Готові до змін на краще?
Знайти психологаВійна в Україні, яка триває вже понад три роки, залишила глибокий відбиток на психіці мільйонів людей.
Багато українців стикаються з симптомами депресії, тривоги чи посттравматичного стресового розладу (ПТСР).
Щодня ми чуємо про втрати, руйнування та невизначеність майбутнього. Надія тане, як сніг під сонцем, а депресія стає невидимим, але потужним ворогом.
Але чи є вихід? Так, навіть у темряві війни можна знайти шлях до відновлення.
В цій статті я розгляну причини депресії через війну, її симптоми та практичні поради, як жити далі.
Причини депресії в умовах війни
Депресія через війну — це природна реакція на травму. Війна викликає хронічний стрес, який виснажує нервову систему.
Основні причини:
- Травматичні події: обстріли, втрата домівки, смерть близьких. Бомбардування безпосередньо пов’язане з підвищенням ризику депресії та суїцидальних думок. Ті, що пережили обстріли, мають значно вищий ризик виникнення психічних проблем.
- Невизначеність і втрата контролю: щоденні повітряні тривоги, економічна нестабільність, розлука з рідними. Це призводить до почуття безнадії, коли майбутнє здається чорним.
- Соціальні фактори: ізоляція, брак підтримки. Багато українців стали біженцями, і адаптація в новому середовищі додає стресу.
- Фізіологічні зміни. Хронічний стрес під час війни порушує баланс гормонів, таких як серотонін і дофамін, що відповідають за настрій. Додайте сюди недосипання через тривоги — і депресія закріплюється.
Українці не самотні в цьому: подібні патерни спостерігалися в інших конфліктах, як у Сирії чи Афганістані, де війна спричиняла «війну всередині» — внутрішній конфлікт з власними емоціями.
Симптоми: як розпізнати депресію
Депресія не завжди проявляється як постійний смуток. У контексті війни вона може маскуватися під втому чи дратівливість.
Основні ознаки:
- Емоційні: почуття порожнечі, безнадії, провини (наприклад, «Чому я вижив?»), втрата інтересу до життя, апатія.
- Фізичні: втома, порушення сну (безсоння чи надмірна сонливість), зміни апетиту, головні болі.
- Поведінкові: ізоляція від людей, уникнення спілкування, зловживання алкоголем чи седативами.
- Когнітивні: проблеми з концентрацією, негативні думки про майбутнє, суїцидальні ідеї.
У дітей і підлітків симптоми можуть бути іншими: агресія, проблеми в навчанні.
Якщо симптоми тривають понад два тижні, це сигнал звернутися по допомогу.
7 стратегій, як знайти опору, коли надія слабшає, і жити далі
Ключ до відновлення — активні стратегії, які допомагають пропрацювати травму, а не уникати її.
Ось практичні поради:
- Визнайте емоції. Не ігноруйте біль. Дозвольте собі оплакати втрати. Дайте собі час на горювання, будьте поблажливими до себе. Ведіть щоденник: записуйте думки, щоб звільнити розум.
- Підтримуйте рутину. Війна руйнує стабільність, тож створюйте її самі. Фіксований розпорядок дня, сон по 7–8 годин, регулярне харчування, фізична активність.
- Обмежте новини. Постійний потік негативу посилює тривогу. Переглядайте новини двічі на день, не більше, щоб не сидіти в них постійно.
- Практикуйте релаксацію. Дихальні вправи (4-7-8: вдих 4 секунди, затримка 7, видих 8), медитація, йога. Це знижує кортизол — гормон стресу.
- Шукайте підтримку. Говоріть з друзями, родиною. Приєднуйтеся до груп підтримки. Уникайте ізоляції — вона поглиблює депресію.
- Займайтеся корисним. Волонтерство, хобі, допомога іншим. Це дає сенс і відволікає від негативу.
- Професійна допомога. Не соромтеся звертатися до психолога/психотерапевта.
Пам’ятайте: просити про допомогу — знак сили.
Запрошую на консультації
«Війна краде надію, але не назавжди. Кожен день — це боротьба, але з правильними стратегіями ви можете відновитися. Люди, які приймають реальність і активно діють, швидше виходять з депресії.
Знайдіть маленькі радощі: посмішку дитини, теплий чай, розмову з другом. Війна мине, а ваше життя триває. Якщо надія втрачається щодня, шукайте її в собі та оточенні», — Грибачова Олена, психологиня.
Ви не самі — мільйони українців проходять цей шлях разом.
Запрошую вас на консультацію сьогодні, щоб допомогти побачити світло завтра!