Усі категорії

  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати

Категорії статей

  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
Емоції та почуття

Чому я плачу, коли на мене кричать: пояснюємо реакцію нервової системи

Емоції та почуття
  • 3 Лютого, 2026
  • 6 хв
  • 4

Багато людей помічають, що починають плакати, коли хтось підвищує голос, різко критикує або говорить у жорсткій манері.

Це може траплятися не тільки з дітьми, а й з дорослими: на роботі, у стосунках, у розмовах із батьками чи навіть із незнайомими людьми.

Часто після цього з’являється сором, безсилля, думки «я занадто чутлива», «зі мною щось не так», «чому інші тримаються, а я — ні».

Насправді ця реакція має дуже логічне пояснення. Вона не є слабкістю, дефектом характеру чи ознакою незрілості. Це робота нервової системи, яка намагається захистити вас.

Чому ми плачемо, коли на нас кричать

Плач у відповідь на крик — це автоматична реакція нервової системи на інтенсивний подразник.

Коли хтось говорить різко, голосно або агресивно, мозок може сприймати це як потенційну загрозу.

Навіть якщо реальної небезпеки немає, тіло реагує так, ніби вона є.

1. Активація реакції «бий або тікай»

Крик — це сильний сенсорний сигнал. Він запускає симпатичну нервову систему: робота серця пришвидшується, м’язи напружуються, дихання стає поверхневим.

«Якщо “бити” або “тікати” неможливо (наприклад, це начальник, партнер, батько), тіло переходить у третю реакцію — завмирання.

Плач у цьому стані — спосіб розрядити напругу, знизити внутрішнє напруження і повернути собі контроль», — Ірина Баєва, психологиня.

2. Досвід минулого

Для багатьох людей крик — це не просто звук.

Це тригер, який нагадує про попередній досвід:

  • суворих батьків,
  • непередбачуваних дорослих,
  • ситуації в минулому, де крик означав небезпеку, покарання або приниження.

Тіло пам’ятає навіть те, що свідомість давно забула. Тому реакція може бути сильною, навіть якщо ви доросла людина, яка розуміє, що зараз ніхто не завдасть шкоди.

3. Висока чутливість нервової системи

Деякі люди мають більш чутливу нервову систему від народження. Це не проблема — це особливість.

Такі люди швидше помічають зміни тону, напругу, невербальні сигнали. Їхня система реагує інтенсивніше, тому сльози можуть з’являтися швидше.

У деяких випадках підвищена чутливість може бути пов’язана з нейророзвитковими особливостями (наприклад, РДУГ, аутистичний спектр, високочутлива нервова система), але дуже багато людей мають таку реактивність і без будь-яких діагнозів.

Це просто спосіб, у який працює їхня нервова система.

4. Неможливість відповісти або захиститися

Коли людина не може нічого сказати у відповідь, поставити межу або вийти з ситуації, тіло шукає інший спосіб знизити напругу.

Плач стає єдиним доступним механізмом саморегуляції.

Чому ця реакція не є вадою чи слабкістю?

Плакати під час крику — це ознака того, що ваша нервова система працює. Вона намагається захистити вас від перевантаження.

Плач — це біологічний спосіб регуляції

Сльози знижують рівень стресових гормонів, допомагають тілу повернутися до рівноваги.

Це не «дитячість», а природний механізм.

Чутливість — це ресурс

Люди, які швидко реагують на емоційні сигнали, часто:

  • краще відчувають інших,
  • швидше помічають небезпеку,
  • мають розвинену емпатію,
  • здатні до глибоких стосунків.

Реакція виникає не тому, що ви не вмієте триматися

Вона виникає тому, що колись крик був для вас загрозою. Тіло просто робить те, що навчилося робити, щоб вижити.

Чи можна навчитися реагувати інакше?

Так, можна. Але важливо розуміти: мета не в тому, щоб перестати плакати назавжди.

Мета — дати собі більше варіантів реакції, навчитися регулювати стан і захищати себе.

1. Усвідомлення тригерів

Перший крок — помітити, що саме запускає реакцію:

  • тон голосу,
  • різкість,
  • певні слова,
  • конкретна людина,
  • ситуація, де ви не маєте влади.

Коли ми розуміємо тригер, ми можемо працювати з ним.

2. Робота з тілом

Коли нервова система входить у стан загрози, тілу потрібні прості та швидкі сигнали безпеки.

Ці вправи можна виконувати непомітно навіть під час розмови.

  1. Повільний видих. Зробити короткий вдих і довгий повільний видих (удвічі довший). Повторити 5–7 разів.
  2. Відчуття опори. Притиснути стопи до підлоги або долоні до поверхні (стілець, стіл) і на 10 секунд відчути вагу тіла.
  3. Мікрорухи для зняття напруги. Повільно покрутити плечима, розтиснути кулаки, зробити м’які рухи шиєю або пальцями рук.
  4. Перемикання уваги на тіло. Назвати для себе три відчуття в тілі: тепло/холод, напруга/розслаблення, контакт із поверхнею.
  5. Орієнтація в просторі. Повільно оглянути кімнату й знайти 3 предмети певного кольору. Це повертає мозок у «тут і зараз».

