Любов до книг чи «» від Ірвіна Ялома.

Коротше кажучи, я «підсіла»

Ірвін Ялом для мене гуру психологічної літератури та літератури загалом. Якщо зважити на те, що мій смак спочатку був сформований на Ремарку, то нічого дивного. Я познайомилася з ним, коли вирішила прочитати книгу «Брехень на кушетці». Ірв Ялом показує в ній дивовижний світ за дверима кабінету психотерапевта. Можна, ніби, піддивитися за тим, як працює вся ця терапія і в той же час поринути у прекрасний світ літературної мови та уяви. Після цього я прочитала його «Як я став собою» – автобіографічне твір. Читаючи, я начебто прожила його життя через рядки тексту від і до. В одній із глав Ялом розповідає про свою роботу, про те, як побудований його день і там же говорить, що обов'язково відповідає всім на листи. Мене ніби струмом пробило. Я тоді подумала, а що коли й справді відповідає? Що, якщо спробувати? І я спробувала. Знайшла його пошту, написала. Я не сподівалася отримати відповідь. Але наступного дня мені надійшов лист. Я танцювала, плакала, сміялася і була в повному шоці. Невже й справді отримала відповідь? Я?

З того самого моменту спогад про це надихає мене, а читаючи його книги, я можу отримати відповіді на багато питань. І завжди дивуюся, як книга ідеально лягати в мій запит та потреби. Чекаю на його нову книгу (яка ось-ось вийде) продовжую читати і перечитувати. Насолоджуюся. Коротше кажучи, я «підсіла»