logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 05.02.2023
  • 3 хв
  • 140

Вимушена іміграція. Як собі допомогти? Рекомендації психолога

Депресія Самотність Сором і провина
Депресія Самотність Сором і провина
Вимушена іміграція. Як собі допомогти? Рекомендації психолога

Вимушеними мігрантами стають люди, які тікають від війни, тероризму, насильства. Щоб урятувати своє життя, вони змушені залишити свій будинок, місто, країну та шукати притулку в іншій державі. 

Як жити після того, як ти залишив свій будинок і опинився на новому місці?

Що переживає іммігрант?

Іммігранти стикаються із низкою психологічних проблем через внутрішню травму. Насамперед це гостре почуття втрати. 

У ситуаціях, коли люди змушені мігрувати, наприклад, під час тероризму чи війни, вони відчувають, що їх культура знаходиться під загрозою, і вони втрачають почуття приналежності до більшої групи. Вони часто страждають від ізоляції та самотності. Крім того, втрата звичаїв і традицій, які становлять частину ідентичності, загрожує скомпрометувати цілісність особи.

Оскільки причина їхньої міграції пов’язана з подіями поза їхнім контролем, мігранти відчувають посилені психосоціальні проблеми, коли стикаються з соціальними та культурними відмінностями в новому середовищі. Якщо нове середовище, в якому опинилися люди, схоже на їхню власну культуру, очікується, що у них буде менше проблем з інтеграцією; інакше вони, ймовірно, матимуть більше проблем.

Після переїзду в іншу країну людина втрачає колишній соціальний статус та звичне місце у суспільстві. Це призводить до відчуття своєї нікчемності, відчаю.

Ті, кому довелося залишити своїх рідних у зоні конфлікту, відчувають почуття, яке називається провиною вцілілого. Мігрантам соромно жити повноцінним життям, доки близькі залишаються у небезпеці. Це заважає інтеграції в нове середовище, не дає пристосуватися до обставин і знайти себе на новому місці.

Втрата землі, де вони народилися та виросли, той факт, що вона перебуває під чиїмось контролем, і невпевненість у тому, що вони не знають, коли  вони зможуть повернутися, є джерелом сильного стресу. Его формується та ототожнюється з землею, де людина народилася, та її культурою.

Як діти переживають міграцію?

Міграція впливає як на дорослих, так і на дітей. Більшість із них не може описати свої емоції, але в поведінці це відображається як страх, агресивність, спалахи агресії та гніву.

Діти, які пережили насильство або стали свідками насильства, зростає ризик психічних захворювань. Дітям, які пережили події, що травмують, необхідна психологічна підтримка, навіть якщо сама дитина не усвідомлює пережиту травму.

Що відчуває сторона, що приймає?

Для суспільства, яке приймає приїжджих, міграція також стає випробуванням і може стати подією, що травмує. Велика кількість приїжджих сприяє безробіттю серед місцевого населення. Збільшується навантаження на державні служби, що може завдавати дискомфорту та знижувати якість життя місцевих жителів. Ці чинники негативно впливають на фізичне та психічне здоров’я, а також можуть спричинити етнічні конфлікти. Тому сторона, що приймає, теж може відчути, що її життя перебуває під загрозою. Розуміння процесів, викликаних міграцією, допомагає уникнути таких конфліктів.

Як допомогти собі адаптуватись?

У важкому та тривалому процесі адаптації до нової культури кожна людина може допомогти собі впоратися зі стресом. Для цього скористайтесь рекомендаціями:

Емоційна сфера:

1. Визнайте, що ви зіткнулися із труднощами. Пам’ятайте, що реакція не є проявом слабкості.

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

2. Не пригнічуйте негативних почуттів, дайте їм вихід.

3. Ведіть щоденник почуттів, роздумів та переживань. Говоріть про свої почуття з друзями та рідними.

Тіло:

4. Дбайте про своє фізичне здоров’я (добре харчуйтеся, займайтеся спортом і добре висипайтеся).

5. Виконуйте звичні ритуали (готуйте їжу, проводьте косметичні процедури, гуляйте).

Збереження зв’язків:

6. Підтримуйте контакти з рідними, близькими, друзями, які залишилися в рідній країні.

7. Займайтеся тим, що нагадує вам про будинок (слухайте улюблену музику, читайте книги рідною мовою, дивіться улюблені передачі).

Нова культура:

8. Вивчайте правила життя у приймаючій країні, місцеві традиції та звичаї.

9. Беріть участь у різних аспектах нової культури (вивчайте мистецтво чи музику, займайтеся спортом, працюйте волонтером).

10. Відвідайте визначні місця в новій країні.

11. Спілкуйтеся з місцевими жителями, заводьте друзів та розвивайте стосунки.

Пам’ятайте, що процес адаптації відбувається повільно. Він може тривати протягом усього періоду перебування в іншій культурі. Дайте собі час, радійте невеликим успіхам і не бійтеся пізнавати нове середовище, адже у створенні нової культурної ідентичності беруть участь цінності обох культур (нової та існуючої).

