logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 20.01.2020
  • 2 хв
  • 158

Тerrible two або криза 2 років. (частина 2)

Вікові кризи
Вікові кризи
Тerrible two або криза 2 років. (частина 2)

 

Ми продовжуємо тему кризи 2 років. Цей період для багатьох батьків є виснажливим в плані витривалості і існує жарт, що батьки, які пережили кризу двох років, можуть вести переговори з міжнародними терористами.
Два роки – період бурхливого розвитку. Організм дитини до трьох років розвивається ударними темпами. Цей процес відбувається і з нервовою системою.
Дитина активно пізнає світ. Досвід викликає багато емоцій, які дитина ще не вміє проговорити та заявити про них. Тут слід пам’ятати, що подібні реакції дитини є адекватними, адже в таких малюків не сформована префронтальна кора – ділянка мозку, яка відповідає за стримування емоцій. Слід зауважити, що формування префронтальної кори формується у підлітковому віці, і ця ділянка мозку слугує певним раціональним центром. Для дитини ж роль префронтальної кори виконують батьки- які проговорюють, пояснюють та контейнують емоції дитини.
Таким чином, дитина поступово опановує екологічні способи вираження емоцій.
Пізнавальна активність дитини закладена в основі її розвитку. Дії дитини в цей період сповнені жаги до всього нового. І це має певне відлуння з боку дорослих- відчуття, що дитина навмисно ламає чи розкидає речі, влаштовує безлад. Не варто забувати, що дії дитини не є навмисними.
Є маленька вправа, яка дозволяє проаналізувати причини відчуття безпорадності або навіть злості на свою дитину – у момент назрівання конфлікту між вами та вашим тодлером запитайте себе, а скільки вам зараз років? Адже, часто подібні ситуації фруструють батьків і змушують їх несвідомо повернутись у свій дитячий досвід, який батьки переносять на свою дитину. Справа в тому, що дорослий все-таки несе відповідальність за дитину і дитина не має слугувати контейнером негативних емоцій дорослого, а навпаки, дорослий має бути контейнером дитячих емоцій, тобто дорослий має показувати дитині, що він є стійким у проблемах, які виникли і дитина може на нього спиратись.
Період двох років – це постійна перевірка на особисті кордони з боку дитини. Взагалі, які в будь-яких відносинах, питання кордонів є важливим, але період 1-3років – це встановлення кордонів. В цьому випадку варто усвідомити, що дитина випробовує кордони не навмисно, що це також пізнавальна активність малюка.
Кризу двох років легше пережити, якщо дорослий вміє усвідомлювати свої емоції та відстежувати власний психоемоційний стан. Адже, можна прочитати сотні книг, мати декілька освіт, бути на коні, але якщо особистість не усвідомлює себе, це неминуче позначиться на ній та її стосунках.

© Марія Гречаник – дитячий, сімейний психолог

Сподобалась стаття? 👉

Марія Гречаник
icon Автор:

Марія Гречаник,

психолог

Ціна: від 3450 грн

Стаж: 15 років

- Сімейна психологиня, психодрама-практик PhD зі спеціальності "Психологія" -Працюю за спеціальністю та веду постійну практику з 2009 року. - Маю досвід роботи у державних організаціях, го. Співзасновниця центру психології "Self" в м.Київ. -Викладач кафедри психології ЗНУ - Особиста терапія - у своє...

Більше про психолога

Психологи, що працюють з темою
"Вікові кризи"

Яна Бондарева

Яна Бондарева

Психолог

Стаж: 8 років

В профіль
Ольга Казакова

Ольга Казакова

Психолог

Стаж: 7 років

В профіль
Світлана Ничипоренко

Світлана Ничипоренко

Психолог

Стаж: 8 років

В профіль
Запитання на форумі по темі
“”
max
max, 37 років 09.07.2026 06:46
у моєї дружини деструктивно нарцисичний розлад особистості. Допоможіть мені вижити

Допоможіть мені будь ласка. Ми разом з дружиною 9 років, 4 з яких одружені. Все життя я не розумів, що з нею відбувається і чому вона ставиться так до мене поки не попав в армію (близько року я військовий)

Опишу наші відносини: секс я повинен заслужити(наприклад дати їй гроші або купити подарунок) я увесь час винен у всіх її бідах (вона постійно говорить що не щаслива зі мною, що не любить мене, що я скучний, що життя іде а вона зімною, що я зіпсував їй життя і тд тп) навіть якшо вона зробить щось погане всеодно я винуватий, вона постійно все перекручує і бреше, від неї немає підтримки або співчуття, вона мої слабості завжди використовує щоб зробити мені боляче. Тільки зараз я дізнався що це форма деструктивного нарцисизму, при чому важкого. Наприклад вона може розглянути можливість переспати з іншим чоловіком за гроші якщо їй таке запропонують, при цьому у нас сексу взагалі майже немає, а коли є то я майже випрашую його у неї, і вона мене може ображати під час процесу (типу що я не чоловік, що малий член і тд тп, що я їй противний) Вона ніде не працює вже 3 роки, я абсолютно все забезпечую, квартира моя,машина моя, гроші мої. На всі спроби заставити її піти на роботу у нас завжди скандал і я завди винен у цьому, останній раз відмовився переводити їй гроші на місяць, вона обвинила мене що я жлоб і вона подасть на розлучення. Вона не хоче приїджати мене провідувати в місто(хоче є така можливість раз на тиждень бачитись на 2 ночі,(можна домолятися з командиром)). При цьому я знаю що вона спілкується і фліртує із іншими хлопцями і легко піде на знайомство і контакт із ними, думаю і на секс на першій зустрічі. Вона постійно маніпує всим і робить мене винним у всьому. Я емоційно максимально і сексуально став від неї залежний, почалися панічні атаки, тревожність, депресія, невпевненість, слабка потенція, погана координація рухів, неуважність, безсоння. допоможіть мені вижити я не знаю що мені робити бо + до цього я в армії