3. Навчання ставити межі

Іноді плач виникає тому, що людина не може захистити себе словами.

Робота з межами — це окрема навичка:

  • «Я готова говорити, коли тон буде спокійнішим»,
  • «Я не можу продовжувати розмову в такій формі»,
  • «Давай повернемося до цього пізніше».

Це не агресія, а турбота про себе.

4. Дослідження минулого досвіду

Якщо крик був частиною дитинства, нервова система може реагувати так, ніби ви досі там. Робота з цим досвідом дає можливість переписати реакції.

Як психотерапія може допомогти

Психотерапія — це про те, щоб дати людині більше свободи у власних реакціях.

У роботі з таким запитом терапія може допомогти:

  • зрозуміти, чому саме ваша нервова система реагує так;
  • дослідити минулі ситуації, які сформували цю чутливість;
  • навчитися регулювати стан у моменті;
  • відновити відчуття внутрішньої опори;
  • навчитися ставити межі без страху;
  • зменшити сором і самокритику;
  • повернути собі відчуття сили й вибору.

Методи, які працюють із тілесними реакціями (EMDR, стабілізаційні техніки, робота з тригерами, ресурсування), особливо ефективні, тому що вони допомагають не лише зрозуміти реакцію, а й змінити її на рівні нервової системи.

Якщо ви впізнаєте себе в цій статті — це вже важливий крок. Це означає, що ви помічаєте свої реакції, хочете зрозуміти себе і шукаєте інший спосіб бути в контакті з людьми.

Це про вашу чутливість, історію та нервову систему, яка робить усе, щоб вас захистити.

Запрошую на консультацію

У моїй практиці я часто зустрічаю людей, які реагують сльозами на крик, різкість або критику.

Ми разом досліджуємо:

  • що саме запускає реакцію,
  • як тіло переживає напругу,
  • які стратегії були сформовані в дитинстві,
  • як повернути собі відчуття безпеки в контакті з іншими.

Я працюю м’яко, без тиску, з повагою до темпу людини.

Використовую підходи, які допомагають працювати саме з нервовою системою: EMDR, стабілізаційні техніки, роботу з тригерами, ресурсування, елементи когнітивно-поведінкової терапії та арт-терапії.

Запрошую людей, які хочуть:

  • перестати соромитися своєї реакції,
  • навчитися регулювати стан у складних розмовах,
  • відчути більше внутрішньої опори,
  • мати більше свободи у своїх реакціях,
  • повернути собі голос у стосунках і на роботі.

Моя кваліфікація

Я працюю психологом понад 15 років, спеціалізуюся на кризових станах, роботі з травматичним досвідом, підтримці дітей, підлітків і дорослих.

Маю сертифікацію EMDRIA, регулярно проходжу індивідуальні та групові супервізії, працюю з людьми, які пережили стрес, втрату, насильство або вимушену міграцію.

Моя мета — допомогти вам повернути собі відчуття безпеки, сили та вибору.

Сподобалась стаття?

Автор:

Ірина Баєва,

психолог

Ціна: від 1700 грн

Стаж: 15 років

Я — психолог, EMDR-терапевт і кризовий інтервентор з понад 15-річним досвідом роботи з дітьми, підлітками та дорослими. Мій професійний шлях розпочався в Харкові, а сьогодні я працюю у Варшаві та онлайн, підтримуючи людей, які переживають втрату, травму, адаптацію до нової реальності — особливо в ко...

Більше про психолога
Наші послуги
Психолог для себе Психолог пля пари Підлітковий психолог Дитячий психолог Сімейний психолог Організаційне консультування

Усі статті

2026/02/03

  • 6 хв
  • 4

Чому я плачу, коли на мене кричать: пояснюємо реакцію нервової системи

Коли на вас кричать, а замість слів з’являються сльози, це легко сприйняти за слабкість. Але що, якщо це не про характер, а про спосіб, у який ваша нервова система захищає вас від перевантаження? Цей текст — про чутливість, межі та внутрішню опору.
Емоції та почуття

2026/02/03

  • 5 хв
  • 4

Як можна змінити негативні думки на позитивні? 4 практики для мозку

Ми часто віримо кожній негативній думці, навіть коли вона ранить і виснажує. Але що, якщо наші думки — це не факти, а лише інтерпретації? У цій статті — прості й науково обґрунтовані способи навчитися мислити м’якше та підтримувати себе.
Нав'язливі думки Тривога

2026/02/03

  • 5 хв
  • 7

Орторексія: здорова їжа як нав’язлива ідея

Іноді турбота про здоров’я перетворюється на пастку. Правила множаться, тривога не зникає, а життя стискається до списків, відсотків і заборон. Де проходить межа між турботою і страхом і що ховається за ідеальною тарілкою? Детальніше — у статті.
Харчова поведінка
-50% на першу сесію
Скопіюйте код та запишіться до психолога сьогодні 🤗
QHELP50
Обрати психолога