Що таке любов до себе?

Якщо ти себе не полюбиш – ніхто тебе не полюбить.

Відома фраза, яку повторюють усі, кому не ліньки.

Причому ніхто не пояснює ні чому, власне, так, ні що це означає – полюбити себе, ні де взаємозв’язок між любов’ю внутрішньою та зовнішньою?

Начебто й так усе зрозуміло – бери та люби себе, і буде тобі щастя. Ключове слово «начебто».

Але що більшість із нас насправді знає про любов?

Що знають про кохання люди, які виросли у постійних вимогах «якими потрібно бути, щоб батьки тебе любили»?

Наскільки далекі від кохання дорослі діти, в сім’ях яких не те, що не цікавилися почуттями дитини, а висміювали і соромили, якщо вона їх виявляла?

Що знають про кохання діти, чиї батьки ніколи не проявляли ніжності та тепла один до одного?

Наскільки далекі від розуміння «любов» люди, у сім’ях яких нормою виховання було фізичне насильство? Я вже мовчу про психологічне.

Так ось як цим дітям у дорослих тілах взяти та полюбити себе?

Для таких дітей те, як до них належали і є любов. Вони себе так само люблять – відкидають, критикують, знецінюють, порівнюють. Іншого прикладу немає.

І у відносини вступають також – нехтують своїми бажаннями, погоджуються, якщо в душі не згодні, сміються, коли їм не смішно, займаються сексом, коли їм не хочеться, вибачають те, що не можна пробачати, вибачаються, коли не винні.

Все це заради того, щоб зберігати контакт з іншим, адже вони глибоко переконані, що якщо не робитиму цього – їх перестануть любити. А це найстрашніше – дефіцит любові та прийняття такий величезний, що кохання Іншого стає надважливим.

То що таке любов до себе?

Я думаю, що це не ванна з піною і не тістечко на сніданок. Це добре налагоджена система внутрішніх взаємин. Коли я здатний сам собі стати досить добрим батьком:

• Дарувати турботу та прийняття своїй внутрішній дитині.
• Чути свої потреби та бажання та брати відповідальність за їх реалізацію.
• Відноситися до себе з добротою. Бути здатним на співчуття та самоспівчуття. Суворості й так вистачало насправді.
• Дбати як про комфорт фізичний, так і психологічний (відстоювати свої межі, йти з відносин, де погано, йти туди, де люблять і цінують)

На жаль, не всі реальні батьки були здатні навчити цьому. Так, сумно, так, прикро, але так буває і буває часто.

І доки не буде вибудувана та налагоджена система внутрішніх взаємин, у якій «я» важливий, цінний і досить гарний для цього світу, нашими відносинами та вибором партнера завжди керуватиме дефіцит кохання та прийняття.

Неможливо побудувати стосунки з іншим краще, ніж стосунки із собою. Тому якщо ти себе не полюбиш, завжди шукатимеш кохання в Іншому, і погоджуватимешся на все, аби він залишався.

Як проявляти любов до себе?

Бути батьком собі – одна з основних характеристик дорослості. Ми самі можемо себе хвалити, підтримувати, бо нам того хотілося б, спрямовувати по життю, мотивувати.

Адже, якщо по-чесному, то ми всі самотні, у кожного своя дорога в житті, свій досвід розчарувань і невдач. І наше життя за нас не проживе ніхто, навіть найближчі та люблячі люди.

Якщо уявити на хвилину, що у вас живе двоє людей – дорослий і дитина (а так по суті і є), то що б ви сказали своїй внутрішній дитині? Як би його підтримали? Як би висловили своє кохання?

У цьому моменті важливо бути щирим та відійти від стандартних шаблонів. Там, де є почуття, там тече енергія. Саме там захована ваша енергія, коли здається, що її зовсім немає, і сили теж кудись пішли. Саме в тому місці, де ми не дозволяємо собі дорослішати, зяє порожнеча, яка нас так гнітить.

Коли ми беремо до рук відповідальність за своє життя, ми можемо самі вибирати собі шлях, справу свого життя і ніхто не зможе «упакувати нас у коробочку» на свій розсуд. Коли ми самі стоїмо біля керма, ми сам вибираємо напрямок і тоді навіть попутний вітер допомагає пливти вперед.

Любов до себе, самооцінка, не береться нізвідки, а формується у дитинстві та дитинстві, коли до нас якось ставляться батьки та значущі люди, якось оцінюють.

А якщо так склалося, що батьківського кохання не вистачило, можна вчитися любити себе самому. Впізнавати себе заново, переглядати старі переконання щодо себе, хвалити за успіхи, підтримувати у скрутні хвилини, радувати та балувати.

Від qui.help: можна вчитися любові до себе в терапії

Любов до себе — про те, щоб бути поруч із собою у важкі моменти, чути свої потреби, дбати про себе не теоретично, а практично.

Але якщо вам складно відчути це кохання — це нормально. Особливо якщо з дитинства ви звикли бути «зручним», ігнорувати свої почуття і ставити інших вище за себе.

Психотерапія допомагає м’яко повертати себе. Вчитися чути, приймати та підтримувати себе так, як, можливо, колись не вистачило.

На сайті qui.help ви можете записатися до автора статті або іншого психолога, що буде поряд на цьому шляху, з увагою, повагою та турботою.