Що лікує і що робить клінічний психолог?

Тільки ми встигли звикнути до психологів як фахівців, які плекають ментальне здоров’я, як на нас звалилась нова брила під назвою «клінічний психолог».

У цій статті я простими словами спробую пояснити, хто такий клінічний психолог, з чим він працює, чим відрізняється від інших спеціалістів і в яких випадках звернення саме до нього може бути найбільш доречним.

І маю сподівання, що через ці слова тобі вдасться відчути мою любов та відданість саме цьому напряму.

Чому слово «психолог» досі викликає напругу

Слово «психолог» і зараз у великої кількості людей часто викликає напругу та супротив, бо тривалий час сфера психічного здоров’я була табуйована.

Про переживання не говорили, біль звикли терпіти, а емоції — «тримати при собі».

Звернення по допомогу асоціювалося зі слабкістю або з чимось небезпечним, що краще приховати, ніж усвідомити.

Ці уявлення не зникають миттєво, вони передаються з покоління в покоління, формуючи страхи: «зі мною щось не так», «я не маю права скаржитися», «це для інших, не для мене».

І зараз саме ми йдемо шляхом трансформації цих уявлень.

Тож уяви собі звичайного, середньостатистичного громадянина.

Він вже трохи звик до того, що різні психологічні дописи зустрічаються у його стрічці соцмереж, психологи з’являються у телевізійних шоу, і він уже, можливо, навіть має свій досвід спілкування з психологом.

І тут перед ним постає новий персонаж — клінічний психолог.

Вже саме сполучення цих слів ніби натякає на щось серйозне: «це про лікарню», «це про діагнози», «це вже, коли зовсім погано».

Через це багато людей довго сумніваються, відкладають звернення по допомогу або обирають спеціаліста навмання, не зовсім розуміючи, хто і з чим працює.

Хто такий клінічний психолог?

Професія клінічного психолога в Україні є відносно молодою і такою, що формувалася поступово.

Активніша підготовка клінічних психологів почала розвиватися наприкінці 1990-х та на початку 2000-х років, а суспільне усвідомлення ролі цього фахівця зростало паралельно з реформами в системі охорони психічного здоров’я.

Тривалий час клінічний психолог залишався «невидимою ланкою» між психологією та медициною.

«Ситуація суттєво змінилася після 2014 року та з початком повномасштабної війни у 2022 році, коли потреба у клінічних психологах стала особливо відчутною.

Саме тоді стало зрозуміло, наскільки важливими є фахівці, які вміють працювати зі стресом, травмою, втратами, психосоматичними проявами та складними психічними станами — без ярликів і без поспіху», — Амінєва Яна, психологиня.

Тому сьогодні клінічний психолог — це не про «крайній випадок»

Це про своєчасну, фахову і дбайливу допомогу тоді, коли психіці важко впоратися самостійно. Тоді, коли важливо, щоб поруч був спеціаліст, який розуміє складність людського досвіду.

Клінічний психолог — це психолог зі спеціалізованою підготовкою, який працює на межі психології та медицини. Він добре розуміє, як психіка реагує на хронічний стрес, травму, втрати, хвороби та як формуються симптоми.

Клінічний психолог не є лікарем і не призначає медикаментів, але він орієнтується в психічних розладах і знає, де проходить межа між психологічною допомогою та потребою в медичному втручанні.

Часто саме він допомагає людині зрозуміти, що з нею відбувається і яка допомога потрібна далі.

З якими запитами працює клінічний психолог?

Клінічний психолог працює з тими станами, де є виражений внутрішній дискомфорт або симптоми, які впливають на якість життя:

• тривожні стани, панічні атаки, фобії;
• депресивні стани, апатія, емоційне оніміння;
• реакції на травму, хронічний стрес, наслідки війни;
• психосоматичні прояви;
• горювання і різні форми втрати;
• кризові періоди, коли старі опори вже не працюють.

Чим клінічний психолог відрізняється від психолога

Психолог зазвичай працює з життєвими труднощами, стосунками, самооцінкою, особистісним розвитком.

Клінічний психолог, окрім цього, має підготовку для роботи з симптомами, кризовими станами та межовими переживаннями, де потрібне глибше розуміння психічних процесів.

Чим клінічний психолог відрізняється від психотерапевта

Психотерапевт має додаткову довготривалу освіту в конкретному методі й працює з глибинними змінами особистості.

Клінічний психолог зосереджується на оцінці стану, стабілізації, супроводі та розумінні симптомів, часто готуючи людину до подальшої терапевтичної роботи або працюючи паралельно з нею.

Чим клінічний психолог відрізняється від психіатра

Психіатр — це лікар, який ставить діагнози та призначає медикаментозне лікування.

Клінічний психолог медикаментів не призначає, але працює з психологічною стороною стану і часто співпрацює з психіатром у межах однієї команди.

Чи може клінічний психолог ставити діагноз і призначати лікування?

Клінічний психолог не ставить психіатричних діагнозів і не призначає медикаменти.

Водночас він проводить психологічну діагностику, описує стан, допомагає зорієнтуватись в симптомах і за потреби рекомендує звернення до лікаря.

Результати психологічної діагностики можуть бути оформлені у вигляді психологічного висновку, який є важливим для подальшої роботи.

Коли клінічний психолог — ваш оптимальний вибір

Звернення до клінічного психолога доречне, якщо:

• симптоми не минають і заважають жити;
• тривога, пригнічення або виснаження тривають довго;
• тіло реагує болем або напругою без чіткої медичної причини;
• ви пережили травму або втрату;
• є діагноз і потрібна психологічна підтримка;
• вам важливо зрозуміти, що з вами відбувається, перш ніж рухатися далі.

Запрошую на консультацію

Клінічний психолог — це не про ярлики й не про «щось страшне». Це про точність, уважність і дбайливу фахову підтримку, коли психіці складно.

Моя любов до клінічної психології почалася ще у 2005 році, коли я, випускниця звичайної загальноосвітньої школи, прийшла до своєї Alma Mater вступати на факультет психології.

Тоді серед усіх напрямків я обрала той, що передбачав кваліфікацію медичного психолога.

Лише з часом я по-справжньому усвідомила, наскільки це складний і водночас захопливий напрям. Наскільки він вимагає системного мислення й уміння бачити людину цілісно — з її психікою, тілом, життєвим досвідом, втратами й хворобами.

Коли ми випускалися у 2010 році, формально ми ще не були атестовані саме як клінічні психологи. Але цей клінічний бекграунд залишився зі мною назавжди.

Вже багато років поспіль я викладаю клінічну психологію — дисципліну, яка вчить бачити людину не фрагментами, а системно, з урахуванням і психічних, і соматичних процесів.

Тому клінічна психологія для мене — це не просто напрям роботи. Це роки професійної закоханості та глибокий теоретичний та практичний фундамент, який я приношу у свою роботу з людьми.

Я працюю з дорослими, які переживають втрати, кризові періоди, тривожні та психосоматичні стани.

Працюю м’яко, без поспіху і без знецінення, створюючи простір, у якому можна розібратися з тим, що відбувається, і знайти опору для відновлення.