Суперсили РДУГ, які ви можете застосовувати у житті

Якщо ви не знаєте, як розшифровується абревіатура РДУГ, але вона вам часто трапляється, то РДУГ — це розлад дефіциту уваги (концентрації) та гіперактивності / імпульсивності.

Можливо, вам видається абсурдною ідея, що РДУГ має сильні сторони, завдяки яким ми й живемо.

Чому я написала «Ми»? Тому що сама маю цей розлад та настраждалась від його турбулентності немало.

Справа в тому, що діагностувалася я вже в старшому віці. Саме тоді, як з’явилося достатньо інформації та коли навколо потроху почала зникати стигматизація.

В чому проявилася турбулентність РДУГ у мене?

Через ригідність деяких власних принципів я не витримувала контакту з іншими людьми. Мені здавалося, що всі проти мене, наче змовились.

Не вміла тримати баланс «робота-відпочинок» (гіперфокус). Ну і звісно, існували занадто високі стандарти всередині себе щодо інших людей.

І саме ці «стандарти» не давали мені розвивати та підтримувати контакти з іншими людьми.

Але ж як? Як я та інші люди з РДУГ жили раніше та й живуть зараз?

Дуже часто вони пристосовуються інтуїтивно. Живуть всупереч думкам інших і дуже часто «заробляють» собі ярлики або й вигорання чи депресію через постійну боротьбу.

Треба доводити іншим, що я є ОК. Саме на цю частину — дозвіл говорити собі про себе «Я — ОК» — припадає більша частина часу в терапевтичній роботі з клієнтами.

Коли знаєш себе з усіх сторін — хороших і поганих — набагато легше прийняти їх та використовувати на власну користь.

Пропоную розглянути «суперсили» РДУГ, тобто наші можливості для життя.

Що таке «Суперсила» РДУГ?

Це саме ваші й тільки ваші сильні сторони, які допомагають вам жити й функціонувати, та й насолоджуватись життям незважаючи на будь-який вік.

Це те, що є вашим ресурсом, який ви свідомо використовуєте на власне благо і не відчуваєте «провини» за свою індивідуальність.

Чому все ж вживаємо слово «суперсила», а не ресурс? Частково, це калька з перекладу з англійської мови. І так, звучить влучно.

Можливо, ще й тому, що життя людини з симптомами РДУГ (особливо не діагностованої) виглядає як постійна боротьба. І саме слово «суперсила» швидше допомагає зрозуміти їх та почати використовувати.

Які «суперсили» найчастіше мають люди з РДУГ

Невеликий перелік наших сильних сторін:

• Гіперфокус.
• Креативність та інноваційне мислення (як на мене, то ці слова я б написала великими літерами).
• Енергія та невичерпний ентузіазм (тут я б посперечалась, але, звісно, коли вже в гіперфокусі, то так).
• Адаптивність (ех, звісно, якщо не маємо коморбідних «домішок» до нашого стану).
• Інтуїція та емоційна чутливість (о так. З нею бувають теж трабли, допоки ми самі собі не зізнаємось, що дійсно чутливі. І дозволимо собі бути ними та проявляти чутливість).

Гіперфокус — це добре чи погано?

Якщо дивитися зі сторони нейротипової людини, то таке навантаження дуже виснажує.

Тобто, маємо висновок: не варто аж так над собою знущатись, щоб отримати результат.

На превеликий жаль, у людини, яка має РДУГ, часто немає вибору.

Її дофамінова система (система винагород) працює по-іншому. Нейромедіатор дофамін не виділяється в достатній кількості та рівномірності, як у нейротипових людей.

Людині з РДУГ, щоб заповнити цей дефіцит, необхідно шукати щось, що швидко і в достатній кількості надолужить його.

Цією стимуляцією можуть бути:

• новизна,
• ризик,
• негайна винагорода,
• криза,
• інтенсивний інтерес — гіперфокус.

Саме тому гіперфокус і є суперсилою у людей з РДУГ. Завдяки йому людина з РДУГ може швидко зосередитись та ідеально виконати необхідне завдання. Така інтенсивна концентрація дозволяє ефективно працювати, забезпечуючи швидкий результат.

І одночасно, на превеликий жаль чи радість, може тривати годинами без перерви. Тут криється небезпека. Людині з РДУГ дуже важко себе зупинити під час гіперфокусу.

Вона доводить себе до виснаження, тому що не їсть, не відпочиває, працює до повного виснаження.

Як креативність і нестандартне мислення стають ресурсом

Ця суперсила «народжується» саме з нашого «недоліку», тобто дефіциту уваги, саме тому, що наш мозок функціонує не лінійно, а уривками. Але ж при цьому він зауважує найменші деталі навколо себе.

Потім так само, не лінійно, поєднує їх між собою. Як не дивно, з такого поєднання майже завжди виходить дійсно щось цікаве та корисне не тільки для нас, але й для оточуючих.

Тож користуймось ним для нашого ж блага.

Як відкривати та використовувати свої особливості на користь собі

Перший крок ми вже зробили: ми вже знаємо про наші суперсили, не нарікаємо (ну майже) на них. З цього моменту ми почнемо шлях до себе.

Шлях із пошуку власних суперсил не завжди буває легким.

Наступне, що ми зробимо, це почнемо збирати «власний кошик» із суперсил, з того, що тільки ви вмієте робити класно.

Як зібрати такий «кошик»? Пофантазуйте, що це може бути.

Це може бути кошик, де ви будете залишати пам’ятки про щось, що у вас вийшло класно. Чи, може, це будуть записи у смартфоні? А можливо, ви почнете частіше говорити собі й про себе добрі слова та підтримувати себе.

Обов’язково треба прийняти всі свої особливості. Думаю, ви вже не один раз чули цю фразу.

Уявімо, що ви вже пройшли шлях до прийняття. Тож тепер створюйте власний індивідуальний простір. Простір, який відповідає вашим чутливостям, і в якому вас будуть оточувати саме ті люди, які будуть вас підтримувати.

Звісно, що доведеться докласти трохи зусиль, щоб іноді свідомо збирати свої особливості та особливості РДУГ докупи та націлювати їх слугувати вам.

P.S. Саме в цей момент, одночасно з написанням тексту, я дивлюсь фільм зі смартфона. Чому? Тому що так мій (наш) мозок функціонує краще. Хіба не так?

Як психотерапія допомагає розкрити й розвинути сильні сторони при РДУГ

Чи дійсно психотерапія допомагає? «Це ж розлад, і він на все життя», — скаже хтось. З власного досвіду та досвіду моїх клієнтів, можу з упевненістю сказати, що ДОПОМАГАЄ. Саме так — великими літерами.

Найперше, що стається — визнання, що я інший/інша. Потім обов’язково пройдемо етап неприйняття та злості на себе за свою інакшість. Це нормально.

Трохи поторгуємось із собою, знову повернемось до злості або почнемо сумувати.

На цьому шляху одночасно будемо шукати власні «діаманти» та почнемо використовувати їх на власну користь.

«У допомогу собі візьмемо модель балансу, модель для наслідування, ваші актуальні здібності та базові потреби з методу Позитивної психотерапії.

Це буде шлях до самоадвокації — шлях до самого себе. Шлях, під час якого ви почнете дихати на повну», — Лариса Шумейко, психологиня.

Запрошую на консультацію

Я пройшла цей нелегкий шлях. Йду ним далі. Запрошую і вас у цікавий, іноді болісний, але загалом обнадійливий шлях до себе. Цей шлях про визнання себе гідною частиною всесвіту.

Хто я? Я доросла людина з РДУГ та РАС, магістерка практичної психології, психотерапевтка у методі Позитивної психотерапії, дійсна членкиня Всесвітньої Асоціації Позитивної Психотерапії, постійна відвідувачка вебінарів із підвищення кваліфікації у нашому методі, супервізій та особистої терапії.

Маю великий досвід роботи з розладами особистості, депресивними станами, виснаженням, суїцидальними думками та намірами.

Моєю спеціалізацією є робота з нейровідмінними людьми з розладом дефіциту уваги та/або гіперактивності та з розладом аутистичного спектра й патологічним уникненням вимог.

Розпочала навчання ще в одному психологічному доказовому методі з гуманістичним спрямуванням — DIR Floortime.

Наразі працюю наживо у місті Бровари з дітьми дошкільного віку/підлітками та дорослими та онлайн по всьому світу. Досвід роботи — 8 років.