Що робити, коли мучить заздрість?

Заздрість — це досить неприємне, але загалом нормальне людське почуття. Заздрість не робить з вас погану людину, це своєрідний сигнал або знак.

Я як психолог готова запропонувати кілька варіантів того, що може бути причиною виникнення заздрості. Ви також можете подумати й над своїм варіантом.

Як і коли виникає заздрість?

Коли ми порівнюємо себе з іншими

Я думаю, кожен хоч раз у житті порівнював себе з іншими, і це цілком нормально, але тут все залежить від того, наскільки далеко зайшли ці порівняння.

Якщо ви сумніваєтесь у власній цінності, не відчуваєте стабільної опори в собі, то в такому випадку ви активуєте думку: «Зі мною щось не так». А чи насправді ця думка є правдивою?

Незадоволені потреби

Можливо, вам хочеться любові, визнання, волі, безпеки, але з якихось причин це не реалізується.

Прислухайтесь до власних внутрішніх запитів і бажань.

Я бажаю — я виконую, реалізую.

Внутрішні заборони

Інколи на рівні підсвідомості ми говоримо собі: так не можна, я цього не заслуговую, у мене не вийде, абощо.

Вам боляче за успіх інших людей, і ви знову і знову втрачаєте свою цінність у своїх же очах. Воно вам треба?

Ви бачите відредаговану, ідеальну, ідеалізовану картинку життя

Я маю на увазі соціальні мережі, де все легко дається і складається, де з усіх уст говориться про успішний успіх, де показують те, що інші мають бачити.

Так, такий різновид заздрості може стати мотиватором до дій або ж, навпаки, покаже вам, що ви не можете так швидко, красиво, ідеально і легко щось зробити.

Але знову ж таки, запитайте себе: чи так є насправді?

Ми ніколи не знаємо, як та чи інша людина досягла того чи іншого успіху, що їй довелось пройти і якими способами й методами вона досягла того, що має. Є те, що завжди лишиться за лаштунками, про що мало хто знає.

Заздрість родом з дитинства

Можливо, у дитинстві вас порівнювали з іншими, говорили: «Подивись, як вона/він вміє, як у неї виходить, а ти лінуєшся».

У цей період до заздрості міг додатися ще й сором. І цей «неймовірний коктейль» не дає вам життя і досі. Чому? Бо він вкорінився дуже давно, сформував власний життєвий сценарій та паразитує на всю силу.

Знайомо? Відгукується? Прислухайтесь до себе.

Відчуття втрати, упущення власного життя

Буває так, що в певний період часу ми ніби лишаємося на порозі невизначеності, втрачаємо власні життєві орієнтири, думаємо, що втратили час, що все трапляється не на користь, ніби ти не там, де маєш бути.

Усі перелічені пункти вище вказують на біль, що живе всередині. Біль просить місця, уваги, турботи.

Біль заздрості не знецінює, а сигналізує, що треба звернути на це увагу, заглибитися, знайти першопричину і розібратися.

Яким би не був біль, він є, він заважає жити повноцінно, він забирає сили, ресурс, знищує плани, не дає змоги відкрито і повноцінно жити.

Ви маєте вибір — розібратися з тим, що турбує, болить, тригерить, або ж продовжити жити з тим, що є.

Що важливо зробити з самого початку?

Зрозумійте, що заздрість з’являється там, де є порівняння, знецінювання, незадоволена потреба, незавершена справа або ж внутрішнє відчуття, що «в мене не вийде», «мені не можна».

І тут не йдеться про інших, тут мова про вас, ваші бажання, вміння дозволити собі помилятися, не справлятися, падати та вставати, зупинятися і крокувати далі, навіть просто стояти без заздрощів і самокритики.

Що ж робити?

Подивіться їй в очі. Чесно. Відверто. Конструктивно. Назвіть свій стан, признайтесь собі в тому, що ви заздрите — і це нормально.

Запитайте себе: чому саме ви заздрите? Зауважте: не кому, а чому.

Можна записати окреме, чітке, конструктивне речення: я заздрю свободі, грошам, стосункам, сміливості. Це буде один із перших кроків на шляху до прийняття і розуміння заздрості.

Подумайте раціонально, бо те, що ви бачите в інших — це лише фрагмент, фрагмент життя, етапу, можливо, навіть моменту.

Не порівнюйте себе з іншими, не порівнюйте успіхи інших зі своїми, не порівнюйте себе з чужою вітриною — це просто навіть несправедливо.

Пам’ятайте, що порівнюємо ми самих себе з самими собою, себе з тими, ким ми були вчора і якими стали сьогодні. Оце і є справедливе і правильне порівняння.

Подумайте, що можете зробити для себе зараз, зробіть це, дайте собі те, що хочете, чого бажаєте, чого потребуєте.

Чого не варто робити? Не варто знецінювати себе, знецінювати інших, забороняти собі відчувати те, що ви відчуваєте, і порівнювати.

Як може допомогти психолог?

Варто прийти на консультацію, щоб розібратися, про що саме ваша заздрість. Звідки вона виникла? Що їй допомагає. Чим вона живиться? Як її подолати?

Знайти приховані потреби та бажання, зменшити власну внутрішню конкуренцію, написати список досягнень, зрозуміти, що ви вже зробили, написати план і написати дедлайн, до якого ви маєте виконати певні пункти.

Заздрість може бути болем, стражданням, яке не дозволяє жити повноцінно і щасливо.

Але заздрість може стати вашим поштовхом, тим пунктом, який підштовхне рухатися з усвідомленням «інші змогли, значить, і я зможу».

«Подумайте, про що ж сьогодні говорить вам ваша заздрість. Вона надихає чи дозволяє застрягнути, зависнути та впасти на дно? Вона вас мотивує, ваша заздрість, чи навпаки знищує і ви впадаєте в регресивні стани. Воно вам треба?

Завжди прислухайтесь до себе, щоб зрозуміти, в якій точці ви знаходитесь і куди вам варто рухатися. Хто керує вашим життям? Ви чи ваші емоції?» — Ларіна Тетяна, психологиня.

Запрошую на консультацію

Якщо все ж щось зачепилось, застрягло і турбує, то приходьте на консультацію.

Ми попрацюємо над вашою самооцінкою, легко і в задоволення розкриємо вашу силу, ресурс і потенціал. Сумніви та порівняння себе з іншими зникнуть, і тоді не буде причини заздрити.

Ви зрозумієте, що будь-які обставини, процеси, дії — це все для вас.

Пам’ятайте, ви завжди маєте вибір впадати в жертовність і страждати або ж жити своє щасливе, повноцінне життя.

Думаю, моя стаття стала вам помічною. Запрошую до зустрічі, знайомства і комфортного процесу зцілення.

Ваш психолог, Тетяна Ларіна.