Я закінчила коледж в 2025, зараз ніде не працюю і не навчаюсь, з того часу абсолютно нічим не займалась, тільки мріяла куди поїдемо і що купимо з хлопцем, але ми не працювали і не заробляли гроші. Я тоді дуже засмучувалась коли щось не здійснювалось в моїй голові, як і колись . Останній раз коли я засмутилась - 14 лютого, я тоді хотіла піти в ресторанчик і гарні фото зробити, гарно вдягтись і нарешті кудись вийти в люди, але цього не сталось, бо він грошей не знайшов. Не подумайте що він нічого не подарував, подарував, куча різних класний цукерок, шоколадок, чайний набір для чайних церемонії і 1 троянду. Але навіть це мені не допомогло, бо не виконалось що було в моїй голові. Зараз ми маймо схему з хлопцем, але щоб щось заробити потрібно ще десь місяців 2. Жили ми за рахунок батьків, але мені тато уже «прикриває лавочку», бо типу уже живу не з ними, а з хлопцем, то потрібно щоб якось уже самі розвивались. Так от, в мене немає бажання щось робити, бо я в рамках, не хочеться просити гроші ці 2 місяці у батьків, але як по іншому?
Гроші всьому проблема
Відповіді
2Добрий день, Бубочка!
Те, що ви описуєте, цілком природно. Коли очікування і плани не збігаються з реальністю, це може викликати розчарування, сум і втрату мотивації. Особливо коли фінанси обмежують ваші можливості і ви відчуваєте тиск з боку обставин.
Важливо:
помічати свої емоції і не засуджувати себе за те, що вам сумно чи розчаровано;
розділяти те, що можна контролювати (свої дії, планування), і те, що поки не під вашим контролем (фінанси, обставини);
ставити маленькі реальні кроки, щоб відчувати прогрес і себе активною, навіть якщо це просто планування або підготовка до майбутніх можливостей.
Якщо хочете, можу дбайливо підтримати вас у цьому процесі та допомогти знайти ресурси і мотивацію, щоб легше справлятися з цими переживаннями.
Вітаю авторе. Співчуваю вашому стражданню. Схоже ви починаєте помічати не лише можливості але і обмеження і труднощі дорослого життя. Коли батьківська сімя уже "не годує" а своя фінансова опора ще не збудована. А потреби ваші нікуди не діваються. Запрошую в терапію шукати ваші опори, знайомитись з своїми почуттями і обмеженнями.