Terrible two або криза 2 років. (Частина 2)

У статті подається опис психофізіологічних особливостей кризи 2-х років.

Ми продовжуємо тему кризи 2 років. Цей період для багатьох батьків є виснажливим у плані витривалості і існує шутка, що батьки, які пережили кризу двох років, можуть вести переговори з міжнародними терористами. Два роки – період бурхливого розвитку. Організм дитини до трьох років розвивається ударними темпами. Цей процес відбувається і з нервною системою. Ребенок активно пізнає світ. Досвід викликає багато емоцій, які дитина ще не вміє проговорити та заявити про них. Тут слід пам'ятати, що подібні реакції дитини є адекватними, адже у таких малюків не сформовано префронтальну кору – ділянку мозку, яка відповідає за стримування емоцій. Слід зауважити, що формування префронтальної кори формується у підлітковому віці, і ця ділянка мозку служить певним раціональним центром. Для дитини роль префронтальної кору виконують батьки- які промовляють, пояснюють та контейнують емоції дитини. Таким чином, дитина поступово опановує екологічні способи вираження емоцій. Пізнавальна активність дитини закладена в основі її розвитку. Дії дитини в цей період сповнені жаги до всього нового. І це має певне відлуння з боку дорослих-відчуття, що дитина навмисне ламає чи розкидає речі, влаштовує безлад. Не варто забувати, що дії дитини не є навмисними.
Є маленька вправа, яка дозволяє проаналізувати причини відчуття безпорадності чи навіть злості на свою дитину – у момент назрівання конфлікту між вами та вашим тодлером запитайте себе, а скільки вам зараз років? Адже, часто подібні ситуації фруструють батьків і змушують їх невідомо повернутись у свій дитячий досвід, який батьки переносять на свою дитину. Справа в тому, що дорослий все-таки несе відповідальність за дитину і дитина не має слугувати контейнером негативних емоцій дорослого, а наоборот, дорослий має бути контейнером дитячих емоцій, тобто дорослий має показувати дитині, що він є стійким у проблемах, які виникли і дитина може на нього спиратись.
Період двох років - це постійна перевірка на особисті кордони з боку дитини. Взагалі, які у будь-яких відносинах, питання кордонів є важливим, але період 1-3років - це встановлення кордонів. У цьому випадку варто збагнути, що дитина випробовує кордони не навмисно, що це також пізнавальна активність малюка. Кризу двох років легше пережити, якщо дорослий вміє усвідомлювати свої емоції та відстежувати власний психоемоційний стан. Адже, можна прочитати сотні книг, мати кілька освіт, бути на коні, але якщо особистість не усвідомлює себе, це неминуче позначиться на ній та її стосунках.

© Марія Гречаник – дитячий, сімейний психолог