Відчуваю злість і роздратування без причини: що це може означати

У кожного бувають моменти, коли здається, що злість та роздратування з’являються нізвідки. Дрібниці дратують, люди викликають неприємні почуття, а емоції виходять з-під контролю.

Часто ми не розуміємо, чому так відбувається, адже «видимих причин» немає. Насправді у цього явища є глибинні пояснення.

Давайте разом детальніше подивимось на причини злості та роздратування, а також подумаємо, чи це дійсно «негативні» емоції, чи вони носять свою важливу функцію для організму людини?

Чому виникає «безпричинна» злість?

1. Пригнічені емоції

Ми часто стримуємо почуття, аби не конфліктувати чи «бути зручними». Проте невисловлені емоції накопичуються й проявляються у вигляді несподіваних спалахів злості.

Часто після виверження злості наступає нова, ще більш неприємна, фаза – звинувачення себе за «нестримність». І все рухається по колу – даємо собі слово «більше так не реагувати», «стримувати себе», що означає «пригнічувати емоції», які можуть знову реактивно вийти під тягарем їх великої кількості.

2. Хронічна втома та перевантаження

Коли організм виснажений, йому складніше контролювати реакції. Тоді будь-яка дрібниця стає «останньою краплею». Недостатній сон, погане самопочуття, недостатнє харчування – це та багато інших факторів, впливають на появу «безпричинної» злості.

3. Стрес і тривога

Якщо всередині є багато напруги, роздратування стає сигналом: «Мені важко, зверни на мене увагу». Часто це спосіб психіки показати, що ми перевантажені.

Це можливість нарешті присвятити час своєму психологічному стану – дати собі час відпочинку, для релаксації: гарячої ванни, трав’яного чаю, і найкращий варіант – час для психотерапії.

4. Незадоволені потреби

Недосип, відсутність відпочинку, голод, нестача особистого простору чи підтримки – усе це може викликати внутрішнє напруження, яке проявляється як «безпричинна» злість.

Ці фактори також можна ідентифікувати та «підсвітити» на індивідуальній психотерапії.

5. Внутрішні конфлікти

Інколи наша злість направлена не на зовнішні обставини, а на самих себе – через невирішені питання, невдоволення життям чи невідповідність власним очікуванням. Це поняття називається «аутоагресія».

Якщо розглядати це поняття більш детально, аутоагресія – це форма поведінки, при якій людина спрямовує агресію на самого себе, заподіюючи собі фізичну або психічну шкоду. Вона проявляється через самозвинувачення, самоприниження, нанесення тілесних ушкоджень (порізи, удари), саморуйнівні звички (алкоголізм, наркоманія, небезпечна поведінка) або навіть суїцидальні наміри.

Аутоагресія може бути несвідомим психологічним захисним механізмом для впоратися з надмірною напругою або як наслідок психотравм, низької самооцінки, депресії та інших психічних розладів.

Як собі допомогти, коли злість і дратівливість заважають жити?

• Зупиніться й запитайте себе: «Що я насправді відчуваю? Що зараз мені потрібно?» Часто за злістю стоїть втома, сум чи тривога.
• Дайте вихід енергії. Фізична активність (спорт, прогулянка, навіть прибирання) допомагає безпечно знизити напруження.
• Проговоріть свої емоції. Поділіться з близькою людиною або запишіть у щоденник, що саме вас турбує.
• Піклуйтеся про базові потреби. Сон, харчування, вода, відпочинок — прості речі, які сильно впливають на емоційний стан.
• Вчіться конструктивно виражати злість. Замість того щоб її пригнічувати чи «вибухати», можна сказати: «Мене дратує ця ситуація, я хочу вирішити її інакше».
• Зверніться по підтримку. Якщо роздратування стає постійним і заважає жити, варто обговорити це з психологом. Психотерапія в цьому випадку є найкращим другом, який зможе не просто допомогти конструктивно виражати агресію, злість, але й якісно покращити життя.

Чому важливо пам’ятати про психотерапію?

Злість — це не «погана» емоція. Вона сигналізує, що наші межі порушені або що є незадоволені потреби. Головне навчитися чути себе і знаходити здорові способи проживати ці почуття.

Якщо ви часто відчуваєте роздратування без видимих причин, це НЕ означає, що з вами «щось не так». Це сигнал зупинитися, подивитися всередину і дати собі більше турботи та уваги.

Саме психотерапія дозволяє індивідуально виявити причини «безпричинної» злості та дратівливості та навіть перевести їх у користь для власного життя.

Звісно можна залишити емоції злості та роздратування в пригніченому стані. Але давайте подивимось, чому це не бажано:

Йти на психотерапію з пригніченими емоціями важливо з кількох причин:

1. Пригнічені емоції не зникають
   Якщо їх не проживати, вони залишаються всередині й накопичуються. З часом це може проявлятися у вигляді тривоги, агресивності, безсоння чи навіть фізичних симптомів (наприклад, головний біль, проблеми з травленням).
2. Терапія допомагає зрозуміти себе
   Часто ми не усвідомлюємо, що саме відчуваємо. Психолог допомагає “розпакувати” емоції, зрозуміти їх причини та навчитися з ними справлятися.
3. Безпечний простір для вираження
   У терапії можна говорити про те, що болить, без страху осуду чи критики. Це дає відчуття полегшення та підтримки.
4. Здорові способи проживання емоцій
   Замість того щоб “зриватися” на близьких чи закриватися від світу, у терапії людина вчиться проживати емоції конструктивно й без шкоди для себе та інших.
5. Профілактика серйозніших станів
   Якщо довго ігнорувати пригнічені почуття, вони можуть призвести до депресії, психосоматичних розладів або проблем у стосунках.

Запрошую до терапії

Мене звати Анна Притула. Я – екзистенційний психолог, маю досвід більше 5 років саме в проведенні індивідуальних та групової психотерапії.

Моя спеціалізація – емоції, тривоги, страхи. Вже 3 роки я проводжу психологічну групу, що направлена саме на проявлення емоції. 90% емоцій клієнтів, що звертаються, це саме агресія, злість, роздратування.

Разом ми зможемо без поспіху та з великою обережністю подивитися у емоції злості, роздратування, дослідити їх причини та спробувати знайти рішення без загрози для власного професійного або особистого життя.

До себе раджу звертатися:

• підліткам від 16 років або дорослим, які прагнуть розібратися у власних емоціях,
• тим, хто відчуває тривогу, страхи;
• хто прагне налагодити відносити із іншими людьми: дружні, професійні, особистісні;
• хто зіштовхнувся із питаннями сенсу життя, внутрішньої пустоти, пошуків шляхів подальшого життя;
• а також всім, хто бажає більш глибше познайомитися із екзистенційною психологією, має питання, шукає свої власні відповіді на них.

Буду рада знайомству!