Я не знаю як мені вчинити
Доброго дня, мене звати Роман мені 17 недавно почав відносини спочатку все здавалося кольорово все дуже подобалося а зараз боюся їх продовжувати здається що я ще не готовий що ще замалий а одночасно і боюся втратити її то а вдруг більше не знайду дівчину вдруг буде запізно хоча я з нею вроді і не бачу майбутнього я дуже боюся якихось змін у моєму житті як наприклад коли треба буде переселятися з батьківського дому тому я незнаю що мені краще зараз зробити чи розстатися з нею чи продовжувати але боюся зробити їй боляче чи може я з часом привикну до цих стосунків
Відповіді
3Романе, дякую, що поділилися своїми переживаннями. Те, що Ви описуєте - страх перед змінами, невпевненість у своїй готовності до стосунків і одночасна тривога втратити людину - дуже природно для Вашого віку. 17–18 років - це час великих змін і коли ми тільки входимо у доросле життя, часто з’являється внутрішній конфлікт між бажанням близькості і страхом відповідальності.
Ваші сумніви не означають, що Ви “поганий” чи щось робите неправильно. Часто тіло і розум дають сигнали, що зараз потрібен час на роздуми і на знайомство зі своїми бажаннями, а не на автоматичне продовження стосунків. Страх зробити боляче іншій людині теж нормальний - це свідчить про Вашу відповідальність і чутливість.
Іноді корисно зробити паузу і спокійно розібратися у своїх почуттях: що для Вас важливо в цих стосунках, що Ви готові приймати, а що викликає тривогу. Так можна зрозуміти, чи варто продовжувати, чи краще відступити зараз, щоб не шкодити собі і партнерці.
Якщо відчуваєте, що з цим важко впоратися самостійно, можна звернутися на консультацію. Разом можна спокійно розібратися у Ваших страхах і сумнівах і знайти шлях, який буде безпечний для Вас і для стосунків. Ви не зобов’язані вирішувати це самостійно.
Добрий день, читаючи ваш текст відчула, що хочу відгукнутися. Мені знайомий стан, коли страшно, але знаєш, що треба приймати рішення. І ті питання, які ви описали - будувати стосунки чи завершувати, жити окремо - це серйозні зміни і вони вимагають багато сил і добре, коли є підтримка від оточення. Тому хочу вас підтримати. Цікаво, що саме налякало вас у стосунках, можливо вам вдасться з кимось поговорити про власний страх і зрозуміти себе краще
Добрий день, Роман! Зміни часто лякають, навіть якщо вони хороші. І це нормально, у будь-якому віці. Коли з’являється щось нове, навіть приємне, разом із радістю може з’являтися страх. І це не означає, що з Вами щось не так.
З того, що Ви описуєте, схоже, що Вас лякають не лише самі стосунки, а й ті зміни, які Ви з ними пов’язуєте. Ніби разом із цими стосунками у життя заходить щось серйозніше, більше відповідальності, більше невідомого. Спробуйте розділити що саме лякає:
- Бути з цією людиною?
Чи
- Ті думки про майбутнє, які виникають поруч із нею?
Спробуйте відповісти собі на кілька запитань:
- Як Ви почуваєтеся поруч із нею зараз?
- Що для Вас означають ці стосунки?
Також важливо розділити страх втратити саме цю людину і страх залишитися одному або “не знайти більше нікого”. Іноді ми тримаємося не за стосунки, а за відчуття безпеки, яке вони дають.
Стосунки не зобов’язують Вас одразу приймати великі рішення чи визначати все наперед. Ви можете дозволити собі рухатися поступово, прислухаючись до себе.
Рішення не обов’язково приймати різко й остаточно. Можливо, зараз найважливіше не поспішати і зрозуміти свої почуття без тиску страхів про “а раптом буде пізно”.
Спробуйте бути чесним із собою. Це найкращій орієнтир!