Готові до змін на краще?
Знайти психолога
Коротко про головне
Тривожно-депресивний розлад поєднує симптоми тривоги й депресії. Людина водночас напружена і виснажена: думки не зупиняються, а сил діяти немає. Діагноз встановлює психіатр, психолог може розпізнати ознаки і скерувати на консультацію. Психотерапія разом зі змінами способу життя допомагає відновити стабільність. Чим раніше звернутися по підтримку, тим кращий прогноз. Тривожно-депресивний розлад (ТДР) – це психоемоційний стан, коли людина одночасно відчуває симптоми і тривоги і депресії. Цей виснажливий стан відчувається як постійне занепокоєння, втома, труднощі із зосередженням, дратівливість та супроводжується порушенням сну.
Це не «поганий настрій» чи «нервовість». А реальний психічний розлад, що впливає на щоденне життя, стосунки, працездатність, самооцінку, тому потребує уважного ставлення.
Як поєднується тривога та депресія при ТДР?
ⓘ
При ТДР тривога і депресія переплітаються: внутрішнє напруження співіснує з безсиллям.
На відміну від окремих тривожного або депресивного розладу, ТДР поєднує симптоми обох станів, які не домінують, а переплітаються, створюючи парадоксальний внутрішній стан:
- Внутрішнє напруження ↔ повна безсилість
- Страх невдачі ↔ втрата інтересу до будь-яких досягнень
- Постійні думки ↔ неможливість зосередитись
Людина відчуває як надмірне занепокоєння, тривогу, внутрішнє напруження, що характерні для тривожного розладу, а також, знижений настрій, уповільненні дії та мова, втрата інтересу, втома, песимізм, що притаманне депресії.
Це формує особливу клінічну картину, де навіть найпростіші завдання можуть здаватись непосильними.
Це як із хворим зубом: записатися до стоматолога ми можемо тільки визнавши, що нам це не здається, і що саме не розсмокчеться.
Симптоми тривожно-депресивного розладу
ⓘ
ТДР проявляється на трьох рівнях: психоемоційному, фізіологічному та поведінковому.
Реальність психічних розладів не менша, ніж видимі пошкодження тіла. Дослідження з нейровізуалізації доводять, що біологічно розлади пов’язані з порушенням регуляції нейромедіаторів у мозку: серотоніну, норадреналіну й гамма-аміномасляної кислоти (ГАМК).
Так, науковці підтвердили, що тривожні розлади кореняться в змінах хімії й функціях ділянок мозку, як мигдалеподібне тіло й префронтальна кора, а не лежать у пласті «уявлення».
Психоемоційні симптоми:
- Тривалий пригнічений настрій
- Надмірна тривога або неспокій («неможливість знайти собі місце»)
- Плаксивість
- Дратівливість, вибуховість
- Неможливість розслабитись
- Постійне почуття провини або меншовартості
- Зниження здатності радіти
- Труднощі з концентрацією та прийняттям рішень
- Очікування найгіршого
- Безнадійність, безпорадність
- Відчуття себе тягарем для близьких
- Самотність, ізоляція, емоційне відчуження
- Вразливість до стресу
Фізіологічні симптоми:
- Розлади сну (безсоння або надмірний сон)
- М’язове напруження, серцебиття, пітливість, тремтіння й задишка
- Головний біль, біль у тілі, шлунково-кишкові розлади
- Зниження або підвищення апетиту
- Зміна маси тіла (суттєве схуднення або набір ваги)
- Хронічна втома, слабкість, виснаження
Поведінкові симптоми:
- Уникнення спілкування
- Прокрастинація
- Втрата інтересу до звичних справ
- Зниження працездатності
Чому виникає тривожно-депресивний розлад?
ⓘ
ТДР виникає через взаємодію біологічних, психологічних і соціальних факторів.
В кожної людини своя конституція і історія, які формують внутрішній світ, відповідно характер і психіку. Тобто, конкретна особистість більш або менш вразлива до певних чинників.
Виникнення ТДР – результат взаємодії біологічних, психологічних та соціальних факторів.
Основні з них:
- Генетична схильність — психічні розлади в сім’ї
- Біохімічні порушення — дисбаланс нейромедіаторів (серотонін, дофамін, норадреналін)
- Хронічний стрес — на роботі, в родині або через тривалі життєві труднощі.
- Травматичні події — втрати, насильство, горе, ПТСР
- Особисті чинники — чутливість нервової системи, розвинена уява, підвищена тривожність, ригідність чи залежність від інших
- Соціальна ізоляція, самотність
- Захворювання — хронічний біль, гормональні збої
- Анемія або дефіцит вітамінів (В12, D) – можуть маскуватись під депресивно-тривожний стан (Markun та ін., 2021; Степаненко, 2022)
Як діагностується тривожно-депресивний розлад?
ⓘ
Діагноз ТДР встановлює психіатр після бесіди, опитувальників і виключення соматичних причин.
Тривалий час багато симптомів психічних розладів не визнавали проблемою, а часто пояснювали моральними чи духовними недоліками, особистими слабкостями чи навіть надприродними причинами.
Відсутність діагностичних критеріїв й обмежені медичні знання призводили до того, що розлади залишалися недіагностованими або були визначені неправильно.
Також має місце упередження й зневажливе ставлення до ментального здоровʼя. Але на сьогодні ми маємо значні позитивні зрушення в полі підтримки психічного здоров’я, тому чим раніше людина звернеться за допомогою, тим скорішим буде одужання.
Діагноз «тривожно-депресивний розлад» визначає лікар-психіатр.
Психолог або психотерапевт може передбачати за певними ознаками наявність психічних ускладнень та направити до психіатра для консультації.
Для визначення поточного психічного стану проводиться:
- Бесіда для розуміння впливу симптомів на загальне функціонування людини
- Психодіагностичні опитувальники
- Виключення соматичних та неврологічних причин
Від редакції qui.help. Чи є ТДР офіційним діагнозом? Так. У Міжнародній класифікації хвороб МКХ-10 він має код F41.2 «змішаний тривожно-депресивний розлад», а в чинній МКХ-11 – код 6A73 «змішаний депресивно-тривожний розлад». За критеріями МКХ-11 симптоми тривоги й депресії присутні більшість днів упродовж двох тижнів і довше, але жодна група окремо не досягає порогу власного діагнозу. Докладний розбір цих критеріїв є в дослідженні Шевліна та колег у British Journal of Clinical Psychology (2022).
З чим ще ТДР можна сплутати?
ⓘ
ТДР схожий на генералізовану тривогу, депресію, реакцію на стрес і деякі соматичні порушення.
ТДР може бути схожим на інші стани:
- Генералізований тривожний розлад, депресія проявлена менше
- Депресія без тривожного компоненту
- Реакція на стрес або розлад адаптації
- Панічний розлад, якщо є приступи паніки
- Психосоматичні розлади, коли тілесні скарги домінують
- Порушення в області нейроендокринних та імунологічних процесів (наприклад, анемія, гіпотиреоз, дефіцит вітаміну D)
Лікування тривожно-депресивного розладу
ⓘ
Допомога при ТДР комплексна: фармакотерапія, психотерапія і зміни способу життя.
Психічні розлади – не просто тимчасові почуття занепокоєння, нервовості, апатії, які можна легко подолати лише силою волі.
Міф про те, що існує легкий вихід із складних ситуацій, сприяє стигматизації й сорому, що відлякує людей від пошуку допомоги. Це ніби казати, що ті, хто бореться з тривогою чи депресією просто недостатньо стараються або не мають сили волі, а це далеко від правди.
Лікування ТДР має бути комплексним і індивідуалізованим.
Психологи, що працюють із цією темою
Хочете обговорити це з психологом?
Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.
Історія клієнта qui.help
«Можу сказати впевнено, що опинившись в складній життєвій ситуації, якщо вас переслідують навʼязливі думки, у вас депресивний стан, і Ви самі не можете з цим впоратись, прожити це, похід до психолога це не є якась слабкість, а навпаки прояв Вашої сили та рішучості.»
1. Фармакотерапія (призначає психіатр)
Допомагає зменшити симптоми, в першу чергу нормалізувати сон та апетит, поступово зменшуються тривожність та напруга, з’являються сили та бажання займатись повсякденними справами.
Людина повертає собі емоційну стабільність.
Препарати, які призначаються:
- антидепресанти (інгібітори зворотного захоплення серотоніну (ІЗЗС)
- іноді — транквілізатори короткочасно (наприклад, при вираженій тривозі)
- стабілізатори настрою або анксіолітики
2. Психотерапія
За індивідуально підходящим напрямком, для виявлення та усунення причин тривожно-депресивних станів
Від редакції qui.help. Що каже наука про психотерапію при поєднанні тривоги й депресії? Британський інститут NICE у клінічній настанові «Depression in adults: treatment and management» (NG222, 2022) називає психологічні втручання, зокрема когнітивно-поведінкову терапію, серед першочергових варіантів допомоги при депресії – до або разом із медикаментами, залежно від тяжкості. Якщо вам ближчий структурований підхід із практичними техніками, на платформі можна знайти психолога, який працює у КПТ. Напрямок при цьому не єдиний чинник результату: значення має і контакт зі спеціалістом.
3. Зміна способу життя
- Сон 7–9 год щодня
- Фізична активність (ходьба, спорт, йога)
- Харчування з мінімумом цукру та кофеїну
- Мінімізація стресу та інформаційного навантаження
- Формування кола підтримки
Чому важлива психотерапія при ТДР?
ⓘ
Психотерапія працює з причинами ТДР, а не лише із симптомами.
Психотерапія допомагає не лише зменшити симптоми, а й зрозуміти причини тривоги і депресії, навчитися регулювати емоціями, укріплює особистість та розвиває адаптивні стратегії у стресових ситуаціях.
Історія клієнтки qui.help
«Невпевненість у собі, безкінечна тривога, втрата смислів. Такою мене побачила Анжеліка. Майже рік минув з першої зустрічі. За відведену годину раз на тиждень знаходились теми, проговорення яких поступово витягували мене з трясовини безнадії.»
5 ознак, що варто звернутися до психолога
ⓘ
Ці ознаки підказують, що зі станом варто працювати разом зі спеціалістом.
- Пригнічений настрій і тривога тримаються тижнями і не залежать від обставин дня.
- Сон та апетит помітно змінилися: безсоння чи надмірний сон, схуднення чи набір ваги.
- Найпростіші завдання здаються непосильними, зосередитися і ухвалити рішення важко.
- Ви уникаєте спілкування і втратили інтерес до справ, які раніше тішили.
- З’явилося відчуття провини, меншовартості або того, що ви тягар для близьких.
Якщо ви впізнали себе в цьому переліку, це привід поговорити з психологом або психотерапевтом. Він не замінює консультацію психіатра, коли вона потрібна, але може стати першим кроком.
Який прогноз при тривожно-депресивному розладі?
ⓘ
Раніший початок терапії покращує прогноз при тривожно-депресивному розладі.
Чим раніше розпочато лікування – тим кращий прогноз. За умов лікування:
- Знижується інтенсивність симптомів
- Покращується якість життя
- Формується стійкість до стресу
- Зменшується ризик хронізації
Без лікування симптоми можуть з часом поглиблюватись, впливаючи на життя.
Немає «чарівної таблетки», але є реальний вихід через підтримку, терапію та поступові зміни.
Від редакції qui.help. Що показують дослідження про перебіг ТДР? За оглядом Мьоллера та колег у European Archives of Psychiatry and Clinical Neuroscience (2016) змішаний тривожно-депресивний розлад за рівнем дистресу і впливом на щоденне функціонування можна порівняти з повними формами депресії чи тривожного розладу. Близько половини пацієнтів, за даними цього огляду, досягають ремісії протягом року. Водночас у частини людей без підтримки симптоми з часом розгортаються у повний депресивний або тривожний розлад – тому автори наголошують на ранньому виявленні. Якщо стан не відпускає, варто знайти психолога при депресії.
Як я можу підтримати себе вже зараз?
ⓘ
Перший крок – визнати, що вам тривалий час погано, і звернутися по підтримку.
Вихід з будь-якої складної ситуації починається з визнання, що «так, мені не здається, мені дійсно тривалий час погано». Це як із хворим зубом: записатися до стоматолога ми можемо тільки визнавши, що нам це не здається, і що саме не розсмокчеться.
