Як зрозуміти, що потрібно змінювати психолога: ознаки, що співпраці далі не буде

Ви приходите на сесію, сідаєте у звичне крісло (або вмикаєте камеру онлайн), але відчуваєте, що щось змінилося.

Те, що раніше приносило полегшення або інсайти, тепер викликає роздратування, нудьгу або бажання скасувати зустріч.

Ви ставите собі запитання: «Чи це я лінуюся і чиню опір змінам, чи справді більше немає актуальних тем для роботи в терапії, чи мені справді більше не по дорозі саме з цим спеціалістом?»

Терапія — це не лінійний процес, і відчуття плато чи навіть стагнації є цілком природним.

Проте важливо розрізняти моменти, коли дискомфорт є «паливом» для росту, і ситуації, коли терапевтичний альянс зруйновано або він ніколи не був сформований належним чином.

Дослідження показують, що якість терапевтичного альянсу (зв’язку між клієнтом та терапевтом) є набагато сильнішим предиктором успіху, ніж метод, у якому працює фахівець.

Ця стаття допоможе вам проаналізувати свій поточний стан у терапії та зрозуміти, чи варто продовжувати роботу, чи настав час подякувати та шукати нові опори.

Чому змінювати психолога — це ок

У нашому суспільстві все ще існує міф про «терапевтичну вірність», де зміна спеціаліста сприймається як зрада або нездатність довести справу до кінця.

Насправді здатність завершити стосунки, які більше не приносять користі — це акт турботи про себе.

Психолог — це не наставник на все життя, а супутник на певному етапі.

Ви змінюєтеся, ваші запити стають глибшими або іншими, і цілком нормально, що метод чи особистість терапевта, які підходили вам рік тому, сьогодні вже не відповідають вашій актуальній потребі.

Згідно з Американською психологічною асоціацією, клієнт має повне право на зміну фахівця, якщо відчуває, що його цілі не досягаються або стосунки стають непродуктивними (APA, Ethical Principles, 2017).

Як зрозуміти, що робота з психологом зайшла у глухий кут

Глухий кут у терапії — це стан, коли протягом тривалого часу (від декількох тижнів до місяців) ви не помічаєте жодних змін ні у своєму внутрішньому стані, ні у зовнішніх діях.

Ознаки стагнації:

• «Ходіння по колу». Ви обговорюєте одні й ті самі події тиждень за тижнем, не знаходячи нових сенсів, чи маєте відчуття, що «все і так добре».
• Відсутність нових інструментів чи усвідомлень. Сесії перетворюються на звичайні дружні розмови без психологічної глибини.
• Спеціаліст не пам’ятає важливих деталей. Якщо ви змушені щоразу нагадувати, як звати вашу маму чи в чому полягає ваша основна травма, це сигналізує про відсутність включеності фахівця.
• Ви відчуваєте, що «переросли» терапевта. Іноді клієнт рухається швидше за спеціаліста, і терапевт більше не може запропонувати нових перспектив.

Ознаки, що контакт і довіра з фахівцем втрачаються

Контакт у гештальт-терапії — це те, що відбувається на межі між вами та терапевтом. Якщо цей контакт порушений, терапія стає формальною.

Ви можете помітити:

1. Потребу щось приховувати. Ви ловите себе на думці: «Я не скажу про це терапевту, він/вона мене не зрозуміє або засудить». Це ознака того, що функція Ego вибирає захист замість відкритості через відчуття небезпеки в полі. А безпека є основою терапії.
2. Відчуття засудження. Ви зчитуєте у словах чи міміці терапевта критику, сором або зверхність. Починаєте виправдовуватись чи шукати слова, що підлаштовуються під його неозвучені погляди чи вимоги, але такі, які ви підсвідомо зчитуєте.
3. Терапевт занадто багато говорить про себе. Якщо ви знаєте про особисте життя фахівця більше, ніж він про ваше — це серйозне порушення меж в психотерапії. Саморозкриття терапевта не має бути основою у вашій терапії.
4. Ви не почуваєтеся почутими. Ви кажете про біль, а терапевт переводить тему на теорію, позитивне мислення або дає поради, які вам не відгукуються.

Коли дискомфорт у роботі — це частина процесу

Дуже важливо не піти з терапії саме тоді, коли вона починає працювати. У психології є поняття «негативної терапевтичної реакції» або опору змінам.

Варто дати час, якщо:

• Ви працюєте з травмою. Спогади важких неприємних подій завжди викликають бажання втекти, адже там багато болю. Це захисна реакція вашого Id. Ви можете думати, що не витримаєте таких переживань, та для цього поруч з вами терапевт, щоб допомогти опрацювати травму обережно та з турботою про вас.
• Виникає «перенос». Ви відчуваєте до терапевта роздратування, яке насправді може ніяк не стосуватись особистості терапевта, а, наприклад, образу на вашого батька/матір. У Гештальті це чудовий момент для роботи «тут і зараз» та опрацювання проєкцій та інтроєктів людини, що має перенос. Якщо ви зможете прожити це з терапевтом, це може стати важливим проривом в особистій терапії.
• Терапевт «підсвітив» вашу сліпу зону. Це завжди неприємно, і дуже часто боляче. Ваша Personality (уявлення про себе) чинить опір новій, не завжди приємній інформації. Та процес розчарування в собі та повернення в реальність є важливою частиною терапії, з якої ви зможете рухатись далі та знаходити актуальні на зараз способи турботи про себе та взаємодії зі світом

Порада: якщо дискомфорт пов’язаний із темою розмови, а не з особистістю терапевта — продовжуйте. Якщо питання до особистості — проясніть це з терапевтом, що він думає та як реагує на ваші почуття, перш ніж приймати рішення про завершення.

Сигнали, що цей фахівець вам не підходить

Згідно з актуальним Етичним кодексом Національної психологічної асоціації (НПА) України, існують стандарти, порушення яких є критичним для співпраці:

• Робота в неналежному стані. Психолог не має права проводити сесії, перебуваючи під впливом алкоголю, наркотичних речовин або сильних медикаментів, що впливають на свідомість.
• Конфлікт інтересів та подвійні стосунки. Психолог не може бути вашим другом, коханцем, діловим партнером або родичем. Ви не можете проводити разом час в інших місцях окрім кабінету, як то кафе, бари, клуби тощо. Також не можна брати в терапію одночасно вас та ваших родичів чи друзів.
• Порушення конфіденційності. Обговорення ваших справ із третіми особами без вашої письмової згоди (крім випадків загрози життю). Це стосується також і соціальних мереж та обговорення кейсів назагал (навіть без імен), якщо ви не давали на це згоди.
• Некомпетентність. Спеціаліст береться за запити, у яких не має кваліфікації, або якщо психолог використовує в роботі методи, що не мають наукового підґрунтя (астрологія, карти таро, нумерологія, енергетичні практики тощо) під виглядом професійної психологічної допомоги.
• Експлуатація клієнта та зловживання владою. Використання клієнта для отримання особистої вигоди, сексуальна експлуатація або нав’язування додаткових платних послуг. Це і про співпрацю з терапевтом в спільних проєктах, і про поради інших спеціалістів, з яких терапевт має комісію. А також маніпулятивне створення залежності клієнта від терапевта (коли терапевт переконує, що без нього ви «не впораєтеся» або «пропадете»).
• Відсутність поваги та дискримінація. Психолог не має використовувати висловлювання, що принижують вашу гідність, стать, віру, орієнтацію чи соціальний статус. Терапевт не має права нав’язувати свої релігійні чи політичні переконання, а також критикувати ваші вибори.
• Відсутність супервізії. Психологи та психотерапевти мають проходити регулярну супервізію. Відмова від них або заява «мені це не потрібно» є ознакою професійної стагнації та небезпеки для клієнта, адже регулярна супервізія потрібна кожному, незалежно від кількості досвіду.

Чи треба підіймати тему сумнівів із психологом?

Так, і це обов’язково. Вміння висловити своє незадоволення спеціалісту прямо — це величезний терапевтичний крок.

Коли ви наважуєтесь говорити прямо з терапевтом про те, що вас турбує — це гарний знак, що ви змінюєтесь і можете обирати для себе інші варіанти, з турботою про себе.

Як це зробити: використовуйте Я-повідомлення: «Я відчуваю, що ми застрягли», «Мені було боляче, коли ви сказали…», «Я не відчуваю прогресу останні два місяці».

Що це дасть: якщо терапевт професіонал, то він/вона підтримає це обговорення, визнає свої помилки та прояснить з психологічної точки зору, як і що відбувається між вами, і це виведе вашу терапію на новий рівень.

Якщо ж терапевт почне захищатися або звинувачувати вас — то це остаточна відповідь і тепер ви точно знаєте, що ці стосунки не є безпечними і їх треба завершувати.

Запрошую на консультацію

«Завершення терапії — часто є ознакою того, що ви навчилися чути себе настільки добре, що можете розрізнити, де є розвиток, а де марна витрата ресурсу.

Ви маєте право на спеціаліста, з яким будете почуватися в безпеці та прийнятими, навіть коли обговорюєте найважчі теми», — Стретович Вікторія, психологиня та гештальт-психотерапевтка (в навчанні).

У Гештальт-підході ми приділяємо особливу увагу стосункам між клієнтом та терапевтом.

Ми працюємо з вашим Self у моменті «тут і зараз», досліджуючи, як ви вибудовуєте контакт, де ви його перериваєте і як повертаєте собі здатність до вільного вибору (Ego).

Я запрошую до співпраці тих, хто:

• Відчуває, що поточна терапія не дає результатів, і шукає новий погляд.
• Хоче змінити спеціаліста, але відчуває провину чи страх.
• Прагне працювати в підході, де терапевт — це не «гуру», а живий партнер у діалозі.
• Відчуває потребу змінити фокус роботи з минулого на актуальні потреби та почуття.

Ми разом дослідимо ваші запити у безпечному, етичному та підтримуючому полі.

Ти не один/одна. Поруч може бути підтримка. І ти заслуговуєш на неї.