logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 20.01.2020
  • 01.01.1970
  • 2 хв
  • 170

Тerrible two або криза 2 років. (частина 2)

Вікові кризи
Вікові кризи
Тerrible two або криза 2 років. (частина 2)

 

Ми продовжуємо тему кризи 2 років. Цей період для багатьох батьків є виснажливим в плані витривалості і існує жарт, що батьки, які пережили кризу двох років, можуть вести переговори з міжнародними терористами.
Два роки – період бурхливого розвитку. Організм дитини до трьох років розвивається ударними темпами. Цей процес відбувається і з нервовою системою.
Дитина активно пізнає світ. Досвід викликає багато емоцій, які дитина ще не вміє проговорити та заявити про них. Тут слід пам’ятати, що подібні реакції дитини є адекватними, адже в таких малюків не сформована префронтальна кора – ділянка мозку, яка відповідає за стримування емоцій. Слід зауважити, що формування префронтальної кори формується у підлітковому віці, і ця ділянка мозку слугує певним раціональним центром. Для дитини ж роль префронтальної кори виконують батьки- які проговорюють, пояснюють та контейнують емоції дитини.
Таким чином, дитина поступово опановує екологічні способи вираження емоцій.
Пізнавальна активність дитини закладена в основі її розвитку. Дії дитини в цей період сповнені жаги до всього нового. І це має певне відлуння з боку дорослих- відчуття, що дитина навмисно ламає чи розкидає речі, влаштовує безлад. Не варто забувати, що дії дитини не є навмисними.
Є маленька вправа, яка дозволяє проаналізувати причини відчуття безпорадності або навіть злості на свою дитину – у момент назрівання конфлікту між вами та вашим тодлером запитайте себе, а скільки вам зараз років? Адже, часто подібні ситуації фруструють батьків і змушують їх несвідомо повернутись у свій дитячий досвід, який батьки переносять на свою дитину. Справа в тому, що дорослий все-таки несе відповідальність за дитину і дитина не має слугувати контейнером негативних емоцій дорослого, а навпаки, дорослий має бути контейнером дитячих емоцій, тобто дорослий має показувати дитині, що він є стійким у проблемах, які виникли і дитина може на нього спиратись.
Період двох років – це постійна перевірка на особисті кордони з боку дитини. Взагалі, які в будь-яких відносинах, питання кордонів є важливим, але період 1-3років – це встановлення кордонів. В цьому випадку варто усвідомити, що дитина випробовує кордони не навмисно, що це також пізнавальна активність малюка.
Кризу двох років легше пережити, якщо дорослий вміє усвідомлювати свої емоції та відстежувати власний психоемоційний стан. Адже, можна прочитати сотні книг, мати декілька освіт, бути на коні, але якщо особистість не усвідомлює себе, це неминуче позначиться на ній та її стосунках.

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

© Марія Гречаник – дитячий, сімейний психолог

Сподобалась стаття? 👉

Марія Гречаник
icon Автор:

Марія Гречаник,

психолог

Ціна: від 3450 грн

Стаж: 15 років

- Сімейна психологиня, психодрама-практик PhD зі спеціальності "Психологія" -Працюю за спеціальністю та веду постійну практику з 2009 року. - Маю досвід роботи у державних організаціях, го. Співзасновниця центру психології "Self" в м.Київ. -Викладач кафедри психології ЗНУ - Особиста терапія - у своє...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
Sashasash
Sashasash, 27 років 06.09.2026 13:53
Я втомився жити з брехнею, мені соромно перед людьми і собою

Мені 27. Я гей, можливо бі, не знаю, в мене ніколи не було ні хлопця ні дівчини (стосунків). Я не зміг прийняти себе. Моя сім'я гомофобна і дуже не просунута в таких питаннях. Тому все про мене я тримаю під 7 замками. Тут без жодних варіантів. Мене постійно колупають питаннями дівчини, сім'ї, весілля. Я віджартовуюсь, але це все важче. В мене є найкраща подруга, ми часто постимо фотки разом, всі думають вона моя дівчина. Її особисто ніхто не знає з сім'ї та друзів (різні компанії). Всі думають, що вона моя дівчина. І зробив тупу річ - не став це заперечувати, по побачив в цьому можливість удосконалити брехню. Але подруга має стосунки, можливо скоро одружиться і уявляєте яким дурнем я виглядятиму. Я не знаю, що робити. Брехня зайшла далеко. Я почуваюсь свинею і по відношенню до сім'ї і до подруги. Я втомився від цього. Всі друзі зустрічаються, будують стосунки, одружуюються, справа йде до 30 років. Хочеться втікти, від усього і усіх. Я думав над варіантом переїзду в іншу країну, після війни, можливо. Але теж не можу кинути сім'ю. Не знаю, що робити. Можна звісно ламати комедію, будучи одним з тих "вільних вовків" холостяків. Та й це нормально в наш час одружуватися і заводити дітей і після 30 і після 40. Але на мене будуть тиснути, колупати далі. У двоюрідних братів у моєму віці вже по 2 дітей було. Та й бути тим самим вовком серед друзів, які в парах - важко. Ніби ти стоїш серед купи потягів, які від'їжджають.

73 2
Шукають психолога по темі
“”
Ліля
Ліля, 24 років 10.09.2026 07:24

Добрий день, шукаю спеціаліста. Така в мене проблема, яка турбує вже декілька років…я дуже зациклена на своєму серці, почалось це 3 роки назад, коли після «веселого святкування» з дуже великою кількістю алко на наступний день мене почала турбувати сильна тахікардія, я злякалась і поїхала сама в швидку, там в мене вже так лупило серце, а після ЕКГ сказала медсестра чергова «щось не добре, якась ішемія задньої стінки», мене поклали на 3 дні в лікарню, я пила лікі від високого пульсу, а лікар сказав що це я просто так погуляла добре…з того моменту ці слова в голові, завжди я звертаю увагу на пульс, вже багато обстежень проходила і наче нічого критичного окрім зміщення сегменту ст горизонт.( в інтернеті кажуть що то явна ознака ішемії) Але кардіологи кажуть що це в мене нервове і я думаю що вони не компетентні просто і що там є проблема, бо постійно турбує пульс. До цього же підключилось запаморочення, іноді дуже сильне, іноді декілька годин взагалі темніє в очах. Мені взагалі здається що я помираю. Я вже так втомилась від всього, я не можу вже декілька років навіть піти погуляти, бо одразу пульс росте і я боюсь. Я звичайно не хочу такі речі казати, але в мене вже зʼявляються думки що який тоді сенс мого життя, я така що ніколи не переступлю межу думок таких, бо я дуже дуже хочу жити, але це вже настільки нестерпно, я плачу мабуть кожен день, мені здається вже що на мені і порча, і то рак, і то хвороба на яку всі закривають очі і лікарі просто хочуть вже щоб я думала при смерті аби побільше заплатила за лікування. Я не знаю що мені робити, але дуже хочу це змінити. Я думала почати пити антидепресанти, але я і їх боюсь пити, бо вже начиталась що там в перші тижні загострення стану і що іноді буває ще гірше стає, а я просто не винесу якщо буде гірше хоч на краплю того що є зараз. Ще і хлопець мені не вірить, думає що я маніпулюю аби нічого не робити, я просто через силу все роблю навіть коли в голові все дико крутиться, а пульс лупить. Це вже не життя, не просто пекло…

Де: Київ Психолог: Для себе Ціна до: 2000
70 13
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту