Знайти психолога

Усі категорії

  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати

Категорії статей

  • Агресія та злість
  • Апатія та втома
  • Батьківство
  • Вагітність
  • Вигорання
  • Війна
  • Вікові кризи
  • Горювання
  • Депресія
  • Дитяча психологія
  • Дитячо-батьківські стосунки
  • Домашнє насильство
  • Еміграція та адаптація
  • Емоції та почуття
  • Зрада
  • Кар’єра
  • Конфлікти на роботі
  • Коучинг
  • ЛГБТК+
  • Мотивація
  • Нав'язливі думки
  • Нейрорізноманіття
  • ОКР
  • Панічні атаки
  • Підліткова психологія
  • Поведінкові залежності
  • Проблеми зі сном
  • Прокрастинація
  • Психічне здоровʼя
  • Психологічне насильство
  • Психологічні тести
  • Психоонкологія
  • Психосоматика
  • Психотерапія
  • Ревнощі
  • Розлади особистості
  • Розлуки й втрати
  • Самовизначення
  • Самооцінка
  • Самопошкодження
  • Саморозвиток
  • Самотність
  • Сексуальне насильство
  • Сексуальність
  • Сенс життя
  • Сімейні стосунки
  • Сором і провина
  • Співзалежність
  • Ставлення до грошей
  • Стосунки
  • Страх смерті
  • Страхи й фобії
  • Стрес
  • Травма
  • Тривога
  • Харчова поведінка
  • Хімічні залежності
Застосувати
Емоції та почуття Нав'язливі думки Розлуки й втрати Самовизначення Самооцінка Страхи й фобії Травма Тривога Харчова поведінка

РХП не про їжу

Емоції та почуття Нав'язливі думки Розлуки й втрати Самовизначення Самооцінка Страхи й фобії Травма Тривога Харчова поведінка
  • 24 Червня, 2024
  • 1 хв
  • 7

Багато людей вже усвідомили, що правильне харчування не обмежується лише вибором їжі, проте, не зважаючи на це, варто розглянути можливість коригування своїх харчових звичок, починаючи зі швидкості прийому їжі.Пряма залежність між швидкістю, з якою ми споживаємо їжу, і набором ваги була науково підтверджена дослідниками з Університету Отаго в Новій Зеландії. В ході дослідження поведінки за столом 2500 жінок віком від 40 до 50 років було встановлено, що ті з них, хто споживає їжу повільно, мають тенденцію до найменшого набору ваги. Підвищення швидкості прийому їжі навіть на один пункт за п’ятибальною шкалою, запропонованою дослідниками, автоматично призводило до збільшення індексу маси тіла на 2,8% (або в середньому на 2,7 кг).

Це відбувається через те, що відчуття ситості приходить до нас з запізненням. Коли ми споживаємо їжу швидко, мозок не встигає відправити сигнал про насичення, і тому ми можемо встигнути отримати більше калорій, ніж нашому організму потрібно. Така реакція нашого організму пояснює, чому люди, які поспішають при їжі, частіше набирають зайву вагу.

 

Повільне споживання їжі – це не рішення, яке береться наспіх. Це скоріше звичка, що формується через практику та наполегливість. Час, який потрібен для сприйняття сигналу ситості організмом, у 2–2,5 рази менший, ніж час, необхідний для вироблення лептину – гормону, який відповідає за відчуття насичення. Це означає, що швидке харчування може призвести до переїдання та набору зайвої ваги.Досліджено, що протягом дня людина споживає 1,5–2 кг різних продуктів, що відносно великий обсяг. У світі, де все швидко змінюється, ми так само швидко харчуємося. Більшості людей достатньо 8–10 хвилин, щоб з’їсти стандартну порцію їжі.

Не намагайтеся змінити свої звички за один день; свідомість приходить з досвідом. Не панікуйте, якщо на початку ви забуваєтеся: навіть якщо тарілка наполовину порожня, спробуйте уважно пережовувати те, що залишилося.

Одним із способів перестати переїдати є усвідомлення своїх почуттів голоду та насичення. Спробуйте слухати своє тіло і їсти лише тоді, коли ви відчуваєте справжній голод, а не емоційний стрес або нудьгу. Також, спробуйте споживати їжу повільніше, насолоджуючись кожним шматочком і дозволяючи своєму організму відправляти сигнали насичення. Важливо також створювати здорові харчові звички, які включають у себе регулярне.

Спробуйте їсти лівою рукою, якщо ви правша, і правою – якщо лівша. Цим ви розвиватимете ту частину мозку, яку раніше не використовували.

Пограйте в роль ресторанного критика і насолоджуйтесь їжею: відчуйте текстуру продуктів, оцініть баланс солодкого, кислого і солоного смаків, розберіться з консистенцією в роті, спробуйте, які спеції особливо смачні. 

Навіть проста страва може приємно вас здивувати – насолоджуйтеся! Перед їжею завжди розслабтеся. Зробіть кілька глибоких вдихів через ніс і вдихайте через рот. Затримайте дихання на кілька секунд, а потім повільно видихайте через рот. Нагадайте собі про користь (здоров’я, привабливий зовнішній вигляд і т.д.). 

Подивіться на годинник і визначте мету: витрачати не менше 20 хвилин на насолоду їжею, пережовуючи овочі принаймні 20 разів, м’ясо – принаймні 30 разів. Жування може здатися простим і природним процесом, але варто прагнути до його поліпшення. Про це свідчить відома приказка: “Чим довше жуєш, тим довше живеш”, або давня індійська мудрість – кожен шматочок їжі потрібно пережовувати 33 рази. Не потрібно жорстко працювати над щелепами перед тарілкою манної каші – просто насолоджуйтеся їжею!

Не сідайте за стіл з великим відчуттям голоду. Якщо ви відчуваєте запаморочення, слабкість та роздратування через голод, це означає, що ваш організм був позбавлений необхідної їжі занадто довго. В такому стані ви не зможете насолоджуватися їжею, а лише швидко пережовуватимете, щоб полегшити симптоми.

Робіть перерви. Хоча б кілька хвилин. Якщо не знаєте, що робити, просто фотографуйте свою їжу на тарілці. Їжте наполовину порції та робіть невелику паузу. Можливо, до цього часу ваш мозок вже відправить сигнал насичення, і ви зможете залишити тарілку в стороні.

З          амініть столові прибори паличками для їжі. Покладіть виделку після того, як взяли їжу до рота. Проводьте час за столом, розмовляючи. Насолоджуйтеся кожним шматочком їжі, так що це стане приємним і ви захочете повторити цю дію знову.

Перепрограмуйте свій мозок. Подумайте, як зміниться ваше харчування і яке задоволення ви отримаєте від їжі.

 

Сподобалась стаття?

Автор:

Вікторія Нівінська ,

психолог

Ціна: від 1700 грн

Стаж: 6 років

Я завжди прагну розвивати свої навички спілкування та психологічної підтримки, щоб забезпечити ефективний та довірливий діалог з моїми клієнтами. Моя відданість професійній етиці та постійне оновлення знань дозволяють мені надавати якісну та компетентну допомогу у кожній ...

Більше про психолога

Відгуки клієнтів про психолога

Андрій

Альона

Що мене найбільше вразило у спілкуванні з Вікторією — це її емпатія. Вона справді чує між рядків, розуміє навіть те, що важко висловити словами. У її присутності легко зняти маски, бо поруч — не просто фахівець, а людина, яка щиро дбає. Я приходила в терапію з відчуттям внутрішнього хаосу, і перше, що відчула — це спокій. Не тому, що одразу все стало добре, а тому, що я була поруч із тим, хто не лякається складних емоцій і не тисне. Її делікатність, вміння підтримати навіть мовчанням — це особлива якість, яку не так часто зустрінеш. Я вдячна за той простір, де можна бути вразливою, не боячись втратити повагу чи підтримку.

Андрій

Світлана

Я звернулась до Вікторії з емоційним вигоранням, депресивними та тривожними настроями, низькою самоцінністю та високим рівнем прокрастинації. Сеанси з фахівцем допомогли мені знайти відповіді на проблемні питання, які привели мене в терапію. З першої сесії я відчула комфорт і безпеку - тому прийняла рішення продовжувати. З часом я змогла відкритись та розповісти про найособистіші моменти свого життя без страху осуду, що дуже позитивно вплинуло на процес мого «зцілення». Мені було складно наважитися на терапію, але зараз я не уявляю, як би жила без цього досвіду.

Андрій

Олег

Ми прийшли на терапію, коли вже майже не чули одне одного. Було багато образ, втоми й відчуття, що “ми втратили зв’язок”. З Вікторією вдалося не просто говорити, а справді слухати — і бути почутими. Вона створила простір, де було безпечно ділитися болючим, не боячись засудження. Ми почали краще розуміти, що відбувається між нами, і вчитися будувати діалог, а не лише захищатися. Дуже цінуємо її делікатність, спокій і глибоке прийняття. Це був важливий крок для наших стосунків.