Усі категорії

  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати

Категорії статей

  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
Харчова поведінка

Як може допомогти психотерапевт при розладах харчової поведінки (РХП) в психоаналітичному підході

Харчова поведінка
  • 14 Грудня, 2025
  • 4 хв
  • 21

Розлади харчової поведінки (анорексія, булімія, компульсивне переїдання, орторексія тощо) довгий час вважалися виключно «проблемою тіла» або «силою волі».

Сучасна доказова медицина показує: у 90–95 % випадків за цими симптомами стоять глибокі психологічні та психічні процеси.

Саме тому психоаналітична терапія залишається одним із найефективніших методів довготривалого одужання, особливо коли когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) дає лише часткове чи тимчасове полегшення.

Чому психоаналіз, а не тільки КПТ?

КПТ чудово працює з симптомами: навчає контролю імпульсів, змінює спотворені переконання про вагу й зовнішність.

Але в більшості важких випадків симптом повертається, щойно людина стикається зі стресом, втратою, інтимною близькістю чи дорослішанням.

Психоаналіз іде глибше: він шукає несвідомий сенс симптомів. Їжа (відмова від неї, переїдання, очищення) часто виконує функцію, яку людина не може пояснити словами чи іншими способами:

  • захист від нестерпних почуттів (гніву, сорому, сексуального бажання);
  • спосіб утримувати контроль, коли в житті його немає;
  • заміна материнської турботи чи, навпаки, протест проти надмірної материнської присутності;
  • самопокарання за «заборонені» бажання.

Що саме робить психоаналітик

Дослідження раннього досвіду годування та сепарації

У психоаналітичній теорії перший рік життя — це період, коли дитина вчиться довіряти світу через годування.

Якщо мати була тривожною, депресивною, надто контролюючою або фізично відсутньою, у дитини формується базова недовіра до власного тіла й до інших.

У дорослому віці це може проявлятися так:

  • «Я не маю права щось брати» → анорексія;
  • «Мене годують насильно» → булімічні зриви та очищення;
  • «Тільки їжа мене не зрадить» → компульсивне або емоційне переїдання.
Психоаналітик допомагає проговорити й пережити ці ранні травми в безпечному просторі (тобто у відносинах із терапевтом).

Робота з переносом і контрпереносом

Під час терапії пацієнт неминуче починає ставитися до аналітика, так само як колись до матері, батька чи інших значущих фігур.

Наприклад:

  • просить «дозволу» поїсти або не їсти;
  • боїться, що аналітик «змусить» набрати вагу;
  • злиться, коли сесія закінчується («мене знову кидають голодною»).
Аналітик не дає порад і не «годує» у прямому сенсі, але терпляче витримує ці емоції й допомагає їх назвати.

З часом людина вчиться витримувати почуття самотності, голоду (і фізичного, і емоційного) без негайного симптоматичного «закриття» рота чи шлунку.

Розкриття несвідомих фантазій про тіло й їжу

У багатьох пацієнток (і пацієнтів) є фантазії, що вагітність, секс, дорослість або навіть менструація «забруднять» чи «зруйнують» тіло.

Відмова від їжі — це несвідома спроба зупинити час, залишитися маленькою дівчинкою, уникнути жіночої сексуальності.

Психоаналіз дозволяє ці фантазії вивести на поверхню й опрацювати, замість того, щоб продовжувати боротися з ними через тіло.

Робота з агресією та самознищенням

Блювота, голодування, переїдання до болю — це часто спрямована на себе агресія.

Пацієнтка не може сказати «я ненавиджу маму/батька/себе», тому ненавидить своє тіло.

Аналітик допомагає знайти слова для гніву, розчарування, заздрості — і тоді потреба знищувати себе їжею чи відмовою від неї зменшується.

Тривалість і реальні результати

Психоаналітично-орієнтована терапія «обличчям до обличчя» має термін у 1–3 роки, 1–2 рази на тиждень.

Найкращі результати досягаються при комбінації психоаналітичної терапії + роботи з сім’єю + соматичним супроводом (дієтолог, ендокринолог).

Кому особливо показаний психоаналітичний підхід

  • Коли якийсь із розладів харчової поведінки триває понад 5–7 років;
  • Коли були численні госпіталізації та рецидиви;
  • Коли є виражені перфекціонізм, самопошкодження, суїцидальні думки;
  • Коли симптоми повертаються при будь-яких життєвих змінах (вступ до вишу, інтимні стосунки, вагітність).

Запрошую на консультації

«Розлад харчової поведінки — це не просто «проблема з їжею». Це складна мова несвідомого, якою людина говорить про біль, страх і бажання, які не може висловити інакше.

Психоаналітик не “лікує” анорексію чи булімію безпосередньо. Він допомагає людині знайти власний голос, навчитися витримувати почуття й бажання без необхідності знищувати чи контролювати своє тіло», — Грибачова Олена, психологиня.

І саме це — не симптоматичне полегшення, а справжнє, глибоке одужання, яке залишається на все життя.

Якщо ця тема для вас актуальна, запрошую на індивідуальну консультацію з питань розладів харчової поведінки (анорексія, булімія, компульсивне переїдання тощо).

Як психоаналітик з досвідом роботи з цими станами, я пропоную довготривалу психоаналітичну психотерапію, спрямовану на розуміння глибинних причин симптомів та стійке одужання.

Перша зустріч — ознайомча, тривалістю 50 хвилин. Вона допоможе нам познайомитись, обговорити вашу ситуацію та визначити, чи підходить вам цей формат роботи.

Зустрічі проходять конфіденційно, у зручний для вас час (очний кабінет в Києві або онлайн).

Сподобалась стаття?

Автор:

Олена Грибачова,

психолог

Ціна: від 1700 грн

Стаж: 5 років

Рішення стати терапевткою не було миттєвим або випадковим; воно визрівало поступово, через особисті переживання та професійні пошуки. Я намагалася зрозуміти себе, свої емоції та відносини з іншими людьми. Ці питання зрештою привели мене до світу психотерапії. Ставши терапевткою, я знайшла не прос...

Більше про психолога
-50% на першу сесію
Скопіюйте код та запишіться до психолога сьогодні 🤗
QHELP50
Обрати психолога