logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 05.02.2023
  • 01.01.1970
  • 3 хв
  • 143

Вимушена іміграція. Як собі допомогти? Рекомендації психолога

Депресія Самотність Сором і провина
Депресія Самотність Сором і провина
Вимушена іміграція. Як собі допомогти? Рекомендації психолога

Вимушеними мігрантами стають люди, які тікають від війни, тероризму, насильства. Щоб урятувати своє життя, вони змушені залишити свій будинок, місто, країну та шукати притулку в іншій державі. 

Як жити після того, як ти залишив свій будинок і опинився на новому місці?

Що переживає іммігрант?

Іммігранти стикаються із низкою психологічних проблем через внутрішню травму. Насамперед це гостре почуття втрати. 

У ситуаціях, коли люди змушені мігрувати, наприклад, під час тероризму чи війни, вони відчувають, що їх культура знаходиться під загрозою, і вони втрачають почуття приналежності до більшої групи. Вони часто страждають від ізоляції та самотності. Крім того, втрата звичаїв і традицій, які становлять частину ідентичності, загрожує скомпрометувати цілісність особи.

Оскільки причина їхньої міграції пов’язана з подіями поза їхнім контролем, мігранти відчувають посилені психосоціальні проблеми, коли стикаються з соціальними та культурними відмінностями в новому середовищі. Якщо нове середовище, в якому опинилися люди, схоже на їхню власну культуру, очікується, що у них буде менше проблем з інтеграцією; інакше вони, ймовірно, матимуть більше проблем.

Після переїзду в іншу країну людина втрачає колишній соціальний статус та звичне місце у суспільстві. Це призводить до відчуття своєї нікчемності, відчаю.

Ті, кому довелося залишити своїх рідних у зоні конфлікту, відчувають почуття, яке називається провиною вцілілого. Мігрантам соромно жити повноцінним життям, доки близькі залишаються у небезпеці. Це заважає інтеграції в нове середовище, не дає пристосуватися до обставин і знайти себе на новому місці.

Втрата землі, де вони народилися та виросли, той факт, що вона перебуває під чиїмось контролем, і невпевненість у тому, що вони не знають, коли  вони зможуть повернутися, є джерелом сильного стресу. Его формується та ототожнюється з землею, де людина народилася, та її культурою.

Як діти переживають міграцію?

Міграція впливає як на дорослих, так і на дітей. Більшість із них не може описати свої емоції, але в поведінці це відображається як страх, агресивність, спалахи агресії та гніву.

Діти, які пережили насильство або стали свідками насильства, зростає ризик психічних захворювань. Дітям, які пережили події, що травмують, необхідна психологічна підтримка, навіть якщо сама дитина не усвідомлює пережиту травму.

Що відчуває сторона, що приймає?

Для суспільства, яке приймає приїжджих, міграція також стає випробуванням і може стати подією, що травмує. Велика кількість приїжджих сприяє безробіттю серед місцевого населення. Збільшується навантаження на державні служби, що може завдавати дискомфорту та знижувати якість життя місцевих жителів. Ці чинники негативно впливають на фізичне та психічне здоров’я, а також можуть спричинити етнічні конфлікти. Тому сторона, що приймає, теж може відчути, що її життя перебуває під загрозою. Розуміння процесів, викликаних міграцією, допомагає уникнути таких конфліктів.

Як допомогти собі адаптуватись?

У важкому та тривалому процесі адаптації до нової культури кожна людина може допомогти собі впоратися зі стресом. Для цього скористайтесь рекомендаціями:

Емоційна сфера:

1. Визнайте, що ви зіткнулися із труднощами. Пам’ятайте, що реакція не є проявом слабкості.

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

2. Не пригнічуйте негативних почуттів, дайте їм вихід.

3. Ведіть щоденник почуттів, роздумів та переживань. Говоріть про свої почуття з друзями та рідними.

Тіло:

4. Дбайте про своє фізичне здоров’я (добре харчуйтеся, займайтеся спортом і добре висипайтеся).

5. Виконуйте звичні ритуали (готуйте їжу, проводьте косметичні процедури, гуляйте).

Збереження зв’язків:

6. Підтримуйте контакти з рідними, близькими, друзями, які залишилися в рідній країні.

7. Займайтеся тим, що нагадує вам про будинок (слухайте улюблену музику, читайте книги рідною мовою, дивіться улюблені передачі).

Нова культура:

8. Вивчайте правила життя у приймаючій країні, місцеві традиції та звичаї.

9. Беріть участь у різних аспектах нової культури (вивчайте мистецтво чи музику, займайтеся спортом, працюйте волонтером).

10. Відвідайте визначні місця в новій країні.

11. Спілкуйтеся з місцевими жителями, заводьте друзів та розвивайте стосунки.

Пам’ятайте, що процес адаптації відбувається повільно. Він може тривати протягом усього періоду перебування в іншій культурі. Дайте собі час, радійте невеликим успіхам і не бійтеся пізнавати нове середовище, адже у створенні нової культурної ідентичності беруть участь цінності обох культур (нової та існуючої).

Взаємодія з іншою культурою збагачує наше життя, допомагає позбутися культурного шоку та дозволяє більше цінувати свою рідну культуру. Впоратися зі складними процесами інтеграції у нове суспільство буде легше за підтримки психолога чи психотерапевта.

 

Сподобалась стаття? 👉

Юлія Клименко
icon Автор:

Юлія Клименко,

психолог

Ціна: від 1150 грн

Стаж: 11 років

Вітаю всіх, хто шукає допомоги чи підтримки та вибрав мою анкету в мережі. Мене звуть Клименко Юлія, я практикуючий кризовий психолог, сексолог, сімейний психотерапевт та супервізор. У роботі використовую техніки КПТ, гештальт та коучинг. Досвід понад 8 років, консультую індивідуально, сімейні пари...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“”
Арина
Арина, 18 років 15.08.2026 17:17
Почему так происходит и что делать?

Здравствуйте. Мне 16

Как перестать идеализировать мир, будто все должно быть легко? Мне не помогает просто сказать себе, что "будет трудно и это нормально", потому что я глубоко внутри верю и убеждена, что все должно быть легко. Реальность меня сильно разочаровывает и вызывает негативные эмоции. Я сталкиваюсь с быстрой утомляемостью, хотя почти ничем не занимаюсь. Постоянные глубокие вдохи чтобы себя успокоить, слабость если нет необходимости выполнять что-либо, внутренний протест, а потом защитная реакция в виде слез и раздражительности

Хочу свести к минимуму времяпровождение в телефоне, ведь он дает постоянные всплески дофамина, не требующие усилий. Но тоже, нужна сила воли. Понимаете, у меня такой тип личности, слабый в сфере воли и тп.

У меня из-за лени возможно и низкая самооценка родилась. Ведь мозг думает, за что себя уважать, если мы совсем никуда не двигаемся? Вообще ничего не любим делать. А это человеческая природа - развиваться. Да и в подростковом возрасте комплексы очень распространенное явление.

Искренне хочется получить осознание, что не все всегда легко дается... И научиться жить с этим. Надеюсь, пост прочитают те кто справляется с подобными проблемами и счастлив в жизни!

Спасибо!

40 1
Скай
Скай , 18 років 14.08.2026 20:44
Навязчивые мысли, подавленность, различные страхи

В последнее время мне особенно тяжко, потому что с наступлением ночи у меня усиливается тревога. Появляется страх того, что я могу сойти с ума, потерять контроль, сделать что-то плохое. Боюсь, что могу навредить своей семье. У меня часто появляются навязчивые мысли, образы. Чаще всего они делятся на такие категории: мысли сексуального характера, мысли о страхе отравиться (и всё что связано с проблемами жкт) и теперь добавились мысли о том, что я могу стать психом. Сразу скажу, что у меня нет ни малейшего желания делать что-то плохое. Своей семье я желаю только хорошего и на многое пойду, чтобы обеспечить их благополучие. Но эти мысли меня так пугают и я, вроде бы, понимаю, что это всё надуманные переживания, но вот избавиться от них я не могу. Если говорить про еду, то иногда это доходит до того, что я могу почти не есть, потому что не уверена в свежести еды. Я постоянно проверяю сроки годности, часто нюхаю и перепроверяю продукты. Я ем и стараюсь преодолевать этот страх, но осознаю, что без помощи мне немного тяжело.

Мне так одиноко, у меня нет друзей, которые могли бы выслушать меня. У меня хорошие родители, но я не могу сказать им обо всём этом, так как знаю, что скорее всего я не сдержусь и всё таки заплачу, подтвержу статус «психа» в семье. Если говорить об этом, то родители знают о моём подавленном состоянии. Но их реакция на это меня огорчает ещё больше. Мама периодически в шутку спрашивает меня не слышу ли я голоса, да и в целом это тема вызывает у неё некоторое раздражение. Боюсь, что меня не поймут и разочаруются во мне или морально отвергнут. По этой же причине у меня нет возможности обратиться к психологу. Да и я сама не понимаю это подростковые проблемы или что-то действительно серьёзное. Я боюсь радоваться, так как переживаю, что может случиться что-то плохое, контролирую каждое своё действие, думая о его правильности, нормальности и так далее.

Буду очень благодарна услышать ваше мнение. Спасибо!

117 6
Арина
Арина, 18 років 14.08.2026 14:32
Как и чем помогает психотерапия?

Я уже добавляла пост, но хочу поинтересоваться другим. Расскажите, пожалуйста, о воздействии психотерапии на человека и о вашем личном опыте. Я думаю над тем, чтобы выбрать нового психолога. Терапия помогает в том, что появляется человек (психолог), готовый выслушать и поддержать или в том, что он предлагает практические советы? Потому как мне известны аффирмации, визуализация желаемого, установки в голове, манифестация, родовые программы, цели, мечты, планирование, режим дня, поддержка здоровья, детство, СДВГ, дофаминовый детокс, термины, много-много техник... Знаю как правильно и неправильно, собирала разные мнения... Но ничего мне не помогает. Анализирую, читаю и безрезультатно. Уже прекрасно понимаю свою ситуацию и свое состояние. Но со мной остается негативное отношение к усилиям. Мне сложно переступить барьер, когда кажется, что ты уже не вывозишь (в моем случае - это ошибочное мнение, а не выгорание и тп). Я понимаю, что у меня такой характер, это всего лишь мои слабости. Понимаю, что его можно менять. Я понимаю, что никто неидеален и не стремлюсь к совершенству. Себя не перегружаю. Но мне очень тяжело и я не знаю, как быть. Не только начать, но продолжить и закончить дело. Я не хочу испытывать негативные эмоции. Если вы хотите подробностей, они есть в 2 постах ниже. Спасибо большое

172 12
Шукають психолога по темі
“”
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту