logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 03.09.2021
  • 01.01.1970
  • 3 хв
  • 44

РОЗВИТОК ВНУТРІШНЬОГО АВТОРИТЕТУ В БЕЗПЕЧНОМУ ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНОМУ ПРОСТОРІ

Самооцінка Стосунки Страхи й фобії Травма
Самооцінка Стосунки Страхи й фобії Травма
РОЗВИТОК ВНУТРІШНЬОГО АВТОРИТЕТУ В БЕЗПЕЧНОМУ ПСИХОТЕРАПЕВТИЧНОМУ  ПРОСТОРІ

Продовжую вивчати монографію Гражини Гудайте ( 2020)

,,Відносини з авторитетом та інтеграція сили особистості”.

,,В процесі аналізу наслідків травматичного досвіду і динаміки психотерапевтичного процесу ми виявили, що в результаті пережитої травми в психіці людини утворюється комплекс авторитету. Афекти, що присутні в ядрі цього комплексу, такі як страх, тривога ( пригнічена агресія), являють собою серйозні перешкоди для розвитку зовнішніх стосунків з авторитетом. Все це може спричинити негативний вплив на формування внутрішніх репрезентацій авторитету. А також, власне, на проявлення внутрішнього авторитету>> ( Gudaite,2013)

 

В контексті цієї праці хочу представити тут випадки кількох своїх клієнток. Вони  прийшли в терапію з різними запитами: незадоволеність стосунками з батьком ( мамою), начальником, своїм лікарем, постійними конфліктами з партнером.

Одна з дорослих жінок щодня мала телефонувати батькові і розповідати як пройшов день. ЇЇ чоловік так звик до тих дзвінків, що коли раптом дружина забувала ,,прозвітувати’’ татові, то він нагадував їй про це.На роботі вона не могла терпіти самодура-начальника, постійно перебувала з ним та колегами в конфлікті. Звернулася за допомогою з приводу панічних атак.

Інша жінка, батьки якої з її раннього дитинства перебували на заробітках за кордоном, звернулась за допомогою через надмірну тривожність з будь-якого приводу. Вона не могла відмовити батькам, які тероризували її щоденними розмовами про те, що ще потрібно зробити по господарству. Вони абсолютно не зважали на те, що донька має свою сім’ю, виховує маленьку дитину.На всі її аргументи була одна відповідь: ,,Ми висилаємо гроші, а ти роби те, що тобі кажуть. Живеш в нашій хаті на всьому готовому”. 

Ще одна клієнтка виросла в сім’ї з повним матеріальним достатком. Її батьки ніколи не сварилися, тато працював на керівній посаді, додому приходив пізно, вечеряв, спав, знову йшов на роботу. Жінка не пам’ятає, щоб тато колись розмовляв з нею про її дитячі проблеми, гуляв в парку, як це робили інші батьки. А в її підлітковому віці тато пішов з сім’ї  до молодої жінки. В своєму теперішньому житті у моєї клієнтки є проблеми в стосунках з чоловіком: багато років чоловік чинив психологічний тиск, вона терпіла. Звернулась за допомогою з приводу психосоматичних розладів.

Молода жінка, яка виховує чотирьох дітей, усвідомила, що повністю 3алежна від батька своїх дітей, який чинить психологічний тиск, останнім часом в конфліктних ситуаціях піднімає на неї руку. Він багато років обіцяє одружитися і нічого для цього не робить. Рідний батько жінки покинув сім’ю, коли їй було два роки, з 6 років жила у бабусі, мама була на заробітках. Її вітчим бив маму, пиячив, згодом помер. Хоча жінка запам’ятала його як добру людину. Дівчинкою вона любила вітчима і дуже плакала на його похоронах. Каже, що він добре до них ставився , коли був тверезим.Чоловік забороняє їй вчитися і працювати, матеріально їх добре забезпечує.  Відчуває себе 3алежною, від якої очікують лише догляду за дітьми та домом.

