logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 20.01.2020
  • 01.01.1970
  • 2 хв
  • 174

Тerrible two або криза 2 років. (частина 2)

Вікові кризи
Вікові кризи
Тerrible two або криза 2 років. (частина 2)

 

Ми продовжуємо тему кризи 2 років. Цей період для багатьох батьків є виснажливим в плані витривалості і існує жарт, що батьки, які пережили кризу двох років, можуть вести переговори з міжнародними терористами.
Два роки – період бурхливого розвитку. Організм дитини до трьох років розвивається ударними темпами. Цей процес відбувається і з нервовою системою.
Дитина активно пізнає світ. Досвід викликає багато емоцій, які дитина ще не вміє проговорити та заявити про них. Тут слід пам’ятати, що подібні реакції дитини є адекватними, адже в таких малюків не сформована префронтальна кора – ділянка мозку, яка відповідає за стримування емоцій. Слід зауважити, що формування префронтальної кори формується у підлітковому віці, і ця ділянка мозку слугує певним раціональним центром. Для дитини ж роль префронтальної кори виконують батьки- які проговорюють, пояснюють та контейнують емоції дитини.
Таким чином, дитина поступово опановує екологічні способи вираження емоцій.
Пізнавальна активність дитини закладена в основі її розвитку. Дії дитини в цей період сповнені жаги до всього нового. І це має певне відлуння з боку дорослих- відчуття, що дитина навмисно ламає чи розкидає речі, влаштовує безлад. Не варто забувати, що дії дитини не є навмисними.
Є маленька вправа, яка дозволяє проаналізувати причини відчуття безпорадності або навіть злості на свою дитину – у момент назрівання конфлікту між вами та вашим тодлером запитайте себе, а скільки вам зараз років? Адже, часто подібні ситуації фруструють батьків і змушують їх несвідомо повернутись у свій дитячий досвід, який батьки переносять на свою дитину. Справа в тому, що дорослий все-таки несе відповідальність за дитину і дитина не має слугувати контейнером негативних емоцій дорослого, а навпаки, дорослий має бути контейнером дитячих емоцій, тобто дорослий має показувати дитині, що він є стійким у проблемах, які виникли і дитина може на нього спиратись.
Період двох років – це постійна перевірка на особисті кордони з боку дитини. Взагалі, які в будь-яких відносинах, питання кордонів є важливим, але період 1-3років – це встановлення кордонів. В цьому випадку варто усвідомити, що дитина випробовує кордони не навмисно, що це також пізнавальна активність малюка.
Кризу двох років легше пережити, якщо дорослий вміє усвідомлювати свої емоції та відстежувати власний психоемоційний стан. Адже, можна прочитати сотні книг, мати декілька освіт, бути на коні, але якщо особистість не усвідомлює себе, це неминуче позначиться на ній та її стосунках.

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

© Марія Гречаник – дитячий, сімейний психолог

Сподобалась стаття? 👉

Марія Гречаник
icon Автор:

Марія Гречаник,

психолог

Ціна: від 3450 грн

Стаж: 15 років

- Сімейна психологиня, психодрама-практик PhD зі спеціальності "Психологія" -Працюю за спеціальністю та веду постійну практику з 2009 року. - Маю досвід роботи у державних організаціях, го. Співзасновниця центру психології "Self" в м.Київ. -Викладач кафедри психології ЗНУ - Особиста терапія - у своє...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
Соломія
Соломія, 30 років • 25.09.2026 13:53
Не можу прийняти , картаю себе

Хочу звернутися саме до психологів за порадою, бо я вже не розумію, як правильно переосмислити те, що сталося.

Після народження донечки зі мною сталася дуже стресова для мене подія, на якій я сильно зациклилася. Я ніби випала з нормального життя на кілька місяців. Дитину я дуже любила, доглядала, була постійно поруч, але через свій стан дуже мало її фотографувала і знімала на відео.

І тепер я не можу собі цього пробачити.

Мені болить саме тому, що я настільки сильно люблю свою донечку. Я так хотіла зберегти її маленькою — кожен період, як вона змінювалася, наші моменти разом. А тепер у мене відчуття, ніби одна подія забрала всю мою увагу й украла в мене частину того часу, який мав бути одним із найщасливіших у моєму житті.

Я вже близько двох місяців приймаю антидепресанти. Стало трохи легше — я вже не провалююся в цей біль настільки глибоко, як раніше. Але сама думка нікуди не зникла. Вона все одно з’їдає мене зсередини, особливо коли я дивлюся на свою дитину, яку так сильно люблю, і думаю, наскільки сильно хотіла б мати більше спогадів про неї зовсім маленьку.

Я розумію головою, що минуле неможливо повернути. Але емоційно не можу цього прийняти. І я не хочу, щоб мене просто переконували, що «фото неважливі», бо для мене вони важливі.

Я хочу навчитися визнавати, що мені справді шкода втрачених кадрів, але перестати сприймати це як втрату частини материнства і карати себе за це щодня.

Психологи, підкажіть, будь ласка: як переосмислюють те, чого вже неможливо змінити? Як перестати дивитися на перші місяці своєї дитини тільки через думку «я втратила цей час» і знову побачити в них те, що насправді було — мою дитину, мою любов до неї і те, що я весь цей час була поруч?

59 4
Оксі
Оксі, 47 років • 19.09.2026 22:29
Заплуталась і відчуваю зраду

Я два роки одружена. Основна проблема наших стосунків у тому, що я майже ніколи не відчувала захисту чоловіка.

Мене ображали його родичі, знайомі й навіть сторонні люди, негативно обговорювали мене, але чоловік здебільшого казав: «Не звертай уваги». Через це я постійно почувалася самотньою у шлюбі й змушеною захищати себе сама.

Особливо важкою була ситуація з його колишньою дружиною. Коли я тільки приїхала до чоловіка жити. Колишня телефонувала його родичам, знайомим і сусідам, говорила про мене негативно, писала постійно чоловікові, яка я нібито негарна, не підходжу йому тощо. Вона також неодноразово писала особисто мені й заходила в мої чати, хоча я їй не відповідала. Вона говорила, що доки чоловік зі мною, його вже повнолітні діти не будуть із ним спілкуватися. Я цих дітей ніколи навіть не бачила. Він ніколи мене не знайомив з родичами та друзями хоча я просила…

На цьому фоні в мене поступово зникла довіра і з’явилися підозри щодо можливої зради або зацікавленості іншими жінками. Окремо в мене є підозра щодо однієї жінки з його колишнього місця служби. За його словами, вони майже не спілкувалися, але він сам згадав саме її в розмові з колегою, попросив передати їй привіт, а коли мав надіслати їй фото з документом, попросив мене перефотографувати його, бо хотів виглядати краще. Для мене це стало ще одним сигналом можливої особливої зацікавленості. Приблизно п’ять місяців тому чоловік закрив від мене всі статуси «у мережі», хоча ми раніше чітко домовлялися цього не робити, і він сам просив мене нічого не закривати. На мої запитання, чому він це зробив, я отримувала різні пояснення — щоразу іншу версію. Ніколи не давав кошти.

Через постійне відчуття, що мене не чують, не захищають і мої переживання знецінюють, я кілька разів їхала від чоловіка. Він сприймає це як те, що я його «кидаю», а для мене це було вже відчаєм. Зараз він хоче розлучення. Я його кохаю, але довіри майже не залишилося. Хочу зрозуміти, де моя відповідальність, а де мої межі справді порушувалися.

748 25
Шукають психолога по темі
“”
Алина
Алина, 18 років 26.09.2026 22:45

Здравствуйте, мне через месяц только 18, но пришлось поставить уже, так как меньше нельзя.

Ищу себе психолога, у меня большие проблемы с самооценкой, ревностью, настроением, боязнью измены/ухода/расставания с партнером, ноль мотивации, не хочеться стараться вообще ради хотя б чего то, проблемы со сном, навязчивые мысли на постоянной основе, боязнь социума/проявить себя, боязнь что останусь одна, проблемы с памятью (ничего практически не помню до войны, только после войны) часто забываю что сказали 5 минут назад, проблемы с паникой/паническими атаками, боязнь сделать что то не так, боязнь будущего, боязнь быть не принятой.

Не разу не занималась ни с кем из психологов или психотерапевтов, общаюсь в основном на рус.языке (не осуждайте пожалуйста) желательно очные встречи, нахожусь на данный момент в г.Калиновка, Винницкой области. Спасибо большое сразу просто за прочтение..

Де: Калинівка Психолог: Для себе Ціна до: 1500
6 0
Аліна
Аліна, 18 років 25.09.2026 08:58

Мне 16 лет, ищу психолога/психотерапевта для очных встреч, онлайн не подходит. Комфортнее всего общаться на русском.

Психиатр поставил ГТР. Иногда бывают панические атаки и сильная тревога. Антидепрессанты принимаю уже больше полугода, также проходила 10-дневный курс транквилизаторов по назначению врача.

Хотела бы поработать с тревогой, паническими атаками, самооценкой и мотивацией. Также есть проблемы с пищевым поведением и отношением к еде. Часто боюсь, что у меня ничего не получится в жизни и что я не смогу нормально устроить своё будущее. Есть непрожитые переживания и травмы, связанные со старыми потерями.

Ищу специалиста, который работает с подростками и имеет опыт с тревожными расстройствами, пищевым поведением и подобными проблемами.

Де: Дніпро Психолог: Для підлітка Ціна до: 1700
74 3
Елизавета
Елизавета, 31 років 24.09.2026 12:45

Моя нервная система полностью истощена, и я не могу справиться с этим самостоятельно. Меня беспокоит комплекс симптомов, который сильно ухудшает качество жизни:Проблемы со сном и алкоголь: Я засыпаю только с помощью алкоголя. Когда его действие ночью проходит, я резко просыпаюсь от сильного, учащённого сердцебиения и обильной потливости. В постели перед сном у меня в голове крутятся навязчивые мысли по кругу или хаотичный «видеоряд».Неврологические симптомы в течение дня: У меня постоянный тремор (дрожь) в руках, который сильно обостряется при малейшем волнении. Также у меня появилась острая реакция на резкие и громкие звуки. Иногда в голове сотни раз прокручивается один и тот же обрывок песни. Мне нужна медикаментозная поддержка, чтобы восстановить нормальный сон без спиртного, убрать тревогу, тремор и зацикленные мысли.

Де: Харків Психолог: Для себе Ціна до: 1000
63 5
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту