Психосоматика надлишкової ваги: чому вага повертається?

Як так трапляється, що мозок робить помилку, не розпізнаючи потреби організму, і плутає їх із афективними та міжособистісними проблемами? – Хільде Брух, психіатриня і психоаналітикиня

Сучасна медицина відмовилася від погляду на здоров’я та хворобу суто як питання тіла.

Нині лікарі беруть до уваги біопсихосоціальний підхід, згідно з яким як здоров’я, так і хвороба людини є результатом біологічних, психологічних та соціальних факторів, і визнають – хай якою є проблема в тілі, розв’язати її без урахування психічного неможливо.

Цю модель можна застосувати і до питання зайвої ваги.

Як повʼязані психіка, тіло та вага?

Насправді про те, що часто пояснити причину зайвої ваги лише фізіологічними причинами неможливо, почали говорити ще в 30-х роках минулого століття.

Приміром після Першої та Другої світових воєн німецькі та французькі лікарі описали «парадоксальне» ожиріння, що розвинулося після сильного психічного шоку (Hilde Bruch).

Відтоді проведено чимало наукових досліджень, що підтверджують вплив психологічних чинників на набір чи втрату ваги.

В одному з них 500 жінок з ожирінням запитали, чи змінюється кількість їжі, яку вони їдять, коли вони нервуються чи хвилюються, результати були такими:

• 75% відповіли, що більше їдять, коли нервують
• 20% відповіли, що їли більше, коли їм було нудно
• і лише 5% не засвідчили будь-якого зв’язку між їжею та емоціями (Joyce Slochower).

Можливі психологічні причини надмірної ваги

1. Емоційне переїдання – їжа як метод розв’язання проблеми

Дослідники виокремлюють 27 несвідомих причин переїдання!

Серед них, зокрема:

1. Зменшення тривоги
2. Досягнення задоволення
3. Полегшення розчарування
4. Вираження ворожості (свідомо чи несвідомо)
5. Висловлення непокори
6. Підкорення (приміром, батьківській владі)
7. Самопокарання у відповідь на провину
8. Досягнення уваги і турботи
9. Виправдання невдач у житті
10. Ототожнення з кимось із батьків із зайвою вагою
11. Заспокоєння себе
12. Уникнення конкуренції в житті
13. Доведення власної неповноцінності
14. Уникнення зрілості
15. Зменшення страху голодування
16. Відволікання від монотонності
17. Зменшення почуття незахищеності (Цит. за Joyce Slochower)

Звісно, це не повний перелік психологічних факторів, утім, вони вже дають розуміння, що впливає на наше тіло, а ще – на виникнення проблем із ним та усунення їх.

2. Риси особистості

Питання психосоматики насправді складне і багатогранне, нині вчені відмовилися від суворої детермінованості психосоматичного захворювання винятково особистісними рисами людини.

Хоча вони і відіграють важливу роль у його формуванні, проте діють разом із іншими факторами. 

Які ж це риси особистості?

Серед базових Р. І. Ісаков виділяє такі: 

• Інфантилізм
• Перфекціонізм
• Алекситимія
• Навчена безпорадність
• Антиципаційна недостатність
• Пошукова активність.

3. Тип виховання у сімʼї

Водночас свою роль відіграє тип виховання. Ідеться про випадки, коли дитині з раннього віку забороняють висловлювати власні емоції, коли через суворі вимоги до дитини чи нав’язування їй ідеалів у неї виникають спотворені уявлення про власну тілесність.

Справді, тип сімейних стосунків може стати фактором ризику виникнення психосоматичного захворювання.

Це можуть бути певні традиції стримування власних почуттів, вимога поводити себе згідно з правильними, на думку батьків, традиціями. Як наслідок, емоційний розвиток дитини відстає і в дорослому віці їй важко розпізнавати, що вона відчуває в певний момент.

Самоусвідомлення дитини може бути також порушене через холодність у родині, через що дитина немов занурюється у власний аутистичний світ.

Також батьки можуть нав’язувати дитині власні мрії, маніпулювати нею, що не дає розвинутися самоідентифікації.

4. Тривога, стрес, депресія

Стрес, тривога та депресія – це ті чинники, що вже доведено впливають на появу зайвої ваги. А події, що викликають їх, можуть бути різними: смерть близької людини, затяжні родинні конфлікти та розлучення, вигорання, перенавантаження на роботі тощо.

Усі ці події зазвичай супроводжує страх покинутості, непотрібності, самотності.

Якщо взяти стресову подію, то вона запускає нейробіологічну відповідь організму: у людини виникає страх, агресія, напруга в тілі тощо.

Якщо емоції блокуються і не виражаються в русі або словесно, то потім витісняються або у несвідоме, і як наслідок виникає симптом, що має символічне значення, або напруга передається в органи тіла людини, що й викликає в них порушення.

Для багатьох людей, які мають ожиріння, досвід буття в тілі, що має значний розмір, постійне переїдання та пасивний малорухливий спосіб життя є «захистом» від серйозніших психічних захворювань.

5. Вторинна вигода

Також може бути і вторинна вигода: зайва вага як алібі для уникнення загрозливих і неприйнятних соціальних вимог. А потурання власному апетиту як бодай одна можливість відчути задоволення у безрадісному житті.

6. Зняття внутрішньої напруги

Зазвичай людина з ожирінням має низьку толерантність до фрустрації, на певні виклики вона може реагувати замкненістю, ворожістю.

Важливим є внутрішній конфлікт, який часто важко розпізнати самотужки, коли їжу використовують не для того, щоб підтримувати фізіологію, а для того, щоб підтримувати емоційну складову.

Приміром їжею знімають внутрішню напругу або через їжу виражають власні пригнічені деструктивні імпульси.

7. Низький рівень самоусвідомлення

Не можна не згадати і про порушене уявлення свого тіла, неможливість розрізнити фізіологічні та емоційні сигнали, що надходять від нього. А це вже питання самоусвідомлення.

Усвідомлення свого тіла потрібно навчитися, якщо цього не було зроблено в дитячому віці.

8. Модель заспокоєння у немовлячому віці

І в пошуку причин можна піти ще трохи далі, до немовлячого віку.

Коли немовля плаче, а мама, не розуміючи його потреби, намагається заспокоїти його винятково їжею, то це стає основою для дезадаптивного функціонування, ця модель стане для дитини зразком і для інших ситуацій, коли виникають болісні емоції.

Так їжа і стає протиотрутою від найрізноманітніших тривог (Ana Costa).

9. Стигма та дискримінація

Окремо варто зупинитися на понятті стигми – упередженої або дискримінаційної поведінки, що спрямована на людей із надмірною вагою та ожирінням через їхню вагу.

Стигма є також фактором, що часто перешкоджає зусиллям людини втратити зайву вагу (Rebecca M Puhl, Chelsea A Heuer).

Підсумовуючи, можна виокремити такі основні психологічні причини зайвої ваги:

1. Емоційне переїдання – їжа як метод розв’язання проблеми.
2. Низька самооцінка, самозневага, нудьга
3. Тривога та депресія.
4. Стрес і втома.
5. Порушений образ тіла
6. Поведінкові патерни.

Що я можу зробити вже сьогодні?

Почніть з обстеження

Насамперед треба з’ясувати, чи справді ви маєте зайву вагу. Для цього можна звернутися до вже звичного калькулятора індексу маси тіла, оскільки дуже часто порушене уявлення свого тіла не дає об’єктивно його оцінити і людина каже про зайву вагу навіть тоді, коли її нема.

Поспостерігайте за своїм харчуванням

Що і коли ви їсте, як впливають зовнішні фактори на ваше харчування. Якщо ви переїли, то спитайте себе, які емоції цьому передували?

Якщо ви знаєте, що от-от їли, а рука знову тягнеться до чогось їстівного, спитайте себе: А чого я зараз насправді хочу? Уваги? Підтримки? Турботи? Безпеки? Відпочинку? Мені нудно? Мені тривожно?

Спробуйте практики для зняття напруги

Оберіть для себе практики для зняття тілесної напруги, можливо, вам підійдуть дихальні вправи чи кілька хвилин у тиші під спокійну музику, чи легка руханка.

Не варто себе змушувати, оберіть те, що вам робити приємно і що справді вас розслабляє.

Працюйте із почуттям провини

Позбудьтеся почуття провини, приглушіть голос вашого внутрішнього критика. Замість звинувачення себе спрямуйте всю свою енергію на те, що ви можете зробити вже сьогодні.

Почуття провини не допомагає, а лише поглиблює проблему.

Вибудуйте здорову рутину

Вибудуйте для себе правильну здорову рутину, але зробіть це не з позиції самопокарання, а з любов’ю до себе. У цій рутині обов’язково має бути достатній і якісний сон, можливо, варто привчити себе лягати трохи раніше і жодного телефона в ліжку.

Перегляньте свою активність протягом дня, що ви могли б додати, що справді б вас привело в рух, додало енергії та хорошого настрою.

Важливим також є нове захоплення, хобі, соціальна активність. Оскільки частою причиною переїдання є нудьга, поміркуйте, якими можуть бути заняття, які б вас відволікли від думок про їжу.

Зверніться до лікаря і психолога

Якщо ви розумієте, що багато чого перепробували і воно не працює – зверніться насамперед до лікаря, який має виключити фізіологічні проблеми.

Загалом робота з порушенням харчової поведінки та її наслідками є комплексною і включає: медичне обстеження, роботу з психологом, роботу з дієтологом.

Щодо роботи з психологом, то оберіть той метод, який вам імпонує. Можна прислухатися до поради подружки, але те, що може подіяти для когось, може не подіяти у вашому випадку.

І ще кілька застережень щодо психосоматики. Нині це поняття дуже часто використовують без глибокого його розуміння, приміром, за кожним конкретним симптомом бачать конкретну причину.

Особливість психосоматичних проблем у тому, що їхня причина завжди неочевидна. Тож яка спрацювала саме у вашому випадку – треба розглядати докладно і з фахівцем. 

Що я можу вам запропонувати?

Запрошую вас до себе на консультації. Я працюю в методі Психосоматична релаксація, це авторський метод української психотерапевтки Лариси Довлад. Він працює як з образом тіла, так і внутрішніми конфліктами.

Загалом це м’який і дієвий метод роботи з різними соматизаціями (зокрема і з аутоімунними та онкологічними), а також із тривогою, депресією та зайвою вагою.