Коли фільм стає реальністю. "Поховайте мене за плінтусом".

Автор: Анастасія Андреева , 18.11.2020 14:33:26 18.11.2020 14:33:26 (948 переглядів)
Складнощі у відносинах, Психологічна травма, Особистий розвиток, Домашнє насильство
Коли фільм стає реальністю. "Поховайте мене за плінтусом".

Про виховання через насильство та про фільм "поховайте мене за плінтусом".

Коли фільм стає реальністю. "Поховайте мене за плінтусом".

       «Я ж хочу тобі добра!» і далі або жорсткі інструкції як чинити і яким бути або помах руки і удар (ременем, рукою). Це те, з чим зіткнулися багато моїх клієнтів у дитинстві. Часто, дуже часто, батьки вважають, що насильством можна дитину зробити краще. І це насильство не лише про побої. Це ще й «з'їж бананчик – тобі вітаміни потрібні. Ну, зрозуміло, що банани не любиш. Через не хочу». І дається вказівка, що бути дорослим – це робити те, що треба, а те, що ти хочеш – найчастіше шкідливо чи не корисно і жити за принципом «хочу» – це дитяча поведінка, це про примхи. З роками, дорослішаючи, людина відучується розуміти, що вона взагалі хоче. І навчається слідувати якомусь ТРЕБА. Потрібно вчитися, треба йти на роботу, треба народжувати дітей. У якийсь момент не стає сил і з'являється апатія… Пробивається внутрішній голос із запитанням «Кому? Кому це треба? Мені це потрібно?".  Можуть виникати тривожні стани, панічні атаки чи депресивні почуття.  

      Багато хто пам'ятає фільм і книгу «Поховайте мене за плінтусом». У житті багатьох моїх клієнтів є елементи чи цілі розділи цієї книги. «Твоя мати – чума бубонна. А ти сам - стафілокок ходячий» - це те, що чує персонаж від бабусі. Дуже часто до мене приходять на тривалу психотерапію чоловіки та жінки за 30, у яких виникає почуття, що все, що про них говорили їхні батьки та бабусі та дідусі – це правда. Що всіма силами вони намагалися довести, що знецінюючі та образливі слова – це не про них, а тепер видно, всі ці зусилля були марні і виникли ситуації, які теж фонують «ти - невдаха», «можеш навіть не намагатися», «тобі це не під силу». І виникає почуття безнадійності та наперед вирішеності. В такому випадку дійсно потрібна психотерапія, яка дозволить: - знайти себе, глибоко побачити свої особливості, розібратися в них - позбавитися самоїдності і нескінченної критики себе. >- позбутися депресії та відчути спокій та задоволення від життя

- перестати страждати від тіней минулого і сформувати новий генератор сил усередині своєї особистості

- навчитися будувати відносини з іншими, у межах психологічної безпеки.

 

 

 

 

 

>
Стаття вже набрала лайків

office@qui.help
© qui.help - всі права захищені

if (ViewBag.Clarity != "skip") { }