Далі –
- Звернутись до психотерапевта та/чи психіатра
- Почати з простого – розклад дня, регулярний сон, харчування
- Обмежити інформаційне навантаження (новини, соціальні мережі)
- Щоденні прогулянки, фізична активність
- Знайти людину, з якою можна поговорити
- Завести щоденник для розвантаження думок
- Практикувати дихальні вправи та медитацію
Що підтримує відновлення
- Регулярний сон, рух і передбачуваний розпорядок дня
- Розмови з людиною, якій довіряєте, і коло підтримки
- Робота з психотерапевтом і, за потреби, консультація психіатра
- Щоденник, дихальні практики, дозоване споживання новин
Що сповільнює відновлення
- Спроби подолати розлад лише «силою волі» та ігнорування симптомів
- Самозвинувачення за втому і брак продуктивності
- Ізоляція і відмова від допомоги, бо «іншим гірше»
- Постійне інформаційне перевантаження і брак сну
Від редакції qui.help. Здатність любити, працювати й підтримувати стосунки часто називають опорами психічного добробуту. Піклуючись про свій психічний стан, ми підтримуємо свою здатність жити повноцінно.
Психічне здоров’я – не розкіш, а основа повноцінного, збалансованого життя
ⓘ
Звернутися по підтримку можна вже сьогодні – онлайн, у зручний час.
Якщо відчуваєте потребу в допомозі – звертайтесь. Я сертифікований психотерапевт психоаналітичного напрямку і готова підтримати вас на цьому шляху.
Обрати спеціаліста під свій запит можна в каталозі психологів qui.help.
FAQ
Діагноз тривожно-депресивний розлад встановлює психіатр. Психолог або психотерапевт може помітити ознаки, допомогти розібратися зі станом і за потреби скерувати на консультацію психіатра. Ці ролі доповнюють одна одну: діагностика і призначення препаратів за психіатром, робота з причинами і навичками за психотерапією.
При окремому розладі домінує одна група симптомів. При ТДР тривога і депресія присутні одночасно і жодна не переважає: людина напружена і водночас виснажена. Саме це поєднання ускладнює самодіагностику, тому оцінку стану краще довірити спеціалісту, а не порівнювати себе зі списками симптомів у мережі.
У частини людей достатньо психотерапії і змін способу життя, особливо коли симптоми помірні. Якщо порушені сон, апетит і щоденне функціонування, психіатр може запропонувати фармакотерапію як підтримку. Рішення ухвалюється індивідуально, і його можна переглядати в процесі - універсальної схеми для всіх немає.
У частини людей симптоми з часом слабшають, але розраховувати на це ризиковано. Без підтримки стан може поглиблюватися і переходити в повний депресивний або тривожний розлад. Якщо симптоми тримаються кілька тижнів і впливають на життя, безпечніше звернутися до спеціаліста, ніж чекати самостійного покращення.
Втома зазвичай минає після відпочинку, а стресова реакція слабшає разом із ситуацією, що її викликала. При ТДР пригніченість і тривога тримаються тижнями незалежно від обставин, додаються порушення сну, апетиту й концентрації. Якщо відпустка і сон не повертають сили, варто обговорити стан зі спеціалістом.
Доказову підтримку має, зокрема, когнітивно-поведінкова терапія, але допомагають і інші напрямки: психоаналітичний, гештальт, екзистенційний. Важливіші за назву методу - кваліфікація спеціаліста і ваш контакт із ним. Можна почати з психолога, який працює з тривогою, і разом визначити підхід.
Тривалість залежить від глибини стану, історії людини і обраного підходу: комусь достатньо кількох місяців, комусь потрібна довша робота. Перші зміни, як-от кращий сон чи менше напруження, можуть з’являтися раніше, ніж стійкий результат. Реалістичніше орієнтуватися на поступовий прогрес.
Так, при психічних розладах можливі повторні епізоди, особливо на тлі сильного стресу. Це не означає, що терапія не спрацювала: набуті навички допомагають розпізнати ранні ознаки і швидше стабілізуватися. Якщо симптоми повертаються, варто знову звернутися до свого спеціаліста.
Не знецінюйте стан фразами на кшталт «візьми себе в руки» - при розладі сили волі недостатньо. Допомагає спокійна присутність, конкретна побутова підтримка і мʼяка пропозиція звернутися до спеціаліста. Ви можете допомогти знайти психотерапевта чи психіатра, але рішення і темп залишаються за самою людиною.
Почніть із визнання, що вам тривалий час погано і це не «здається». Далі - базові речі: сон, розпорядок, менше новин, розмова з близькою людиною. Паралельно варто записатися до психотерапевта, а за виражених симптомів - до психіатра. Один перший крок сьогодні важить більше за ідеальний план.
