Особливості РДУГ у дорослих

«Чому я весь час все забуваю? Чому мені так важко сісти й зробити те, що треба? Чому я або горю ідеями, або лежу, не здатен ні на що?»

Якщо ви задавали собі такі питання, можливо мова йде про РДУГ (розлад дефіциту уваги та гіперактивності).

Хоча традиційно РДУГ вважається дитячим порушенням, у значної частини людей симптоми зберігаються й у дорослому віці. За даними дослідників, від 2,5% до 2,8% дорослого населення продовжують жити з цим розладом, навіть якщо діагноз не був поставлений у дитинстві (Faraone et al., 2021).

У дорослому житті РДУГ може проявлятися зовсім інакше, ніж у дітей, що часто призводить до його недооцінки або хибної діагностики.

Чому РДУГ часто лишається непоміченим у дорослих?

З роками люди часто навчаються «маскувати» симптоми — розвивають системи нагадувань, працюють ночами, «витискають» із себе результати за допомогою стресу.

Це створює ілюзію, що все «не так уже й погано».

До того ж дорослі часто пояснюють свої труднощі характером або лінощами, а не невидимим нейропсихологічним фактором. Частина ніколи не була обстежена в дитинстві — тоді про РДУГ у дорослих майже не говорили. Як наслідок — роки самозвинувачень, емоційного вигорання і відчуття, що «з вами щось не так».

Окрім того, у більшості випадків він супроводжується іншими психічними станами або розладами — і це явище називають коморбідністю. Тобто, йдеться про одночасну наявність двох або більше психічних чи неврологічних станів, які впливають один на одного.

Коморбідність не тільки ускладнює розпізнавання РДУГ, але й впливає на якість життя, ефективність лікування та стратегічний вибір терапевтичних підходів.

Наприклад, тривожні або депресивні симптоми можуть маскувати основні ознаки РДУГ, а в деяких випадках — бути його наслідком.

Основні прояви РДУГ у дорослому віці

Характерною ознакою РДУГ є порушення самоконтролю та саморегуляції, які обумовлені біологічними особливостями мозку, генетикою та обміном дофаміну.

Вони спричиняють проблеми у сферах, пов’язаних з контролем поведінки, уваги, емоції та імпульсів, і проявляється як:

• Хронічна неуважність. Людина легко відволікається, важко зосереджується, губить речі, забуває важливе. Часто є вкрай погана концентрація, в розмові складно зосередитися на словах, здається, що думки постійно «відлітають».
• Імпульсивність. Немає критики до висловлювань; залишення справ на півдорозі.
• Гіперактивність (не завжди фізична). У дорослих це часто внутрішнє відчуття напруження, тривожна «мисленнєва гумка», неспокій, що не дає розслабитись.
• Дисрегуляція настрою. Різкі перепади настрою, емоційна вибуховість, дратівливість, труднощі з витримуванням фрустрації.
• Труднощі з плануванням. Складання списків справ, які ніколи не реалізовуються. Відчуття перевантаження навіть при нескладних завданнях.
• Високий рівень прокрастинації. Усе робиться в останню хвилину, є потреба «крайніх термінів» для мобілізації.

Як РДУГ може впливати на життя у дорослому віці?

• Кар’єра. Часті зміни роботи, нездатність завершувати проєкти, проблеми з дотриманням дедлайнів.
• Фінанси. Імпульсивні витрати, складність із бюджетуванням.
• Стосунки. Емоційна нестабільність у парі з РДУГ, часта зміна статевих партнерів, забування важливих дат, складність з побутовими справами.
• Самооцінка. Роки критики й невдач формують внутрішню віру у власну «неспроможність».
• Ментальне здоров’я. Часто супроводжується депресією, тривожними розладами, залежностями.

Із чим часто плутають РДУГ у дорослих?

• Тривожні розлади. Часте відчуття тривоги може бути наслідком хронічного перевантаження.
• Депресія. Виснаження і прокрастинація схожі на апатію.
• Біполярний розлад. Емоційні коливання при РДУГ іноді нагадують гіпоманію або депресію.
• Лінь чи «неорганізованість». Один із найболючіших міфів.

Як діагностують РДУГ у дорослих?

• Клінічне інтерв’ю. Психіатр або клінічний психолог збирає повний анамнез, у т.ч. дитячий.
• Стандартизовані шкали. Наприклад, ASRS (Adult ADHD Self-Report Scale).
• Спостереження за патернами поведінки. Як прояви повторюються в різних сферах життя.
• Виключення інших розладів. Важливо відрізнити РДУГ від інших станів із подібними симптомами.

Діагноз ставить фахівець — самодіагностика недостатня. Але якщо ви впізнаєте себе, це привід звернутись по допомогу.

Як може допомогти психотерапія?

• Психоедукація. Розуміння, що з вами відбувається, знижує сором і провину.
• Когнітивно-поведінкова терапія. Допомагає створити нові стратегії керування часом, емоціями, поведінкою.
• Підтримка у формуванні структури. Створення систем, які працюють саме для вас.
• Робота з самооцінкою. Переписування внутрішнього наративу з «я ледачий» на «мій мозок інакше працює».
• Психоаналітичний підхід. Дає змогу глибше дослідити внутрішні конфлікти, спротив і сценарії, що підтримують симптоматику.

Якщо ви впізнали себе тут

Якщо ви читаєте цей текст і впізнаєте себе, це вже важливий крок. РДУГ не визначає вашу цінність. Але його важливо визнати, щоб не жити все життя у боротьбі з собою.

Я працюю з дорослими, які зіштовхуються з РДУГ: із тими, хто роками відчував себе «не таким», хто перегорає, не доводить до кінця, відкладає, соромиться, втомлюється «бути нормальним».

Як я працюю з РДУГ у дорослих?

Мій підхід — індивідуальний. Поєдную психоаналітичне розуміння з конкретними інструментами підтримки. Працюю в інтегративному підході, поєднуючи методики, які можуть бути найбільш ефективними саме в цьому конкретному випадку.

Маю диплом практичного психолога, спеціалізацію по психоаналізу та арт-терапії. Підвищення кваліфікації по роботі з травмою.

Напрямки роботи з дорослими з РДУГ можуть окреслюватися наступними темами:

• Відчуття хронічної недостатності та неприйняття себе
• Труднощі з доведенням справ до завершення
• Схильність до самосаботажу як несвідомий захист або форма протесту
• Неможливість будувати стабільні стосунки.

Запрошую вас на консультацію. Разом ми зможемо знайти мову, яка описує ваш досвід, і ресурси, які допоможуть у щоденному житті.