Готові до змін на краще?
Знайти психологаКрадіжка в дитячому віці — це своєрідний сигнал, який мають своєчасно і тепло помітити дорослі.
Як ви відреагуєте — це надважливо. Це в подальшому вплине на ситуацію і життя вашої дитини.
Що робити батькам? Декілька порад
Не лякайтесь, не галасуйте і не звинувачуйте свою дитину. Це призведе до того, що дитина буде боятися, а страх породжує брехню. Надважливо зберегти довіру і контакт.
1. З’ясуйте причину
Причин може бути безліч, але вам треба м’яко і спокійно з’ясувати, що ж стало причиною крадіжки саме у вашої дитини, у вашій ситуації.
Варто спитати м’яко і легко, без напруження, вимог, тиску з боку дорослих.
Поставте два простих запитання:
- Що ти хотів цим зробити?
- Що ти відчував?
2. Назвіть поведінку, а не дитину
Варто вміти чітко розмежовувати дві важливі речі:
- Є ваша дитина — прекрасна, щира, любляча, уважна, розумна і талановита, цінна, хороша.
- І є поведінка вашої дитини, яка може бути незрозумілою, поганою, неприйнятною.
І пояснити дитині, що вона може вчиняти так, як сама вирішить. Вона може обирати між поганою і хорошою поведінкою. Дитина сама обирає, якою бути.
3. Допоможіть дитині виправити ситуацію.
Можливі кроки: повернути річ власнику, вибачитися, компенсувати збитки, втрати тощо.
Важливо це зробити без приниження і публічного сорому.
Дитина має знати, що батьки завжди на її боці. Вони підтримають і допоможуть у будь-якій ситуації. Батьки приймають і люблять дитину такою, яка вона є. І що б з нею не сталося, яку б шкоду вона не зробила, все завжди можна поправити, виправити і отримати підтримку.
4. Дитині варто пояснити, а не карати
Говоріть про власність, про кордони, які має кожен і які не варто порушувати без дозволу. Завжди є альтернатива: домовитись, попросити.
Зауважити про важливість емоційного фону, бо зазвичай заздрість, бажання, образи є факторами, які впливають негативно на хід подій.
5. Подбайте про теплу атмосферу вдома
Запитайте себе чесно:
- Чи достатньо уваги ви приділяєте дитині?
- Чи не порівнюєте її з іншими? (її досягнення, успіхи чи невдачі, або ж зовнішній вигляд)
- Чи є напруга в сім’ї, конфлікти, зміни?
Дуже часто поведінка дитини — це мова її внутрішнього стану.
6. Встановлюйте авторитетність
Діти вчаться не зі слів, а з дій. Подумайте, які правила у вас вдома.
Якщо вдома прийнято:
- Брати без дозволу
- Хитрувати
- Брехати
- Знецінювати правила
- Не поважати старших
- Втручатися без дозволу в кордони інших.
….то пам’ятайте, що дитина вас не чує — вона вас унаслідує, копіює.
І ви можете говорити мільйони разів, як треба і не треба, що правильно і неправильно, а робити так, як робите. Тож дитина повторюватиме ваші дії і не звертатиме уваги на ваші слова чи поради.
Чому ж дитина краде?
- У шкільному і дошкільному віці, можливо, ще не сформоване щире усвідомлення, що брати чуже не варто. В такий період у дитини на першому місці стоїть «хочу», а не якісь там треба чи правильно/неправильно.
- Як варіант, крадіжкою дитина може говорити: «Помітьте мене», «Мені важко», «Я злюсь або сумую», «Мені болить». Інколи навіть негативна увага для дитини краща ніж ніякої. Подумайте про це.
- Мета — бути «як усі». Дитина може вкрасти, щоб: не виділятися серед однолітків, отримати те, що мають інші, відчути приналежність до групи, спільноти, шкільного загалу.
- Дитина може соромитися попросити. Дуже часто діти бояться, що їм відмовлять у проханні або ж покарають. І крадіжка стає виходом із ситуації, такий собі варіант, «обхідний шлях» отримати бажане.
- Через переживання стресу або втрати. Наше надскладне сьогодення (війна, втрати, смерті, переїзди, травми, розлучення тощо) — це все може стати причиною крадіжок. Такою своєрідною реакцією на хаос, який відбувається і відчувається всередині і зовні.
- Чому в нього є, а в мене немає? Так дуже часто говорять або ж думають діти. І це може стати причиною крадіжки. Якщо дитина не ділиться зі своїми проблемами і потребами з батьками або ж, якщо її не чують, не розуміють, не підтримують, вона може вирішити питання самостійно. І взяти бажану річ без дозволу, бажану — чужу річ.
- Це може бути своєрідний акт перевірки. Дитина перевіряє: чи помітять, чи покарають, де межа дозволеного, чи люблять її саме тоді, коли вона неідеальна, погана, неслухняна.
- Інколи дитина вважає крадіжку нормою, бо так робить тато чи мама або ж бабуся з дідусем. Якщо дитина бачить: дрібні хитрощі, виправдання нечесних вчинків, знецінення правил. Вона живе в цьому, вважає це нормою, тож відповідно і робить це сама.
- Відсутність відчуття власної цінності. Коли дитина розуміє, що не є цінною, не важливою, не почутою, вона може вкрасти — це хоч на якийсь період часу, якийсь момент, дасть відчуття важливості, цінності, значимості.
- В деяких випадках можуть бути труднощі з контролем поведінки, емоційним станом, тож потрібна буде допомога спеціалістів.
«Дитяча крадіжка — це не про погану дитину чи зіпсований характер. Це сигнал про потребу, емоції або ж труднощі, з якими дитина не вміє впоратися сама і не знає, як інакше. За такою поведінкою криється щось більш важливе і болюче. Що це? У кожного може бути своя причина, і треба в цьому розбиратися», — Тетяна Ларіна, психолог.
Дорослим не варто сварити, лякати чи соромити дитину. Варто просто обійняти, прийняти, почути, підтримати, пояснити. Саме спокійна, послідовна, виважена реакція дорослих допоможе дитині навчитися діяти правильно і відповідально.
Якщо ситуації крадіжки трапляються в вашій сім’ї, то не карайте дитину, а навчіть, як правильно вчиняти через любов, довіру і повагу один до одного.
Коли варто звернутися до психолога?
Звернутися до компетентного спеціаліста потрібно, якщо:
- Крадіжки несуть повторювальний характер
- Дитина не розуміє і не несе відповідальності за зроблені дії
- Виникають брехня, агресія
- У сім’ї можливий складний період (втрати, горювання, розлучення, переїзд, війна тощо)
Отже, варто пам’ятати, що крадіжка — це момент, період, коли дитина потребує пояснення, підтримки і розуміння.
Зараз ви, дорослі, можете або ж закріпити проблему, або ж стати точкою довіри та росту для своєї дитини.
Якщо ви самотужки не справляєтеся з даною проблемою і розумієте, що проблема набирає обертів і темпів, то зверніться до психолога. Спеціаліст допоможе виявити справжні причини виникнення проблеми, справитися з емоційним станом, а також підсвітить, як екологічно, безпечно і легше пройти цей непростий період вам і вашій дитині.
Запрошую на консультації
Якщо вам важко і не вдається самостійно розібратися в даній ситуації, то зверніться до психолога.
Я радо допоможу вам розібратися в даній проблемі, і в процесі роботи ми:
- З’ясуємо справжню причину крадіжок
- Розберемо як безпечно прожити емоції
- Навчимося відповідальності без сорому і покарання
- Підтримаємо, надихнемо самооцінку дитини
- Знайдемо алгоритми дій для батьків, саме в вашій конкретній ситуації
- Вияснимо, як запобігти/припинити серію повторювальних подій, якщо вони є.
Протягом всього життя ми проживатимемо безліч подій, хороших і поганих. Кожна з ситуацій буде нашим вчителем, бо отримаємо досвід, навчимося вирішувати дану проблему, розв’язувати важке життєве завдання.
Таких подій зазвичай багато, і кожна з них має свою цінність, важливість і чомусь вчить. І, на жаль, ми не завжди компетентні у всіх питаннях, і не в змозі вирішити все самостійно.
Запрошую вас до себе на консультації, де ми м’яко, легко і творчо через арттерапевтичні техніки розберемо ваше питання.