270 30
Anna
Anna, 18 років 08.07.2026 09:55
Переезд в другую страну

Здравствуйте!

Прошу, подскажите пожалуйста, как я могла бы облегчить свое состояние.

Мне 18 лет, совсем скоро, уже вот в сентябре, мне ехать учиться в Польшу. Последние три года это была моя цель, я дышала этим.

Я уверена в том, что хочу этого. Сейчас уже два года как я живу в деревне под Киевом с семьёй, вокруг лишь лес и реки. Нету людей, я не ходила в школу последние несколько лет, просто сижу дома и все, у меня нету никакого социума. Я страдала все это время от нехватки общения.

И вот когда это все так близко, вчера мама стояла на кухне, делала варенье, вышло очень много и она сказала "Будем всю зиму одно варенье есть", а потом вспомнила, что я уеду, и заплакала. Она очень редко плачет и вообще показывает свои эмоции, и я правда считала, что ей как-то не особо грустно, что я уеду. И мы обсуждали с ней часа 3 это все.

А тут всю ночь и все утро я не могу взять себя в руки, реву как будто все умерли уже. у меня такая боль внутри. Мне невероятно сложно отпустить семью, в особенности маму. И очень боюсь той боли и тоски, которую начала испытывать сейчас просто даже от мысли об этом. Я вообще очень редко плачу.

Конечно, я понимаю, что это все звучит очень банально, все с этим сталкиваются, и выглядит как соплежуйство, но в этом и проблема, я обычно так себя не веду, не страдаю от людей. А тут прям прозрела. И я не понимаю как мне быть. у меня нету здесь ничего, кроме семьи, не за что держаться.

Но представляю как я одна в общаге в другой стране, как провожаю маму, как она уезжает, и сердце обливается кровью. Мне кажется я не переживу это. Я так давно не была в социуме, что уже и не помню как общаться, не понимаю как друзей заводить. Я жажду этого, но и страх очень сильный. Я не уверена, на что способна вообще в этом плане. Не знаю, что от себя ждать.

Как мне не поддаваться эмоциями? Я не прощу себе, если упущу шанс на исполнение своей мечты. Идеальный момент есть, нужно ехать, но мне очень больно..( и как реветь перестать я не знаю, я ещё дома, а уже прощаюсь как будто.

121 12
Vania
Vania, 21 років 28.06.2026 21:16
Гострі признаки захворювання

Добрий день

В лютому 2022 році під час окупації , у сестри були проблеми з розумом, виражалось це все страхом, панікою , не розуміючи своїх дій , людина забула про буття

Після того як ми виїхали з окупацію в неї почались істерики, поганий настрій , підвищений тон , злість

Потім в неї почались деякі проблеми з її чоловіком , через її поведінку , через що в неї сильно виразився пригнічений стан , почала чухатися , ходити цілий день по хаті, почалась апатія до всього, почала забувати про дитину , перестала робити побутові щоденні справи, почалась параноя що її прослуховують , весь час плакала , агресивно ставилась до свого чоловіка підозрюючи його в чомусь. Звернулись до психотерапевта, виписала їй заспокійливе, наче все налагодилось, після чого при якомусь стресі вона повертається в цей стан , коли вони тривожиться , боїться , на знає що їй робити , чого вона себе так відчуває та зациклюється чого з нею все

Потім це все проходе саме по собі

Одного разу щось вибухнуло неподалік від будинку і після цього вона знову почала переживати. Після цього ще була розмова що чоловік може розветись з нею. Вона знову в падає цей стан , їй стає образливо чого вона так себе відчуває, відчуває себе нікчемою що в неї на має сил, переживає що вона приносить всім проблеми своєю поведінкою , та плаче , ходе-не може знайти собі місця , плаче по 10 раз на день , проте вибачення що вона приносе всім проблеми своєю повіднкою

При розмові людина в очі не дивиться , на місці не стоїть , чухається, дьоргається, при питанні що робити , відповідає що нічого не хоче , до лікарів звертатись не хоче , хоча зі сторони видно що вже потрібно

Не розуміємо що могло статись , буду радий прочитати рекомендації

Велике дякую

553 17
Шукають психолога по темі
“”
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту