Як зрозуміти, що у дитини може бути розлад харчової поведінки?

Сучасні діти живуть у реальності, де багато стресу, невизначеності та тиску.

Війна, вимушені переїзди, зміни в школі та соціальному оточенні, інтенсивний інформаційний потік у соцмережах — усе це створює навантаження, з яким незріла психіка часто не може впоратися.

Дитина вбирає кожен настрій в родині, кожне слово однолітків і кожне «ідеальне» тіло з екрана телефона.

У цьому хаотичному середовищі легко пропустити момент, коли харчові звички дитини перестають бути звичайним проявом розвитку й переходять у небезпечний сигнал.

Розлади харчової поведінки (РХП) у дітей та підлітків — це стани, які можуть прогресувати швидко і непомітно. Батьки часто бачать перші дрібні зміни, але не завжди розуміють, що вони означають.

Ця стаття допоможе вам зрозуміти, на що звернути увагу, чому виникають РХП і що робити, щоб підтримати дитину на ранньому етапі.

Чому виникають розлади харчової поведінки у дітей?

РХП ніколи не виникає «на рівному місці». Це результат взаємодії емоційних, біологічних, соціальних та сімейних факторів.

Фон війни та еміграції

Тривожність батьків, розлука, нові школи, зміна мови та оточення створюють високий рівень стресу.

Дитина може шукати хоч якийсь контроль і часто знаходить його в харчуванні та тілі.

Пубертат та гормональні зміни

У період підліткового дозрівання тіло змінюється швидко й непередбачувано. Вага зростає, з’являються висипи, формується сексуальність.

Це може викликати розгубленість, сором і порівнювання себе з іншими.

Соцмережі та стандарти «ідеальності»

TikTok, Instagram і YouTube формують викривлені уявлення про тіло та харчування.

Марафони стрункості, недоказове «здорове харчування», фітнес-блогери — усе це надає дитині хибних «еталонів», яким вона намагається відповідати.

Сімейна система

Атмосфера в сім’ї, стиль взаємодії, рівень близькості, комунікація між батьками й дитиною — усе це відіграє ключову роль.

РХП — це завжди сигнал: «Погляньте на мене. Мені важко».

Ознаки РХП, на які варто звернути увагу батькам

Перші симптоми можуть бути непомітними, але саме батьки здатні помітити їх найраніше.

Зміни у стосунках з їжею:

• дитина пропускає прийоми їжі або каже, що «не голодна»;
• їсть окремо від сім’ї;
• обирає надто низькокалорійні продукти;
• надмірно читає про «здорове» харчування;
• стверджує, що вже поїла в школі, хоча це не відповідає реальності.

Зміни ваги та зовнішності:

• різке схуднення або набір ваги;
• слабкість, втомлюваність, запаморочення;
• погіршення стану волосся, шкіри та нігтів.

Емоційні та поведінкові сигнали:

• агресія або роздратування, коли мова йде про їжу;
• замкнутість, уникання друзів;
• нав’язливі думки про тіло;
• зацикленість на тренуваннях.

Що можуть зробити батьки на перших етапах?

• Налагодити контакт. Перший крок — м’яка, чесна розмова. Без критики, моралізаторства і тиску. Питайте: «Як ти почуваєшся? Що з тобою відбувається останнім часом?»
• Спільні прийоми їжі. Дитина має їсти разом із родиною. Частіше готуйте улюблені страви дитини.
• Дослідити інформаційне поле дитини. Дізнайтеся, на яких блогерів вона підписана, які теми її цікавлять, що впливає на її уявлення про красу та норми.
• Спостерігати за оточенням. Школа, друзі, коментарі однолітків — усе це має величезне значення.

Що не варто робити, щоб не погіршити ситуацію?

• Не забороняти та не карати. Покарання, обмеження, заборона гаджетів або прогулянок тільки посилюють страх і тривогу.
• Не змушувати їсти силою. Примус — це травма, що руйнує довіру, а не лікує.
• Не знецінювати та не висміювати. Фрази «їж і не видумуй», «що за дурниці» руйнують контакт і підсилюють симптоми.
• Не фокусуватися на вазі. Коментарі про зовнішність або вагу можуть сформувати низьку самооцінку.

Чому варто звернутися до психіатра?

РХП може швидко прогресувати та впливати на роботу всього організму.

Варто звернутися до психіатра, якщо:

• Дитина різко худне або відмовляється від їжі;
• Є втрати свідомості чи сильна слабкість;
• Є самопошкодження або вислови про ненависть до себе.

Психіатр оцінить рівень ризику, призначить необхідні обстеження та визначить, чи потрібне медикаментозне лікування.

Як може допомогти психолог при РХП у дітей?

Психолог із відповідною спеціалізацією допомагає:

• Дослідити емоції та переживання дитини;
• Зрозуміти причини її стану;
• Налагодити комунікацію між батьками та дитиною;
• Визначити, чи потрібен супровід психіатра, дієтолога або педіатра;
• Підтримати родину в процесі відновлення.

Запрошую на консультацію

Я психолог, психотерапевт у гештальт-підході. Маю спеціалізацію з розладів харчової поведінки та сімейних систем.

Працюю з дорослими, які мають РХП, та з батьками дітей, що стикаються з проявами РХП.

Як мама підлітків, я добре розумію страх і безсилля, які переживають батьки. Допомагаю відновити опору, стабільність і контакт у сім’ї.

Якщо ви стикаєтесь із проявами РХП — ви не самі. Я поруч, щоб підтримати та допомогти знайти шлях до змін.