан хронічної втоми, втрати інтересу до того, що раніше приносило задоволення. Апатія може бути пов’язана як із гормональними змінами, так і з тривалим емоційним виснаженням.

Жінка ніби «довго трималась», виконуючи численні ролі (матері, дружини, професіонала тощо), а в цей період ресурси організму починають зменшуватися.

Якщо апатія триває більше двох місяців, супроводжується відчуттям безнадії, зниженням самооцінки та порушенням повсякденного функціонування — це привід звернутися до фахівця.

Що допоможе стабілізувати психоемоційний стан

Психоемоційна стабілізація в клімактеричному періоді зазвичай потребує комплексного підходу.

Серед факторів, які можуть суттєво допомогти:

• регулярний сон і турбота про його якість;
• помірна фізична активність, що підтримує нервову систему;
• зменшення надмірних вимог до себе;
• соціальна підтримка та можливість говорити про свій стан;
• психоосвіта — розуміння того, що відбувається з тілом і психікою.

Коли варто звернутися до лікаря, психіатра та психолога

Звернення до гінеколога є доцільним, якщо клімактеричні симптоми суттєво погіршують якість життя або супроводжуються вираженими тілесними проявами.

Після проведення комплексного дослідження можуть бути призначені препарати гормональної замісної терапії, спеціальні вітаміни та мікроелементи, які стабілізують фізичний стан та повернуть відчуття контролю над власним станом.

А це надасть сил і ресурс для перегляду та перебудови свого життя для адаптації до нового етапу.

Консультація психіатра необхідна у випадках:

• стійкої депресії;
• виражених тривожних розладів;
• панічних атак;
• порушень сну, що не коригуються немедикаментозно.

Медикаментозна підтримка є важливим елементом допомоги, але вона не виключає психологічної роботи.

Психотерапія в цей період життя — це про підтримку процесу адаптації до нового етапу життя.

Під час терапії жінка зможе осмислити зміни у власній ідентичності, пропрацювати страхи, пов’язані з неминучим старінням, втратою молодості та привабливості, навчитися м’якше ставитися до себе та знайти нові сенси та опори.

Психотерапевтична підтримка значно покращує емоційний добробут жінок у менопаузі та знижує ризик розвитку депресивних розладів.

Запрошую на консультацію

Як практичний психолог і гештальт-терапевт, я працюю не тільки з жінками, але і з парами, індивідуально з дорослими та з підлітками (від 14 років), з такими запитами:

• переживання тривожності, страхів, апатії, емоційного виснаження чи самотності;
• нормативні та ненормативні сімейні кризи та конфлікти в родині;
• труднощі у стосунках із близькими людьми;
• проживання особистих криз або втрати;
• пошук балансу між роботою та особистим життям.

Запрошую до себе на консультацію і в терапію!