Вправа «Зустріч із внутрішньою дитиною»

Формування людини як особистості – це тривалий процес, який триває протягом усього життя і починається в глибокому дитинстві.

Якщо в ранньому віці людина отримує будь-яку психологічну травму, відбиток від цього удару може залишитися на все життя, травмується свідомість внутрішньої дитини. Чим важча травма, тим сильнішими можуть бути її наслідки.

Щоб виправити це, дати можливість особистості розкритися, важлива правильна робота з внутрішньою дитиною.

Хто така «Внутрішня дитина»?

У психології «Внутрішня дитина» – це такий стан, коли ви дозволяєте собі знову опинитися в безтурботному та щасливому дитинстві.

Цим терміном характеризується образ, який живе у кожній дорослій людині. Іншими словами, у кожному з нас присутня частинка душі, що збереглася відколи ми били дітьми.

Вправа «Зустріч із Внутрішньою дитиною»

Візуалізація – це спосіб лікування, який можна спробувати самостійно. Вправа, яку пропоную для самостійної роботи полягає в тому, що коли ми фантазуємо в зоні вільної уяви і чинимо в ньому дії, починають працювати ті самі частини мозку, що й у реальному часі.

Метод полягає в тому, що ви повинні заново «полюбити» себе. Потрібно зробити все, щоб дитина відчула себе в безпеці і розвинула довіру та стійкість.

Нехай друге внутрішнє «я» піклується про неї, схвалює, задовольняє її потреби.

1. Сядьте зручно, ще зручніше, заплющити очі.
2. Уявіть сутінки, пісочниця та одна дитина, що грається. Усіх дітей забрали батьки, а один залишився сам, грається і з тривогою чекає, хто прийде за ним.
3. Тепер уявіть, що Ви дорослий, заходите в цей простір – там, де живе Ваша 4-5 річна дитина, підійдіть до неї, сядьте, подивіться їй у вічі. Як вона виглядає? Що вона робить? Як вона одягнений? Придивіться до неї.
4. А тепер скажіть їй: «Доброго дня, моя радість! Вибач, що так довго не приходив по тебе. Я прийшов по тебе, щоб забрати тебе в своє серце. Ми тепер завжди будемо разом. Ти для мене найважливіше. І більше я від тебе ніколи не відмовлюсь. Я тебе люблю, ми завжди будемо разом...»
5. Обійміть цього малюка. Зробіть його частиною свого внутрішнього світу. Візьміть на себе турботу про нього. З цієї хвилини Ви за нього відповідаєте. І він завжди буде із Вами. Якщо він буде щасливий усередині Вас, значить, у Вашому житті все складеться. Значить, і ви будете щасливі. Прийміть його у свій внутрішній світ.
6. Повертайтеся назад у цю реальність.

«Пробудження спогадів про дитячі відчуття та їх усвідомлення не вбиває, а звільняє. Вбиває ж, навпаки, захисна реакція, що виробилася з роками щодо тих відчуттів, усвідомлене переживання яких розкриває правду…» – Еліс Міллер, психологиня, психоаналітикиня

За що відповідає «Внутрішня дитина»?

Це вкрай важливий фрагмент людини, адже від стану та відчуттів внутрішньої дитини багато в чому залежить успішність людини.

Внутрішня дитина дасть вам можливість усвідомити свою життєву історію, через своє минуле зрозуміти сьогодення, побачити справжні мотиви багатьох вчинків і дій, позбутися вантажу образ, пробачити. І здобути внутрішню свободу.

Коли ми слухаємо і розуміємо нашу внутрішню дитину і тим самим стаємо добрим батьком для неї, це повністю змінює наші стосунки з собою та іншими. Затискачі зникають, страх, сором і гнів можуть бути визнані, вислухані та «поставлені на місце».

Дорослий починає мислити ясніше і стає вільнішим. Тоді людина може краще поводитися і з собою, і з іншими.

Як зрозуміти, що «Внутрішня дитина» травмована?

Ось деякі моделі поведінки, які допоможуть вам зрозуміти, що ваша Внутрішня дитина носить у собі травми:

• Бажання бути хорошим для всіх
• Перекладання відповідальності: «вони повинні»
• Велика потреба отримувати похвалу, потреба у жалості
• Страх помилок, прагнення їх уникати
• Страх позбутися кохання та уваги
• Невміння говорити «ні»
• Невміння просити, заявляти прямо про свої бажання

Чому так важливо досліджувати тему своєї травмованої внутрішньої дитини?

Причина в тому, що робота з внутрішньою дитиною – одна з найсерйозніших і найглибших форм внутрішньої роботи, яку ви можете виконати. Адже таким чином ви можете позбутися від негативного психологічного балансу, який тягне вас донизу.

Витоки травм нашої Внутрішньої дитини, як не парадоксально це звучить, – образи від батьків. Можливо, вони дали мало кохання, не зрозуміли, принизили, не підтримали, недооцінили, несправедливо покарали.

Типова помилка багатьох батьків – прагнення виховати своє чадо таким, яким вони хочуть його бачити з погляду своїх потреб.

Дитина, безмежно потребуючи батьківської любові і завойовуючи цю любов, пристосовується до бажань і потреб батьків, починає поводитися так, як неї нього вимагають, або ж навпаки, протестуючи проти очікувань. Поступово така поведінка зумовлює подальші вчинки і думки та стиль поведінки.

Справжнє “Я” залишається в зародковому стані.

Як працювати з «Внутрішньою дитиною»?

Якщо ви зацікавлені в роботі зі своєю внутрішньою дитиною, згадайте власне дитинство, то, як ви почували себе в період дорослішання.

• Ви відчували себе у безпеці?
• Чи відчували ви почуття приналежності до своєї сім’ї?
• Вам дозволили бути собою?
• Які ваші нинішні стосунки зі своєю внутрішньою дитиною?

Всі ці питання є надзвичайно важливими і їх варто собі поставити.

Іноді в цьому процесі особливо важливо, щоб поряд був хтось дбайливий та приймаючий. Ви можете записатися на консультації до фахівця – і пройти шлях до внутрішнього зцілення разом.