Усі категорії

  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати

Категорії статей

  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 20 Січня, 2020
  • 2 хв
  • 153

Тerrible two або криза 2 років. (частина 2)

Вікові кризи
Вікові кризи

 

Ми продовжуємо тему кризи 2 років. Цей період для багатьох батьків є виснажливим в плані витривалості і існує жарт, що батьки, які пережили кризу двох років, можуть вести переговори з міжнародними терористами.
Два роки – період бурхливого розвитку. Організм дитини до трьох років розвивається ударними темпами. Цей процес відбувається і з нервовою системою.
Дитина активно пізнає світ. Досвід викликає багато емоцій, які дитина ще не вміє проговорити та заявити про них. Тут слід пам’ятати, що подібні реакції дитини є адекватними, адже в таких малюків не сформована префронтальна кора – ділянка мозку, яка відповідає за стримування емоцій. Слід зауважити, що формування префронтальної кори формується у підлітковому віці, і ця ділянка мозку слугує певним раціональним центром. Для дитини ж роль префронтальної кори виконують батьки- які проговорюють, пояснюють та контейнують емоції дитини.
Таким чином, дитина поступово опановує екологічні способи вираження емоцій.
Пізнавальна активність дитини закладена в основі її розвитку. Дії дитини в цей період сповнені жаги до всього нового. І це має певне відлуння з боку дорослих- відчуття, що дитина навмисно ламає чи розкидає речі, влаштовує безлад. Не варто забувати, що дії дитини не є навмисними.
Є маленька вправа, яка дозволяє проаналізувати причини відчуття безпорадності або навіть злості на свою дитину – у момент назрівання конфлікту між вами та вашим тодлером запитайте себе, а скільки вам зараз років? Адже, часто подібні ситуації фруструють батьків і змушують їх несвідомо повернутись у свій дитячий досвід, який батьки переносять на свою дитину. Справа в тому, що дорослий все-таки несе відповідальність за дитину і дитина не має слугувати контейнером негативних емоцій дорослого, а навпаки, дорослий має бути контейнером дитячих емоцій, тобто дорослий має показувати дитині, що він є стійким у проблемах, які виникли і дитина може на нього спиратись.
Період двох років – це постійна перевірка на особисті кордони з боку дитини. Взагалі, які в будь-яких відносинах, питання кордонів є важливим, але період 1-3років – це встановлення кордонів. В цьому випадку варто усвідомити, що дитина випробовує кордони не навмисно, що це також пізнавальна активність малюка.
Кризу двох років легше пережити, якщо дорослий вміє усвідомлювати свої емоції та відстежувати власний психоемоційний стан. Адже, можна прочитати сотні книг, мати декілька освіт, бути на коні, але якщо особистість не усвідомлює себе, це неминуче позначиться на ній та її стосунках.

© Марія Гречаник – дитячий, сімейний психолог

Сподобалась стаття? 👉

Автор:

Марія Гречаник,

психолог

Ціна: від 3450 грн

Стаж: 15 років

- Сімейна психологиня, психодрама-практик PhD зі спеціальності "Психологія" -Працюю за спеціальністю та веду постійну практику з 2009 року. - Маю досвід роботи у державних організаціях, го. Співзасновниця центру психології "Self" в м.Київ. -Викладач кафедри психології ЗНУ - Особиста терапія - у своє...

Більше про психолога
Наші послуги
Психолог для себе Психолог пля пари Підлітковий психолог Дитячий психолог Сімейний психолог Організаційне консультування

Психологи, що працюють з темою
"Вікові кризи"

Ольга Казакова

Психолог

Стаж: 7 років

В профіль

Марʼяна Медунова

Психолог

Стаж: 2 років

В профіль

Ольга Полєнкова

Психолог

Стаж: 2 років

В профіль
Запитання на форумі по темі
“”
Svitla
Svitla , 29 років 05.05.2026 08:12
Чи підлягає це корекції чи я з цим назавжди , якщо так які методи варто спробувати?

Після хрещення моєї дитини (приблизно 5 місяців тому) я не можу пережити цю подію і відпустити ситуацію з фотографіями.

Зйомка пройшла невдало: не зафіксовані ключові моменти (зокрема обливання), багато фото зроблено з поганих ракурсів, обличчя дитини майже не видно. Також немає сімейних кадрів з чоловіком у храмі, що для мене дуже болісно. Священник під час обряду поспішав, через що все відбулося швидко і без можливості нормально це прожити та зафіксувати.

Є конкретний момент, який мене сильно тригерить: я забула вчасно витягнути дитину з конверта (одягу), і через це частина фото виглядає не так, як я хотіла. У мене є відчуття, що саме я зіпсувала цей результат.

Я розумію, що тоді була в емоційному стані після пологів і, можливо, не до кінця обдумала організацію (місце, деталі), але це не знімає почуття провини, а навпаки підсилює його.

Мене щодня накривають нав’язливі думки про цю ситуацію: я прокидаюся з цією думкою і засинаю з нею. Часто виникають сильні фізичні реакції (відчуття жару, напруження, плач). Я постійно прокручую в голові, що могла зробити інакше, порівнюю себе з іншими мамами, у яких все пройшло краще.

Є сильне почуття провини перед дитиною і відчуття, що я не була достатньо “хорошою мамою” в цій ситуації. Інколи здається, що я не можу з цим жити і не зможу це прийняти.

Хочу навчитися:

  • перестати зациклюватися на цих думках

  • зменшити почуття провини

  • прийняти ситуацію і спокійніше до неї ставитися

  • не порівнювати себе з іншими

І взагалі з цього реально вийти і не відчувати почуття провини та жити щасливо і повноцінно далі ? Бо я розумію що цими думками забираю в себе і своєї дитини щасливе материнство. Мене дуже це болить бо я мріяла про гарне свято і тепер не можу сприйняти що все пройшло настільки погано.

259 14
Зайка
Зайка, 18 років 30.04.2026 06:45
Я не испытываю чувств, но человек не принимает отказ

Здравствуйте. Хотела бы обратиться за советом,потому что оказалась в эмоционально сложной ситуации и не до конца понимаю,как правильно поступить. Недавно я познакомилась с парнем он подошёл ко мне косвенно оставил записку в маршрутке с предложением познакомиться. Мы начали общаться, позже встретились и несколько раз гуляли.Он оказался очень хорошим, внимательным и уважительным человеком, всегда спрашивает о моём комфорте,не делает того,что мне неприятно,проявляет заботу и искренний интерес. Однако проблема в том, что с его стороны очень быстро появились сильные чувства он говорит о любви, хочет отношений,старается быть рядом и даже готов меняться ради меня.С моей стороны такого нет.Мне с ним приятно общаться,но я не чувствую к нему романтического притяжения.Я пыталась понять себя, дать ситуации шанс,но поняла,что это не те чувства, которые можно развить.Я честно сказала ему об этом,объяснила,что не хочу отношений. Но после этого он начал очень сильно эмоционально реагировать: писать, что ему нужна именно я, что он не хочет меня терять, что будет добиваться моей любви, что я единственный человек, с кем он может быть собой.Также он упоминал о своём тяжёлом прошлом и о том,что ему не хватало любви.Меня это очень сильно давит эмоционально.С одной стороны,мне его искренне жаль,потому что он хороший человек,и я не хочу причинять ему боль.С другой я понимаю, что не люблю его и не хочу вступать в отношения без чувств.Также меня беспокоит, что он не до конца принимает мой отказ и продолжает надеяться, что сможет изменить моё отношение.Я начинаю чувствовать ответственность за его эмоции,хотя понимаю,что это, возможно, неправильно.Я хотела с ним дружить но он в меня влюблён и сказал что не сможет со мной дружить, с девушкой которая ему нравится.Подскажите, пожалуйста:

Как правильно выстроить границы в такой ситуации.

Как не чувствовать вину за то, что я не могу ответить взаимностью?

И как донести до человека окончательное "нет", чтобы он это принял?

Буду очень благодарна за помощь

245 8
Шукають психолога по темі
“”

Усі статті

Психотерапія

Як зрозуміти, чи хороший психолог?

Хороший психолог — це не ідеальна чи свята людина і не той, хто знає відповіді на всі запитання. У цій статті ми розберемось, за якими ознаками можна зрозуміти, що перед вами справді хороший спеціаліст, і на які тривожні сигнали варто звернути увагу.

2026/05/15 2 хв 2

Кар’єра

Лідерські якості керівника. Як стати лідером, а не лише менеджером?

Люди шукають не наглядача, а сенс, безпеку та вектор руху. Ця стаття допоможе вам зрозуміти, як трансформувати свій підхід від «управління ресурсами» до «надихання особистостей» та вибудувати архітектуру мислення справжнього лідера.

2026/05/15 4 хв 2

Психотерапія

Як завершити психотерапію без різких розривів і тривоги?

Психотерапевтичні стосунки — це союз, і те, як ми завершуємо цей зв'язок, робить суттєвий внесок у результат. Ця стаття про те, як зробити фінальний крок і чому якісне «прощавай» — це найкращий подарунок вашому Self (функція «Я», ваша особистість).

2026/05/15 3 хв 2
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту