Симптоми РДУГ: у дорослих, дітей, жінок

Розлад дефіциту уваги з гіперактивністю (РДУГ, англ. ADHD) – це нейророзвитковий розлад, який впливає на концентрацію, саморегуляцію, імпульсивність та емоційне реагування.

Його часто вважають «дитячим», та РДУГ супроводжує людину найчастіше все життя, лиш трансформуючи свої прояви.

DSM-5 виділяє три типи РДУГ:

Переважно неуважний тип (ADHD, Predominantly Inattentive Presentation). Людина має не менше 6 симптомів неуважності (або 5 — для дорослих старше 17 років).
Переважно гіперактивно-імпульсивний тип (Predominantly Hyperactive-Impulsive Presentation). Щонайменше 6 симптомів гіперактивності-імпульсивності (або 5 — у дорослих).
Комбінований тип (Combined Presentation). Коли присутні симптоми з обох груп.

У МКХ-10, що діє наразі в Україні, РДУГ має назву “Гіперкінетичний розлад” (Hyperkinetic Disorder) і не виділяє розлад в окремі типи.

У цій статті увага зосереджена саме на симптоматиці: як виглядає РДУГ у різних вікових і гендерних групах, як його розпізнати, та що може допомогти.

Основні симптоми РДУГ у дорослих

У дорослому віці симптоми РДУГ часто не асоціюються з “гіперактивністю в класичному сенсі” – замість цього проявляється внутрішній неспокій, прокрастинація, перевтома, труднощі в побуті, плануванні та ефективності на роботі.

Список можливих симптомів:

Проблеми з концентрацією: важко фокусуватися на завданнях, легко відволікатися навіть на незначні подразники.
Імпульсивність: говорити “не подумавши”, робити спонтанні покупки, складно дочекатися своєї черги чи різке реагування на слова чи дії оточуючих.
Гіперактивність (у дорослому варіанті): постійне відчуття внутрішньої напруги, рухливість кінцівок в спокійному стані, перебивання в розмовах і швидкий темп.
Хаотичне планування: труднощі з тайм-менеджментом, постійні запізнення, “все в останню хвилину” чи “накладки”.
Забудькуватість: часто губляться речі, забуваються зустрічі або навіть частини розмов.
Прокрастинація і “емоційний параліч”: почуття провини через невиконане, складність почати навіть прості справи чи розгубленість в кількості справ, що “накопичились”.
Різкі перепади настрою, підвищена чутливість до критики, емоційно наповнені ситуативні реакції.
Труднощі в довготривалих проєктах: захоплення на старті, втрата інтересу після кількох кроків та розчарування в собі.

РДУГ у дорослих часто не діагностується роками, особливо якщо людина навчилася маскувати симптоми, щоб не виділятись в соціумі або звикла жити “на межі зриву”, та може приєднувати інші розлади, що є коморбідними (ті, що безпосередньо повʼязані, зі схожими симптомами) до РДУГ, як то: ПТСР, РАС, депресія, тривожні розлади тощо.

Як проявляється РДУГ у дітей?

У дитинстві РДУГ може виглядати по-різному – залежно від типу розладу (переважає неуважність, гіперактивність чи змішаний тип).

Основні ознаки:

Неуважність – не завершує завдання, не слухає до кінця, легко відволікається, неорганізованість.
Гіперактивність – постійний рух, метушливість, складність залишатися на місці (наприклад, на уроці).
Імпульсивність – не чекає своєї черги, перебиває, втручається в розмови.
Складнощі з контролем емоцій – спалахи гніву, швидке розчарування, сльозливість.
Проблеми у навчанні, попри інтелектуальний потенціал.

У школі таких дітей часто критикують за “неуважність”, “легковажність” або “погану поведінку”, і замість підтримки вони стикаються з постійним осудом. Це впливає на самооцінку, розвиток тривожності або вторинної депресії. Діти з діагностованим розладом потребують додаткової підтримки в навчанні і спеціалізованої допомоги в класі.

Симптоми розладу, діагностовані в дитинстві, можуть повністю чи частково послаблюватися або зберігатися у підлітковому та зрілому віці. Ремісія до 12 років малоймовірна.

Симптоми РДУГ у жінок

У жінок РДУГ найчастіше не розпізнається в дитинстві. Соціальні очікування “бути хорошою дівчинкою”, адаптивність та підвищена емпатія маскують симптоми.

Часто перший контакт із діагнозом відбувається в дорослому віці – після вигорання, материнства або кризи.

Особливості симптоматики:

Домінує неуважність, а не гіперактивність (з чим складніше отримати діагноз за МКХ-10).
Схильність до надмірного перфекціонізму – як спроба компенсувати “хаос всередині”.
Постійне відчуття провини, сорому, самокритики і власної провини за все, що відбувається.
Низька самооцінка
Високий рівень тривожності
Схильність до апатії та депресії.
”Перемикання” між гіперфокусом (занурення в одне завдання на години без будь-якого відпочинку чи відволікання) та повною втратою мотивації, неможливості зосередитись на чомусь чи почати справу, яку давно планувала.
Фізичні симптоми стресу: мігрені, проблеми з травленням, порушення сну.
Також симптоми РДУГ можуть маскуватися у жінок під інші діагнози, як генералізований тривожний розлад, депресію, синдром хронічної втоми, “невротичність” (як її іноді некоректно називають у побуті), вигорання та ПТСР.

Як відрізнити РДУГ від РАС?

РДУГ (ADHD) і РАС (аутистичний спектр) можуть мати спільні риси: труднощі у фокусуванні, емоційна нестабільність, соціальні складнощі.

Проте вони мають різні механізми:

Характеристика	РДУГ	РАС
Концентрація уваги	мінлива, залежить від інтересу	часто на фіксованих темах чи діях
Соціальна взаємодія	імпульсивність, порушення черговості	складнощі з розумінням соціальних сигналів
Повторювані дії	рідше, скоріше як компенсація	часто, як частина сенсорного самозаспокоєння
Зміни та новизна	частіше викликають інтерес	часто можуть спричиняти дистрес

Іноді РАС і РДУГ можуть співіснувати, бо є коморбідними, тому важливо, щоб діагностику проводив психіатр, орієнтуючись на повний анамнез і міждисциплінарну оцінку, враховуючи прояви як в дитинстві до 12 років, так і в теперішньому часі.

Як діагностують РДУГ?

Діагноз ставить лише психіатр, іноді в тандемі з неврологом чи клінічним психологом.

Процес включає:

Детальне опитування
Заповнення шкал (наприклад, ASRS – Adult ADHD Self-Report Scale)
Збір інформації про симптоми з дитинства (до 12 років)
Виключення інших станів (наприклад, тривожних, депресивних розладів, РАС)

Діагноз в Україні за МКХ-10 ставлять лише при одночасній наявності неуважності, гіперактивності та імпульсивності, тобто поки не прийняли МКХ-11 (де підхід наблизився до DSM-5), немає типів – лише “повний” розлад. Та багато сучасних психіатрів видають заключення також і на основі DSM-5.

Самодіагностика – не альтернатива. Онлайн-тести на РДУГ можуть лише натякнути на проблему, але не замінюють клінічного висновку, адже багато симптомів у різних розладах можуть бути схожі.

Як із симптомами РДУГ може допомогти психотерапія?

РДУГ – це не лише про “проблеми з увагою”, а й про життєвий досвід бути “не таким”, як інші, про внутрішню критику, сором і самотність.

Психотерапія допомагає опрацьовувати наслідки травматичного досвіду, навчитися самоспостереженню та саморегуляції. Також:

Краще розуміти свої цикли, потреби, тригери
Будувати здорові структури, звички, режим
Працювати з прокрастинацією, емоційною нестабільністю, тривогою
Зменшити самокритику
Відновити відчуття гідності

Підходять напрямки: КПТ, DBT, гештальт-терапія, іноді – коучинг у поєднанні з психотерапією для практичної підтримки та системному руху до власних цілей.

Запрошую в терапію

РДУГ – це не “лінь” і не “недостатньо старанності”. Це нейророзвитковий стан, що потребує розуміння, прийняття та підтримки.

За роками дезорганізованості, прокрастинації та внутрішнього сумніву часто стоїть неймовірна чутливість, глибокий розум і сила, яку досі доводилося витрачати на “маскування”.

Як психологиня, я підтримую дорослих, які підозрюють у себе РДУГ, мають діагноз або просто не розуміють, чому все дається через виснаження і щоденну відсутність ресурсу на будь-що.

Працюю м’яко, з повагою до темпу, з увагою до історії кожної людини.

Якщо хочете розібратися в собі, знайти нові стратегії життя з РДУГ або просто перестати себе сварити і картати – я поруч. Запрошую в терапію.

Що в статті