Готові до змін на краще?
Знайти психологаБільшість людей із фобіями не вважають, що в них є фобія. Вони думають, що просто обережні, трошки тривожні, чутливі, не люблять ризикувати.
Вони добре знають, куди їм не варто ходити, куди краще не їхати, з ким не залишатися наодинці і які ситуації краще не провокувати.
Більшість фобій розпочинаються в ранньому віці й, до речі, лише в кожному п’ятому випадку зберігаються в дорослому житті.
«Проблема не в самому страху. Проблема в тому, що життя поступово починає обертатися навколо нього. Непомітно. Без гучних криз. Просто трохи менше свободи, трохи більше контролю, трохи більше напруги — щодня», — Екер Вікторія, психологиня.
Фобія рідко виглядає як щось очевидне. Частіше вона маскується під логічні пояснення і реальні причини.
У цій статті я пропоную подивитися на фобії без романтизації й без самозвинувачень, але чесно.
Страх і фобія: у чому різниця насправді
Страх — це реакція на реальну небезпеку. Він з’являється, допомагає вижити й зникає, коли загроза минає.
Фобія ж належить до тривожних розладів. Тривожні розлади є одними з найпоширеніших психічних станів у світі та основною причиною дистресу й погіршення якості життя.
Тривога — це страх або занепокоєння, які не відповідають реальній ситуації.
Ключова різниця між страхом і фобією — не в інтенсивності, а в наслідках. Якщо коротко: страх захищає життя, а фобія його звужує.
При фобії людина:
- Боїться навіть тоді, коли розуміє, що реальної небезпеки немає;
- Не може взяти себе в руки, як би не намагалася;
- Починає уникати не лише самої ситуації, а й будь-якої можливості з нею зіткнутися.
Фобії можуть стосуватися тварин, природного середовища, певних ситуацій, крові, інʼєкцій, травм або мати більш рідкісні форми.
Діагноз ставиться лише тоді, коли:
- страх або тривога тривають не менше шести місяців,
- є непропорційними реальній загрозі,
- призводять до уникання, дистресу або порушень у соціальній, професійній чи інших важливих сферах життя.
Також важливо виключити інші психічні розлади.
Ознаки та симптоми фобій: що відбувається насправді
Фобія — це не лише «Я боюся». Це складна система реакцій.
Фізичні симптоми: тіло реагує першим
- Серце починає битися так, ніби ви тікаєте від загрози;
- Дихання збивається, з’являється відчуття, що можна задихнутися;
- Тіло тремтить та німіє, ноги стають ніби ватними;
- Виникають нудота, запаморочення, слабкість;
- З’являється відчуття втрати контролю або думка «Зараз щось станеться».
І найпарадоксальніше: чим більше ви намагаєтеся контролювати ці симптоми, тим сильнішими вони стають.
Емоційні симптоми: страх та сором
Фобія майже завжди має другий, не менш болісний шар — сором:
- «Я ж доросла людина, а реагую як дитина»;
- «Інші ж можуть, а я — ні».
З’являється страх не стільки ситуації, скільки власної реакції. Людина боїться злякатися, і це замкнене коло.
Поведінкові симптоми: життя стає менше
Саме тут фобія починає реально керувати життям:
- ви уникаєте певних місць, доріг, подій;
- обираєте «безпечні» варіанти ціною власних бажань;
- відмовляєтеся від можливостей, раціоналізуючи це;
- постійно скануєте тіло й середовище;
- потребуєте когось поруч «про всяк випадок».
Часто люди приходять у терапію не зі словами «в мене фобія», а з відчуттям, що поведінка, яку вони не можуть змінити, поступово руйнує їхнє життя.
Що робити, якщо ви впізнали себе
По-перше, не соромитися і не звинувачувати себе.
По-друге, дослідити, на які саме сфери життя впливає фобія:
- тіла,
- діяльності,
- контактів,
- майбутнього.
Варто також оцінити інтенсивність тривоги або страху за шкалою від 1 до 10.
Якщо ви бачите, що фобія суттєво погіршує якість життя, варто замислитися про психотерапію.
Питання на рефлексію, які варто собі поставити:
- Від чого саме мене захищає цей страх?
- Що станеться, якщо я перестану його слухати?
- Яку ціну я плачу за уникання?
Якщо вдасться на них відповісти, то це може стати початком зцілення.
Як працює з фобіями психіатр та психотерапевт
Для встановлення діагнозу необхідно звернутися до психіатра — лише він має на це повноваження.
Залежно від інтенсивності симптомів і впливу на життя формується план лікування.
Психіатри можуть призначати медикаментозну підтримку, яка часто має короткостроковий ефект, а також рекомендують когнітивно-поведінкову психотерапію.
У психодинамічній терапії ми не воюємо зі страхом, бо війна лише закріплює симптом.
Робота відбувається на кількох рівнях:
- з тілом і нервовою системою;
- з внутрішніми конфліктами;
- з історією, у якій страх колись став єдиним виходом;
- з поступовим зменшенням уникання без насилля над собою.
Коли з’являються інші способи витримувати напругу, страху більше не потрібно кричати.
Запрошую на консультацію
Я працюю в підході Позитивної психотерапії, яка є психодинамічним методом.
У фокусі моєї роботи: фобії, афективні розлади, тривожно-депресивні стани, розлади настрою, РХП, екзистенційні кризи, питання самоцінності, внутрішні конфлікти, еміграція, вигорання та виснаження.
Я працюю з дорослими клієнтами, які:
- прагнуть довготривалих змін;
- готові покращувати якість життя;
- відчувають хронічну тривогу або пригніченість;
- мають психосоматичні симптоми;
- хочуть зрозуміти й опрацювати глибинні причини свого стану.
Я — надійна опора для клієнтів, даю багато простору й прийняття, не засуджую та дивлюся на ситуацію широко.
Працюю ефективно, але лагідно.
Звертайтеся по допомогу — вам не потрібно долати це самотужки!