Знайти психолога

Усі категорії

  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати

Категорії статей

  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
Тривога

Іпохондрія: симптоми, причини, лікування

Тривога
  • 16 Серпня, 2025
  • 4 хв
  • 4

Уявіть, що ваш організм — це багатоповерховий будинок. У ньому іноді скриплять двері, тече кран чи риплять сходи.

Звичайна людина подумає: «Треба змастити петлі чи викликати сантехніка». А людина з іпохондрією вирішує: «Все, будинок руйнується, треба негайно викликати пожежників, поліцію і МНС одночасно».

Іпохондрія — це не «вигадування хвороб», а реальний розлад, коли тривога за здоров’я стає настільки сильною, що заважає жити.

Ви відчуваєте симптоми, гуглите їх, ходите від лікаря до лікаря, але навіть після десятків обстежень тривога не зникає. І часто навіть посилюється.

Симптоми іпохондрії

  • Постійні думки про хвороби. Навіть маленьке поколювання чи сухість у горлі може сприйматися як ознака серйозної недуги.
  • Часті медичні обстеження. Ви здаєте аналізи частіше, ніж більшість людей змінюють паролі в соцмережах.
  • Недовіра до лікарів. Один сказав, що все добре – і ви йдете до іншого, щоб перевірити.
  • Уникнення інформації про хвороби… або навпаки. Дехто перестає дивитися медичні програми, щоб не «накрутити» себе, інші – не можуть зупинитися й читають усе підряд.
  • Фізичні відчуття від тривоги. Пітливість, серцебиття, тремтіння, біль у шлунку – і все це може бути не наслідком хвороби, а самої тривоги.

Як відрізнити іпохондрію від звичайної турботи про здоров’я?

Турбота про себе – це добре. Ви проходите профілактичні огляди, реагуєте на дивні симптоми, але при цьому можете заспокоїтися після висновку лікаря.

Іпохондрія ж – це коли тривога не зникає навіть після 5–10 підтверджень, що все в порядку. Це коли увага до тіла перетворюється на постійну «службу безпеки», що працює 24/7, і немає відчуття спокою навіть у моменти повного фізичного добробуту.

Чому виникає іпохондрія?

Причин може бути кілька, і вони часто переплітаються:

  1. Попередній досвід хвороб — власний або близьких. Якщо колись ви чи рідна людина серйозно хворіли, це могло залишити слід у психіці.
  2. Тривожний темперамент. Дехто від природи більш чутливий до змін у тілі.
  3. Стрес і перевантаження. Коли психіка виснажена, вона починає «шукати небезпеку» навіть там, де її немає.
  4. Невирішені емоційні проблеми. Часто іпохондрія стає способом «зайняти голову» фізичними симптомами, щоб не стикатися з іншими болючими темами.
  5. Вплив медіа. Читаючи новини про хвороби або «історії з форумів», можна легко почати приміряти на себе чужі діагнози.

Що робити, якщо ви впізнали себе?

  • Не звинувачуйте себе. Іпохондрія — це не «слабкість характеру», а спосіб психіки впоратися з тривогою.
  • Обмежте медичний «серфінг». Поставте собі правило не гуглити симптоми без крайньої потреби.
  • Ведіть щоденник симптомів і емоцій. Часто виявляється, що тривога з’являється у певні моменти — наприклад, після конфліктів чи перевтоми.
  • Підтримуйте тіло: сон, рух, харчування. Це не вирішить проблему повністю, але зменшить інтенсивність тривоги.
  • Шукайте психологічну допомогу. Робота з тривогою у психотерапії дає довготривалий ефект.

Який лікар лікує іпохондрію?

Перший крок — сімейний лікар або терапевт, щоб виключити органічні хвороби. Якщо медичних підстав немає, далі — психотерапевт та психіатр.

Психіатр може діагностувати розлад (чи не підтвердити), підібрати медикаменти, якщо тривога дуже висока. Психотерапевт допоможе знайти корені проблеми та навчитися з нею жити без постійного страху.

Як може допомогти психотерапія?

У гештальт-підході ми працюємо з тим, щоб людина навчилася розпізнавати і проживати свої емоції, не ховаючись за тілесними симптомами.

  • Ми досліджуємо, що насправді лякає: хвороба як така чи, наприклад, страх залишитися без підтримки.
  • Вчимося заземлюватися в тілі: помічати, що відчуваєте прямо зараз, і відрізняти фізичні відчуття від тривожних фантазій.
  • Шукаємо нові способи справлятися зі стресом, щоб турбота про себе залишалася здоровою.

Особистий досвід і запрошення

Я знаю, що таке іпохондрія, не тільки з книг чи практики, але й особисто. Колись моє життя було серіалом «Швидка допомога» в одній особі: я могла прокидатися вночі від «підозрілого» пульсу й вже шукати найближчу лікарню в гуглі.

Зараз я працюю як гештальт-терапевт, спеціалізуюся на кризах, травмах і темі співзалежності. Я бачу, як іпохондрія поступово відступає, коли є безпечний простір, де можна розповісти про свій страх, не почувши «та ти вигадуєш».

Якщо ви впізнали себе в цій статті — запрошую вас у терапію. Ми зможемо разом зрозуміти, що стоїть за тривогою, і повернути вам відчуття спокою в тілі та житті.

  1. American Psychiatric Association. Hypochondriasis and Illness Anxiety Disorder — psychiatry.org
  2. StatPearls Publishing. Illness Anxiety Disorder (2023) — ncbi.nlm.nih.gov

Сподобалась стаття?

Автор:

Олександра Чумак,

психолог

Ціна: від 1200 грн

Стаж: 2 року

Вітаю, мене звати Саша, мені 32 роки. Я люблю смачно їсти, подорожувати, танцювати та бути різною. Також я психотерапевт у гештальт-підході. Вірю що кожна людина є найкращим експертом у власному житті, а я лише допомагаю роззирнутись навкруги та знайти те, що у вас і так вже є, але ви забули. Якщо...

Більше про психолога