Взаємодія з іншою культурою збагачує наше життя, допомагає позбутися культурного шоку та дозволяє більше цінувати свою рідну культуру. Впоратися зі складними процесами інтеграції у нове суспільство буде легше за підтримки психолога чи психотерапевта.

 

Сподобалась стаття? 👉

Юлія Клименко
icon Автор:

Юлія Клименко,

психолог

Ціна: від 1150 грн

Стаж: 11 років

Вітаю всіх, хто шукає допомоги чи підтримки та вибрав мою анкету в мережі. Мене звуть Клименко Юлія, я практикуючий кризовий психолог, сексолог, сімейний психотерапевт та супервізор. У роботі використовую техніки КПТ, гештальт та коучинг. Досвід понад 8 років, консультую індивідуально, сімейні пари...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
Viktoriia
Viktoriia, 26 років 19.07.2026 23:48
Втрата вагітності

Як впоратися з втратою вагітності?

Пройшло 15 днів фізично нічого не болить, тільки дуже порожньо на душі, це була очікувана друга вагітність, але нажаль народила на 19 тижні, думаю що я в цьому винна не достатньо щось зробила, не додивилася за собою за своїм здоровʼям, не можу відпустити що щось можливо було вдіяти, единиф факт який дає сили жити далі, маленька дитина. Бажання як найшвидше во становити здоровʼя та завагітніти знову, чи є нормальним це бажання одразу після втрати завагітніти, таке враження наче тобі чогось не вистачає. Душу гріє той факт що дитині дала імʼя, зробила свідоцтво про народження, та поховала, навіть провела з ним золотий час 2 години, потримала його на руках та маю фото на памʼять. Чи ж якісь правила скорботи, не плачу кожен день, але на вечір накриває шо він має бути ще зі мною , а його вже немає, чи Є нормальна така реакція 😖❤️‍🩹

304 15
Elvira
Elvira, 30 років 19.07.2026 21:20
Чи потрібно звертатись до психіатра?

Мені потрібна допомога, тому що вже тривалий час близько 8 місяців я я не можу впоратися з однією темою, яка повністю займає мої думки.

Після народження дитини та низки стресових подій у мене з’явилася дуже сильна зацикленість на фотографіях і відео доньки, особливо її перших місяців життя. Я справді зробила менше фотографій і відео, ніж хотіла, і тепер не можу перестати про це думати. Я постійно повертаюся до думок про те, що могла фотографувати більше, могла зробити це якісніше, могла по-іншому одягати дитину або зберегти більше спогадів.

Я можу багато разів прокручувати в голові одні й ті самі ситуації, аналізувати їх, шукати, що можна було зробити інакше, і звинувачувати себе. Хоча я розумію, що минуле вже неможливо змінити, мозок ніби не дозволяє відпустити цю тему.

Мене особливо тригерять фотографії та відео інших дітей, немовлята приблизно того ж віку, а також власні фото доньки. Це викликає сильний жаль, смуток, почуття провини та думки, що я недодала своїй дитині важливих спогадів.

Раніше до цього додавалася сильна тривога. Зараз тривога стала меншою, але залишилися нав’язливі думки, постійне повернення до цієї теми, смуток і глибоке відчуття втрати. Через це мені важко повноцінно насолоджуватися материнством і жити теперішнім.

Я хочу зрозуміти, який це може бути розлад, чи можуть мої симптоми відповідати післяпологовій депресії, обсесивно-компульсивному розладу або іншому стану, і яке лікування буде для мене найефективнішим.

Моя головна мета — перестати бути постійно “застряглою” в минулому, прийняти те, що вже сталося, перестати нескінченно себе звинувачувати й знову отримувати радість від життя та материнства.

599 26
Darina 333
Darina 333, 29 років 12.07.2026 13:04
Почуття провини перед дитиною

Доброго дня !

Маю таку ситуацію, 8 місяців назад народила немовля. Завжди була біля неї, з нею , годую грудьми. Але тепер стався такий момент, що я почала усвідомлювати, що я зробила їй дуже мало фото у перші місяці і тепер це дуже болить( поганий ракурс, темно). Особливо болить що я довго їй носила шапочку та антицарапки і відповідно на усіх фото вона у них, тобто немає дитинки де в неї голі ручки, голівка. Мене дуже це болить і повертає назад, хочеться усе змінити. Приходить усвідомлення чому я не додумалась зняти ці предмети і ці фото тригерять. Болить дивитись на фото інших мам і розуміти що вони все зробили гарно а у моєї із за моєї неуважності тепер не буде таких гарних фото та відео.

Думка мене зʼїдає, тобто вона як навʼязлива і не дає нормально жити тут і зараз .

Хочеться повернути час назад і все змінити. Маю почуття провини перед дитиною. Соціальні мережі та інші люди , які мають гарні фото викликають біль і плач. Не можу я прийняти цей факт. Можливо щось порадите, або підкажете що зі мною . Дякую !

353 8
Шукають психолога по темі
“”
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту