Симптоми фобій та що з ними робити: як страх керує життям

Більшість людей із фобіями не вважають, що в них є фобія. Вони думають, що просто обережні, трошки тривожні, чутливі, не люблять ризикувати.

Вони добре знають, куди їм не варто ходити, куди краще не їхати, з ким не залишатися наодинці і які ситуації краще не провокувати.

Більшість фобій розпочинаються в ранньому віці й, до речі, лише в кожному п’ятому випадку зберігаються в дорослому житті.

«Проблема не в самому страху. Проблема в тому, що життя поступово починає обертатися навколо нього. Непомітно. Без гучних криз. Просто трохи менше свободи, трохи більше контролю, трохи більше напруги — щодня», — Екер Вікторія, психологиня.

Фобія рідко виглядає як щось очевидне. Частіше вона маскується під логічні пояснення і реальні причини.

У цій статті я пропоную подивитися на фобії без романтизації й без самозвинувачень, але чесно.

Страх і фобія: у чому різниця насправді

Страх — це реакція на реальну небезпеку. Він з’являється, допомагає вижити й зникає, коли загроза минає.

Фобія ж належить до тривожних розладів. Тривожні розлади є одними з найпоширеніших психічних станів у світі та основною причиною дистресу й погіршення якості життя.

Тривога — це страх або занепокоєння, які не відповідають реальній ситуації.

Фобії можуть стосуватися тварин, природного середовища, певних ситуацій, крові, інʼєкцій, травм або мати більш рідкісні форми.

Діагноз ставиться лише тоді, коли:

• страх або тривога тривають не менше шести місяців,
• є непропорційними реальній загрозі,
• призводять до уникання, дистресу або порушень у соціальній, професійній чи інших важливих сферах життя.

Також важливо виключити інші психічні розлади.

Ознаки та симптоми фобій: що відбувається насправді

Фобія — це не лише «Я боюся». Це складна система реакцій.

Фізичні симптоми: тіло реагує першим

• Серце починає битися так, ніби ви тікаєте від загрози;
• Дихання збивається, з’являється відчуття, що можна задихнутися;
• Тіло тремтить та німіє, ноги стають ніби ватними;
• Виникають нудота, запаморочення, слабкість;
• З’являється відчуття втрати контролю або думка «Зараз щось станеться».

І найпарадоксальніше: чим більше ви намагаєтеся контролювати ці симптоми, тим сильнішими вони стають.

Емоційні симптоми: страх та сором

Фобія майже завжди має другий, не менш болісний шар — сором:

• «Я ж доросла людина, а реагую як дитина»;
• «Інші ж можуть, а я — ні».

З’являється страх не стільки ситуації, скільки власної реакції. Людина боїться злякатися, і це замкнене коло.

Поведінкові симптоми: життя стає менше

Саме тут фобія починає реально керувати життям:

• ви уникаєте певних місць, доріг, подій;
• обираєте «безпечні» варіанти ціною власних бажань;
• відмовляєтеся від можливостей, раціоналізуючи це;
• постійно скануєте тіло й середовище;
• потребуєте когось поруч «про всяк випадок».

Часто люди приходять у терапію не зі словами «в мене фобія», а з відчуттям, що поведінка, яку вони не можуть змінити, поступово руйнує їхнє життя.

Що робити, якщо ви впізнали себе

По-перше, не соромитися і не звинувачувати себе.

Психологи, що працюють із цією темою

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

Вікторія Антонова Психолог 16 років

У профіль Записатися

Олена Шевардіна Психолог 16 років

У профіль Записатися

Юлія Ємцова Психолог 5 років

У профіль Записатися

Переглянути всіх Підбір у чат-боті

По-друге, дослідити, на які саме сфери життя впливає фобія:

• тіла,
• діяльності,
• контактів,
• майбутнього.

Варто також оцінити інтенсивність тривоги або страху за шкалою від 1 до 10.

Якщо ви бачите, що фобія суттєво погіршує якість життя, варто замислитися про психотерапію.

Питання на рефлексію, які варто собі поставити:

• Від чого саме мене захищає цей страх?
• Що станеться, якщо я перестану його слухати?
• Яку ціну я плачу за уникання?

Якщо вдасться на них відповісти, то це може стати початком зцілення.

Як працює з фобіями психіатр та психотерапевт

Для встановлення діагнозу необхідно звернутися до психіатра — лише він має на це повноваження.

Залежно від інтенсивності симптомів і впливу на життя формується план лікування.

Психіатри можуть призначати медикаментозну підтримку, яка часто має короткостроковий ефект, а також рекомендують когнітивно-поведінкову психотерапію.

У психодинамічній терапії ми не воюємо зі страхом, бо війна лише закріплює симптом.

Робота відбувається на кількох рівнях:

• з тілом і нервовою системою;
• з внутрішніми конфліктами;
• з історією, у якій страх колись став єдиним виходом;
• з поступовим зменшенням уникання без насилля над собою.

Коли з’являються інші способи витримувати напругу, страху більше не потрібно кричати.

Запрошую на консультацію

Я працюю в підході Позитивної психотерапії, яка є психодинамічним методом.

У фокусі моєї роботи: фобії, афективні розлади, тривожно-депресивні стани, розлади настрою, РХП, екзистенційні кризи, питання самоцінності, внутрішні конфлікти, еміграція, вигорання та виснаження.

Я працюю з дорослими клієнтами, які:

• прагнуть довготривалих змін;
• готові покращувати якість життя;
• відчувають хронічну тривогу або пригніченість;
• мають психосоматичні симптоми;
• хочуть зрозуміти й опрацювати глибинні причини свого стану.

Я — надійна опора для клієнтів, даю багато простору й прийняття, не засуджую та дивлюся на ситуацію широко.

Працюю ефективно, але лагідно.

Звертайтеся по допомогу — вам не потрібно долати це самотужки!