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

Молода дівчина з 6 років до двадцяти проживала з мамою-заробітчанкою в іншій країні. Вітчим-іноземець  відносився до дівчини відносно добре, проте не захотів, щоб вона називала його татом. Зараз проживає в Україні, роботи не має, скаржиться на проблеми з комунікацією. Мала негативний  досвід стосунків з кількома молодими людьми(аб’юзивні). Теперішні стосунки оцінює як непогані, не помічає ознак психологічного тиску на себе. Її біологічний батько був агресивним, бив маму під час вагітності, залишив сім’ю після пологів. З двох років виховувалася бабусею. Звернулася з приводу панічних атак…

Теми, що повторювалися в символічному матеріалі клієнток ( Sandplay, сновидіння), досвід терапевтичних стосунків як на реальному рівні, так і на рівні переносу були основними джерелами розуміння захисних стосунків з авторитетом.

Дослідження Гражини Гудайте дозволило виділити кілька категорій проявлення авторитету, що провокують захисну реакцію : дифузний, обманюючий, атакуючий та підкоряючий, сильний та недосяжний, слабкий авторитет.

 

На думку багатьох аналітиків ,, відносини з батьком впливають на формування внутрішніх структур особистості та динаміку взаємодії між ними. Особливе місце тут займає гіпотеза про внутрішній авторитет як центр особистості, дія якого впливає на процеси, пов’язані з самооцінкою, прийняттям рішень, самоствердженням та встановленням психологічних границь. Психологічні границі визначають не лише відносини з зовнішнім світом, але й з несвідомим. Людині необхідно мати адекватну модель стосунків з власними агресивними та деструктивними імпульсами, що з’являються з несвідомого “(Ruksaite, 2008)    

Життєві ситуації, в яких розвиваються стосунки з партнером, з батьками, з дорослими вже дітьми, різні. Проте існує універсальне правило – при їх несприятливому розвитку необхідно зупинитися і постаратися зрозуміти, що відбувається.

Той, хто хоче перевиховати іншу людину, скоріше за все, захоплений комплексом авторитету. Під впливом цього комплексу формуються очікування, які визначають якою саме має бути близька людина.

Успішна психотерапія по суті являється розвитком внутрішнього авторитету і підтримкою самобутнього творчого потенціалу особистості.

Сподобалась стаття? 👉

Алла Тимчак
icon Автор:

Алла Тимчак,

психолог

Ціна: від 1350 грн

Стаж: 14 років

Я людина з активною життєвою позицією, оптимістка. Вмію ставити цілі та досягати їх. Я маю досить високий рівень комунікації. Мати трьох дітей, у нас є онук. Люблю читати, подорожувати, цікавлюся театром та кінематографом. Творча особистість – веду свій блог, Кіноклуб онлайн, youtube канал, інстагр...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
Вікторія
Вікторія, 18 років 19.08.2026 15:54
Не умею общаться с людьми

Здравствуйте!Мне 16 лет и я совершенно не умею общаться с людьми.Если раньше эта проблема преследовала меня лишь в жизни(в Интернете со сверстниками я вполне комфортно общалась),то теперь трудности имеются и там.Не могу себе даже объяснить,с чем это связанно.Просто хочу что-то написать и всё.Сразу появляется учащённое сердцебиение,дрожат и потеют руки(прямо как сейчас,ахахах),а мысли только о самом худшем исходе.Долгое время мне казалось,что я этот внутренний кризис переборола.Я перешла на дистант после истерики в первый же школьный день и перестала на что-либо надеяться и какой-либо коммуникации старалась тщательно избегать(понимаю,что это плохо и проблему не решает),но недавно произошли некоторые вещи.Первая-я готовлюсь к НМТ и решили всех учащихся подобавлять в чаты.Выйти оттуда нельзя-пробовала.И вот вроде бы мне около плевать на то,что люди там коммуницируют,шутят,все такие замотивированные,яркие,целеустремлённые,а я...Ну,это тема для отдельного вопроса-если вкратце,то мама меня засунула в 11-й класс,хоть я сама всячески от этого отнекивалась,и профессию выбрала тоже за меня(не осуждаю,я амёба и идиотка,которую интересует примерно ничего).Так вот.Я даже радуюсь за них,что они нашли друг друга,общаются,а в глубине души тоже так хочется,но не можется.И вторая-мне надо будет прийти в школу на репетицию 1 звонка.Со мной хочется пойти мой друг.Теперь моё волнение увеличивается сразу в два раза:я боюсь своих одноклассников и я боюсь своего же бро.Бро,который видел меня во всех состояниях абсолютно!Который,даже если я ни слова не скажу и буду молчать как рыба,не обидится!!!Это иррациональная тревога,но да,блин,это ужасно пугает.Я не знаю,как с этим бороться и как победить свой страх людей или,хотя бы,снизить уровень стресса.Есть какие-то методы?Подскажите.

187 8
Арина
Арина, 18 років 15.08.2026 17:17
Почему так происходит и что делать?

Здравствуйте. Мне 16

Как перестать идеализировать мир, будто все должно быть легко? Мне не помогает просто сказать себе, что "будет трудно и это нормально", потому что я глубоко внутри верю и убеждена, что все должно быть легко. Реальность меня сильно разочаровывает и вызывает негативные эмоции. Я сталкиваюсь с быстрой утомляемостью, хотя почти ничем не занимаюсь. Постоянные глубокие вдохи чтобы себя успокоить, слабость если нет необходимости выполнять что-либо, внутренний протест, а потом защитная реакция в виде слез и раздражительности

Хочу свести к минимуму времяпровождение в телефоне, ведь он дает постоянные всплески дофамина, не требующие усилий. Но тоже, нужна сила воли. Понимаете, у меня такой тип личности, слабый в сфере воли и тп.

У меня из-за лени возможно и низкая самооценка родилась. Ведь мозг думает, за что себя уважать, если мы совсем никуда не двигаемся? Вообще ничего не любим делать. А это человеческая природа - развиваться. Да и в подростковом возрасте комплексы очень распространенное явление.

Искренне хочется получить осознание, что не все всегда легко дается... И научиться жить с этим. Надеюсь, пост прочитают те кто справляется с подобными проблемами и счастлив в жизни!

Спасибо!

153 3
Скай
Скай , 18 років 14.08.2026 20:44
Навязчивые мысли, подавленность, различные страхи

В последнее время мне особенно тяжко, потому что с наступлением ночи у меня усиливается тревога. Появляется страх того, что я могу сойти с ума, потерять контроль, сделать что-то плохое. Боюсь, что могу навредить своей семье. У меня часто появляются навязчивые мысли, образы. Чаще всего они делятся на такие категории: мысли сексуального характера, мысли о страхе отравиться (и всё что связано с проблемами жкт) и теперь добавились мысли о том, что я могу стать психом. Сразу скажу, что у меня нет ни малейшего желания делать что-то плохое. Своей семье я желаю только хорошего и на многое пойду, чтобы обеспечить их благополучие. Но эти мысли меня так пугают и я, вроде бы, понимаю, что это всё надуманные переживания, но вот избавиться от них я не могу. Если говорить про еду, то иногда это доходит до того, что я могу почти не есть, потому что не уверена в свежести еды. Я постоянно проверяю сроки годности, часто нюхаю и перепроверяю продукты. Я ем и стараюсь преодолевать этот страх, но осознаю, что без помощи мне немного тяжело.

Мне так одиноко, у меня нет друзей, которые могли бы выслушать меня. У меня хорошие родители, но я не могу сказать им обо всём этом, так как знаю, что скорее всего я не сдержусь и всё таки заплачу, подтвержу статус «психа» в семье. Если говорить об этом, то родители знают о моём подавленном состоянии. Но их реакция на это меня огорчает ещё больше. Мама периодически в шутку спрашивает меня не слышу ли я голоса, да и в целом это тема вызывает у неё некоторое раздражение. Боюсь, что меня не поймут и разочаруются во мне или морально отвергнут. По этой же причине у меня нет возможности обратиться к психологу. Да и я сама не понимаю это подростковые проблемы или что-то действительно серьёзное. Я боюсь радоваться, так как переживаю, что может случиться что-то плохое, контролирую каждое своё действие, думая о его правильности, нормальности и так далее.

Буду очень благодарна услышать ваше мнение. Спасибо!

223 6
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту