logo

Усі категорії

icon
icon
  • qui.новини
  • Зрада
  • Психологічне насильство
  • Сенс життя
  • Агресія та злість
  • Кар’єра
  • Психологічні тести
  • Сімейні стосунки
  • Апатія та втома
  • Конфлікти на роботі
  • Психоонкологія
  • Сором і провина
  • Батьківство
  • Коучинг
  • Психосоматика
  • Співзалежність
  • Вагітність
  • ЛГБТК+
  • Психотерапія
  • Ставлення до грошей
  • Вигорання
  • Мотивація
  • Ревнощі
  • Стосунки
  • Війна
  • Нав'язливі думки
  • Розлади особистості
  • Страх смерті
  • Вікові кризи
  • Нейрорізноманіття
  • Розлуки й втрати
  • Страхи й фобії
  • Горювання
  • ОКР
  • Самовизначення
  • Стрес
  • Депресія
  • Панічні атаки
  • Самооцінка
  • Травма
  • Дитяча психологія
  • Підліткова психологія
  • Самопошкодження
  • Тривога
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Поведінкові залежності
  • Саморозвиток
  • Харчова поведінка
  • Домашнє насильство
  • Проблеми зі сном
  • Самотність
  • Хімічні залежності
  • Еміграція та адаптація
  • Прокрастинація
  • Сексуальне насильство
  • Емоції та почуття
  • Психічне здоровʼя
  • Сексуальність
Застосувати
icon

Категорії статей

icon
  • qui.новини
  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
  • 25.03.2026
  • 25.03.2026
  • 4 хв
  • 77

Що робити, коли мучить заздрість?

Емоції та почуття
Емоції та почуття
Людина лежить у ліжку з напруженим і замисленим виразом обличчя, не може заснути. Над нею з’являється уявний образ впевненої та успішної жінки, оточеної сяйвом і увагою, що символізує порівняння себе з іншими та переживання заздрості. Ілюстрація передає нав’язливі думки та емоційний дискомфорт, пов’язані із заздрістю. Логотип qui.help зверху.

Заздрість — це досить неприємне, але загалом нормальне людське почуття. Заздрість не робить з вас погану людину, це своєрідний сигнал або знак.

Я як психолог готова запропонувати кілька варіантів того, що може бути причиною виникнення заздрості. Ви також можете подумати й над своїм варіантом.

Як і коли виникає заздрість?

Коли ми порівнюємо себе з іншими

Я думаю, кожен хоч раз у житті порівнював себе з іншими, і це цілком нормально, але тут все залежить від того, наскільки далеко зайшли ці порівняння.

Якщо ви сумніваєтесь у власній цінності, не відчуваєте стабільної опори в собі, то в такому випадку ви активуєте думку: «Зі мною щось не так». А чи насправді ця думка є правдивою?

Незадоволені потреби

Можливо, вам хочеться любові, визнання, волі, безпеки, але з якихось причин це не реалізується.

Прислухайтесь до власних внутрішніх запитів і бажань.

Я бажаю — я виконую, реалізую.

Внутрішні заборони

Інколи на рівні підсвідомості ми говоримо собі: так не можна, я цього не заслуговую, у мене не вийде, абощо.

Вам боляче за успіх інших людей, і ви знову і знову втрачаєте свою цінність у своїх же очах. Воно вам треба?

Ви бачите відредаговану, ідеальну, ідеалізовану картинку життя

Я маю на увазі соціальні мережі, де все легко дається і складається, де з усіх уст говориться про успішний успіх, де показують те, що інші мають бачити.

Так, такий різновид заздрості може стати мотиватором до дій або ж, навпаки, покаже вам, що ви не можете так швидко, красиво, ідеально і легко щось зробити.

Але знову ж таки, запитайте себе: чи так є насправді?

Ми ніколи не знаємо, як та чи інша людина досягла того чи іншого успіху, що їй довелось пройти і якими способами й методами вона досягла того, що має. Є те, що завжди лишиться за лаштунками, про що мало хто знає.

Заздрість родом з дитинства

Можливо, у дитинстві вас порівнювали з іншими, говорили: «Подивись, як вона/він вміє, як у неї виходить, а ти лінуєшся».

У цей період до заздрості міг додатися ще й сором. І цей «неймовірний коктейль» не дає вам життя і досі. Чому? Бо він вкорінився дуже давно, сформував власний життєвий сценарій та паразитує на всю силу.

Знайомо? Відгукується? Прислухайтесь до себе.

Відчуття втрати, упущення власного життя

Буває так, що в певний період часу ми ніби лишаємося на порозі невизначеності, втрачаємо власні життєві орієнтири, думаємо, що втратили час, що все трапляється не на користь, ніби ти не там, де маєш бути.

Усі перелічені пункти вище вказують на біль, що живе всередині. Біль просить місця, уваги, турботи.

Біль заздрості не знецінює, а сигналізує, що треба звернути на це увагу, заглибитися, знайти першопричину і розібратися.

Яким би не був біль, він є, він заважає жити повноцінно, він забирає сили, ресурс, знищує плани, не дає змоги відкрито і повноцінно жити.

Ви маєте вибір — розібратися з тим, що турбує, болить, тригерить, або ж продовжити жити з тим, що є.

Що важливо зробити з самого початку?

Зрозумійте, що заздрість з’являється там, де є порівняння, знецінювання, незадоволена потреба, незавершена справа або ж внутрішнє відчуття, що «в мене не вийде», «мені не можна».

І тут не йдеться про інших, тут мова про вас, ваші бажання, вміння дозволити собі помилятися, не справлятися, падати та вставати, зупинятися і крокувати далі, навіть просто стояти без заздрощів і самокритики.

Що ж робити?

Хочете обговорити це з психологом?

Підбірка спеціалістів, що мають досвід роботи саме з вашою темою.

Подивіться їй в очі. Чесно. Відверто. Конструктивно. Назвіть свій стан, признайтесь собі в тому, що ви заздрите — і це нормально.

Запитайте себе: чому саме ви заздрите? Зауважте: не кому, а чому.

Можна записати окреме, чітке, конструктивне речення: я заздрю свободі, грошам, стосункам, сміливості. Це буде один із перших кроків на шляху до прийняття і розуміння заздрості.

Подумайте раціонально, бо те, що ви бачите в інших — це лише фрагмент, фрагмент життя, етапу, можливо, навіть моменту.

Не порівнюйте себе з іншими, не порівнюйте успіхи інших зі своїми, не порівнюйте себе з чужою вітриною — це просто навіть несправедливо.

Пам’ятайте, що порівнюємо ми самих себе з самими собою, себе з тими, ким ми були вчора і якими стали сьогодні. Оце і є справедливе і правильне порівняння.

Подумайте, що можете зробити для себе зараз, зробіть це, дайте собі те, що хочете, чого бажаєте, чого потребуєте.

Чого не варто робити? Не варто знецінювати себе, знецінювати інших, забороняти собі відчувати те, що ви відчуваєте, і порівнювати.

Як може допомогти психолог?

Варто прийти на консультацію, щоб розібратися, про що саме ваша заздрість. Звідки вона виникла? Що їй допомагає. Чим вона живиться? Як її подолати?

Знайти приховані потреби та бажання, зменшити власну внутрішню конкуренцію, написати список досягнень, зрозуміти, що ви вже зробили, написати план і написати дедлайн, до якого ви маєте виконати певні пункти.

Заздрість може бути болем, стражданням, яке не дозволяє жити повноцінно і щасливо.

Але заздрість може стати вашим поштовхом, тим пунктом, який підштовхне рухатися з усвідомленням «інші змогли, значить, і я зможу».

«Подумайте, про що ж сьогодні говорить вам ваша заздрість. Вона надихає чи дозволяє застрягнути, зависнути та впасти на дно? Вона вас мотивує, ваша заздрість, чи навпаки знищує і ви впадаєте в регресивні стани. Воно вам треба?

Завжди прислухайтесь до себе, щоб зрозуміти, в якій точці ви знаходитесь і куди вам варто рухатися. Хто керує вашим життям? Ви чи ваші емоції?» — Ларіна Тетяна, психологиня.

Запрошую на консультацію

Якщо все ж щось зачепилось, застрягло і турбує, то приходьте на консультацію.

Ми попрацюємо над вашою самооцінкою, легко і в задоволення розкриємо вашу силу, ресурс і потенціал. Сумніви та порівняння себе з іншими зникнуть, і тоді не буде причини заздрити.

Ви зрозумієте, що будь-які обставини, процеси, дії — це все для вас.

Пам’ятайте, ви завжди маєте вибір впадати в жертовність і страждати або ж жити своє щасливе, повноцінне життя.

Думаю, моя стаття стала вам помічною. Запрошую до зустрічі, знайомства і комфортного процесу зцілення.

Ваш психолог, Тетяна Ларіна.

Сподобалась стаття? 👉

Тетяна Ларіна
icon Автор:

Тетяна Ларіна,

психолог

Ціна: від 1700 грн

Стаж: 8 років

Уважна, відповідальна. Тактика роботи- Індивідуальний підхід до кожного клієнта. Допомогаю розібратися в собі, в своїх відчуттях та переживаннях. Працюю за принципами. Принцип надії- забезпечує готовність клієнта до зустрічі з майбутнім. Налихаю на саморозвиток, що сприяє руху і життю. Принцип балан...

Більше про психолога

Читайте також

Запитання на форумі по темі
“Емоції та почуття”
Олександр
Олександр, 19 років • 05.11.2026 15:22
Як впоратися з тиском навчання та не втратити інтерес до улюбленої справи?

Доброго дня! Я студент університету, навчаюся на заочній формі. Останнім часом відчуваю сильне психологічне напруження через навчання.

Я дуже люблю математику. Мені подобається самостійно її вивчати, глибоко розбиратися у складних темах, досліджувати доведення та отримувати задоволення від самого процесу пізнання.

Однак через вимоги університету та наближення заліків я змушений вивчати матеріал значно швидше, ніж мені хотілося б.

Я почав помічати, що поступово змінюється моє ставлення до математики. Замість інтересу та задоволення дедалі частіше виникають роздратування, поспіх і бажання якнайшвидше завершити чергову тему.

Крім того, я відчуваю наростаючу втому, приділяю менше часу, відпочинку та іншим своїм інтересам.

Є ще один важливий момент, пов'язаний із моїм дитинством.

У мене був неприємний досвід, пов'язаний із контролем з боку інших людей. Через це я дуже болісно сприймаю ситуації, коли хтось визначає, що, коли та як я повинен робити. Але про своє минуле я розповідати не хочу.

Для мене особливо важливо самостійно обирати свої заняття, їхню тривалість і спосіб виконання. Коли я відчуваю, що мене контролюють або змушують діяти в певному темпі, у мене виникають сильний внутрішній опір і роздратування.

Я припускаю, що мій минулий досвід може посилювати реакцію на університетські вимоги, хоча не знаю, наскільки такий зв'язок справді існує.

Водночас я розумію, що університетські обов'язки нікуди не зникнуть і мені необхідно готуватися до заліків.

Я самостійно вивчаю усвідомленість (mindfulness), практикую медитацію та намагаюся навчитися краще ставитися до власних переживань.

Як навчитися справлятися з психологічним тиском, якщо об'єктивні причини стресу поки що неможливо усунути?

Й як зберегти внутрішню мотивацію та задоволення від улюбленої справи, коли вона перетворюється на обов'язок?

Мені хотілося б навчитися більш стійко справлятися з подібними обставинами в майбутньому.

362 10
Педагог
Педагог, 25 років • 19.06.2026 21:49
Невдача в професійній діяльності

Вітаю! Підкажіть, як впоратися з цією ситуацією, яка склалася? Запросили працювати на табір менторкою в інше місто, довго готувалася, купила квиток, зібрала речі та поїхала. З трьох таборів, які відгукнулася, обрала більш відповідний. Планувала ціле літо попрацювати. Подолала сотні кілометрів (до Мукачівського району). Як тільки приїхала на табір, почала освоюватися та включатися в роботу, підійшла «старша» і сказала, що група дітей не набралася і мені прийдеться або в цей день їхати, або ж на наступний додому. Те, що така відмова неприємна, то одне, друге, болюче – найрідніші люди не підтримали, а навпаки, нападали за те, що не реалізована, що не слухаюся їх, обираю сама шлях, їжджу куди-небудь, несерйозна та багато інших цькувань і принижень. Я почала швидко діяти та знайшла інший табір, на який буду їхати. Але от усередині якась порожнеча й невідомість, ніби це знову може повторитися, що знову так «відшиють» і я ганебно буду почуватися. У якійсь мірі почуваю себе невдахою, що даремно народилася на цей світ, доля підкидає мені лиш неприємні сюрпризи попри працьовитість і наполегливість. Не знаю, як жити з цими почуттями, ніби нема далі виходу…

2785 27
Віталій
Віталій, 34 років • 19.03.2026 10:26
Потрібна допомога

У 2019 познайомився з дівчиною на сайті,я був розлучений вона казала теж.Спілкувались довго інколи з перервами у тижні місяць півтора.То у мене то у неї були пропозиції зустрітись,але ніяк не складалось.У 2023 після 4 місячної паузи,вона написала сказала що нарешті стала матір'ю.Ми поспілкувались пів року і нарешті зустрілись.Вона розказала що була заміжня,чому всі роки спілкувалась зі мною не знає,каже чомусь тягнули хотілось з кимось говорити.З чоловіком то жили то ні,був викидень,але врешті решт родила доньку,з чоловіком майже зразу розтались.Ми зустрічаємось уже півтора року донька мене називає татом.Наче все складається чудово.Але останній місяць мене щось гризе із середини,прокручую переписки думаю тоді обманула що розвелась може і зараз,в може я був запасним варіантом.Гризу себе за те що десь колись не натиснув щоб ми все таки зустрілись раніше,можливо б все склалось інакше.Ці почуття у мене починають викликати ревнощі,до неї до старих її фото,до минулого як цього позбутись і як правильно навчитись просто жити не думати за минуле і що могло б бути,дякую

2083 14
-50% на першу сесію
Залиште свій імейл, і ми надішлемо промокод на вашу пошту